/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F73172bad543875d4ca24c622e8e94f44.jpg)
Російська дезінформація вибухнула в Польщі: 250% зростання антиукраїнських настроїв
Історія почалася з моменту, коли публічна суперечка між Польщею та Україною вилилася у відкритий простір. Заступник міністра цифровізації Польщі Павел Ольшевський зазначив, що після цього загострення російська дезінформація буквально «вибухнула» у соціальних мережах та на російських медіаплатформах, зокрема в Telegram. Це стало сигналом для польських експертів про нову, більш небезпечну фазу інформаційної війни.
Кремль не створює повністю вигадані історії. Замість цього він майстерно використовує вже існуючі конфліктні теми, вириває окремі факти з контексту та перебільшує їхнє значення. Така тактика робить інформаційні атаки особливо небезпечними, оскільки повідомлення містять частину правди, але формують маніпулятивний висновок. Це дозволяє їм проникати в суспільство, не викликаючи відторгнення, як це буває з очевидними фейками.
Одним із ключових каталізаторів стала історична суперечка навколо Волинської трагедії. Напруження посилилося після того, як президент Володимир Зеленський підписав указ, яким присвоїв ім’я учасників УПА військовому підрозділу. У відповідь консервативний президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. У відповідь Зеленський демонстративно повернув відзнаку до канцелярії президента Польщі, а згодом до нього приєдналися колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко.
Аналіз Польського інституту міжнародних відносин (PISM), який фінансується державою, показав, що після рішення Зеленського назвати військовий підрозділ на честь Героїв УПА, обсяг антиукраїнського контенту польською мовою у соціальних мережах X, Facebook, Instagram, TikTok та YouTube зріс більш ніж на 250%. Цей сплеск, за словами аналітика PISM Філіпа Брийки, значною мірою був штучним, створеним за допомогою ботів для формування враження різкого зростання антиукраїнських настроїв.
Польські посадовці наголошують, що Москва скористалася вже наявними суперечностями між польським та українським суспільствами. Кремлю не потрібно створювати конфлікт із нуля — достатньо посилити існуючі емоції, зробити їх більш помітними та спрямувати проти двосторонніх відносин. Ця кампанія спрямована не лише на формування негативного ставлення до українців, а й на послаблення довіри між двома державами, оскільки Варшава залишається одним із ключових партнерів Києва та важливим учасником європейської підтримки України.
Незважаючи на те, що Москва заперечує причетність до інформаційної кампанії, заявляючи, що «Російська Федерація не втручається у відносини між іншими державами», польські посадовці та експерти попереджають про необхідність уважно ставитися до інформації, яка поширюється. Ситуація викликає занепокоєння, адже підтримка військової допомоги Україні серед поляків впала з 78% до 52%, а соціологи вважають, що політика щодо українців може стати одним із ключових питань майбутніх виборів у Польщі.
Ця інформаційна кампанія розгортається на тлі зростання антиукраїнських настроїв у Польщі, спричинених як історичними розбіжностями, так і втомою від присутності приблизно 1,8–1,9 млн українських мігрантів, а також суперечками навколо імпорту зерна. Все це створює сприятливий ґрунт для російської дезінформації, яка використовує ці фактори для поглиблення розколу.
Ситуація, про яку повідомляє Reuters, показує, як зовнішні актори можуть використовувати внутрішні розбіжності для досягнення власних геополітичних цілей, ставлячи під загрозу союзницькі відносини між країнами. Цей метод є новою тактикою російської дезінформації, яка замість створення фейків, посилює вже існуючі суперечки.
У заяві для Reuters посольство Росії у Варшаві повідомило: «Російська Федерація не втручається у відносини між іншими державами».
Хоча Москва заперечує свою причетність, зростання дезінформації та її вплив на суспільну думку в Польщі є тривожним сигналом. Майбутнє польсько-українських відносин значною мірою залежатиме від здатності обох країн протистояти зовнішнім маніпуляціям та відновлювати довіру, яка є основою їхнього стратегічного партнерства.