2,2 млн грн збитків: прокуратура викрила кол-центр, який через deepfake обдирав ошуканих людей

Офіс Генерального прокурора провів новий етап розслідування діяльності міжнародного шахрайського call-центру, учасники якого роками ошукували громадян країн Європи та Центральної Азії. Схема вирізнялася особливою цинічністю — шахраї повторно оббирали людей, які вже втратили гроші на фейкових інвестиційних платформах.

Як повідомляє RegioNews із посиланням на Офіс Генерального прокурора, 6 серпня правоохоронці провели дев'ять обшуків. У результаті п'ятьом учасникам злочинної організації повідомили про підозру, ще дев'ятьом — змінили раніше оголошені підозри або вручили нові.

Як працювала схема: deepfake, фейкові документи та «chargeback»

Слідство встановило, що зловмисники знаходили людей, які вже постраждали від шахрайства через фальшиві інвестиційні платформи. Представляючись юристами, працівниками судових, податкових та інших державних органів, вони обіцяли повернути втрачені кошти через процедуру так званого «chargeback» — повернення платежів.

Для переконання потерпілих шахраї використовували цілий арсенал інструментів: надсилали підроблені документи, повідомляли, що гроші нібито знайдено або заблоковано на іноземних рахунках, а також застосовували технологію deepfake для імітації спілкування з представниками офіційних установ. Після цього від людей вимагали сплачувати «комісії», «податки» та «судові збори».

Коли кошти у жертв закінчувалися, їх переконували брати кредити, позичати гроші або продавати майно. У співпраці з правоохоронними органами Республіки Казахстан слідчі зібрали докази щодо 14 потерпілих. Сума збитків за цими епізодами перевищує 2,2 млн грн.

Елітна нерухомість і преміумавто: на що витрачали вкрадене

За версією слідства, злочинна організація мала чітку ієрархію — від інвесторів і координаторів до керівників груп та операторів call-центру. Отримані злочинним шляхом кошти її учасники вкладали в елітну нерухомість у Києві, земельні ділянки в передмісті та автомобілі преміумкласу.

П'ятьом особам повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 255 КК України (створення та участь у злочинній організації) та ч. 5 ст. 190 КК України (шахрайство в особливо великих розмірах). Двом із підозрюваних підозри оголошено заочно. Щодо трьох фігурантів прокурори вже звернулися до суду з клопотаннями про обрання запобіжних заходів.

Як не стати жертвою повторного шахрайства

Схема з фальшивим «chargeback» — одна з найпідступніших, адже апелює до природного бажання повернути втрачене. Експерти з кібербезпеки радять дотримуватися кількох правил:

• Жодна державна установа не вимагатиме передоплату за повернення коштів — справжній chargeback ініціюється через банк безкоштовно.
• Перевіряйте документи, які вам надсилають: звіряйте назви установ, печатки, контактні дані з офіційними джерелами.
• Не довіряйте дзвінкам від «юристів», які самі знайшли вас і пропонують повернути гроші — це класична ознака шахрайства.
• Якщо ви вже стали жертвою шахраїв — звертайтеся до Кіберполіції (https://cyberpolice.gov.ua), а не до сумнівних посередників.

Більше деталей читай у матеріалі: "Грошова допомога всім громадянам": шахраї через месенджери спустошують картки.