Руслан Маліновський — потенційний лідер Трабзонспору?

Цікава стаття на нашому сайтi про перехід Салаха до Трабзонспору наштовхнула на думку: а чи не написати про Маліновського, який теж цього літа посилив команду з міста на узбережжі Чорного моря?

Трабзонспор цього літа взагалі дуже непогано посилився. Зрозуміло, що за складом він все одно поступається трьом стамбульським грандам, які, гадаю, і розіграють між собою черговий чемпіонський титул. Точніше, розіграють, швидше за все, двоє: Галатасарай і Фенербахче, а ось Трабзонспору цілком під силу поборотися з Бешикташем за третє місце. З приходом Салаха, Маліновського, Муці з Бешикташа, Шимшира, який минулого сезону був з величезним відривом найкращим асистентом і найкращим за системою "гол+пас" у данському чемпіонаті — чому б і ні? А якщо ще зі Штутгарту Каразор перейде...

Є, щоправда, одна проблема... Салаху – 34, Маліновському – 33, Акайдіну, який перейшов на правах вільного агента з Різеспора – 32, а додамо 35-річного Савича, 32-річних Онуачу, Йокушлу та Лундстрама – віковий склад виходить. У чемпіонаті Туреччини лише у Фенербахче більш віковий ростер. Тільки зі списку новачків видно, що ставка на сезон робитиметься на досвідчених гравців, а це означає "пан або пропав". Зрозуміло, що купуючи Салаха з Маліновським, клуб у цьому випадку хоче результату "тут і зараз", а не у віддаленій перспективі. І те, що Салаха лише в трабзонському аеропорту 15 000 людей зустрічали, говорить про великі сподівання вболівальників.

Зрозуміло, що Руслан і близько не може похвалитися такою популярністю, проте практика показує, що наших футболістів дуже люблять у Трабзоні. Почалося все з Юрія Калитвинцева наприкінці минулого століття, а останніми роками популярність українських гравців помітно зросла завдяки чудовій грі тріо Батагов – Зубков – Сікан. Ось тільки Сікан уже активно забиває за Андерлехт, Зубков поповнив лави чемпіона Греції АЕК, а Батагов продовжує відновлюватися після серйозної травми, і в строю на нього чекають не раніше останньої декади вересня. Але святе місце порожнім не буває, і Трабзонспор цього літа активно полював на низку українських новачків. Якщо підписати Циганкова з Жирони, що вилетіла з еліти, туркам не вдалося, то Маліновського на правах вільного агента з Дженоа витягли, підписавши його на цілих три сезони.

Очевидно, що Трабзонспор іде на ризик, підписуючи трирічний контракт із 33-річним гравцем. І не про Роналду чи Модрича йдеться. Ми говоримо про футболіста, який пережив безліч різноманітних травм. Починаючи з 2020 року, у Маліновського було як мінімум 11 пошкоджень, плюс двічі він хворів на коронавірус. Травми були найрізноманітніші: і пахова грижа, і м'язові ушкодження, забиття, операція на нозі і найсерйозніша – перелом ноги у вересні 2024 року, через який Руслан пропустив п'ять місяців.

А ще раніше, коли він грав за Генк, у нього був розрив хрестоподібної зв'язки, через що він пропустив вісім місяців. Тож "історія хвороб" у нього справді вражаюча. Але при всьому цьому минулого сезону через травму він не зіграв лише в одному матчі — останнього туру, в якому вже нічого для його команди не вирішувалося. Ще дві гри він пропустив через перебір жовтих карток, а двобій першого туру просидів на банцi. Тож зі здоров'ям, принаймні минулого сезону, було все нормально, і він зіграв у 34-х матчах Серії А з 38. У 28 виходив з перших хвилин, щоправда, лише шість відіграв повністю.

З іншого боку, позаминулого сезону він зіграв лише дев'ять матчів, бо саме на сезон-2024/25 припали і перелом гомілки, і операція…

Сильні та слабкі сторони гри Маліновського загальновідомі. Він нешвидкий, не дуже сильний в обороні, часто фолить, є проблеми з концентрацією, може випасти з гри на деякий час, не відрізняється стабільністю.

Однак ці недоліки (травматичність йде окремим блоком) сповна компенсуються його перевагами. Він чудовий, коли у нього м'яч. Найпотужніший удар, і хоч він шульга, але й права у нього не тільки для ходьби, тож забивати може з будь-яких дистанцій, з будь-яких точок, зі штрафних чи з гри, з дальньої дистанції та зі штрафного майданчику. Він справді дуже результативний. Наприклад, минулого сезону в Серії А шість м'ячів забив. Три з них — із пенальті, а три інших — дальніми ударами, у тому числі зі штрафного. А скільки він забив за Генк, за Зорю!

Ще один козир Руслана — його вміння віддавати передачі. Найрізноманітніші: тонкі врозріз, довгі, вертикальні, діагональні… А в Трабзоні праворуч Салах, ліворуч Шимшир – віддавай будь-кому і тільки заробляй бали за системою "гол+пас".

Але що мене здивувало найбільше: минулого сезону серед усіх півзахисників Серії А Маліновський посів четверте місце за виходом з-під пресингу через пас, ненабагато випередивши самого Луку Модрича, який був 5-м. Тільки Кунья, Лоботка і Крістанте мали вищий (причому значно вищий) показник. Тож уміння грати під тиском теж є дуже сильною стороною Руслана.

Минулий сезон і справді чудово склався для українського півзахисника. І головна, як на мене, причина цього – не підвело здоров'я. Якщо воно не підводитиме Маліновського і в Трабзонспорі, він цілком може стати ключовим гравцем команди, чого йому й бажаємо.