Дипломатична пошта: Зеленський у Белграді

Сербія офіційно не експортує боєприпаси до України, хоча експерти, які відстежують ситуацію, говорять про поставки вартістю щонайменше 800 мільйонів євро - ще з 2022 року. Йдеться передусім про артилерійські боєприпаси калібру 122 і 152 мм - старого радянського стандарту, виробництво яких, наскільки відомо, налагоджене в Сербії та Болгарії. Болгарія також постачає боєприпаси Україні через треті країни - так само, як і Сербія.

Візит президента України Володимира Зеленського до Белграда пройшов практично непоміченим у сербській пресі. Зацікавленість Вучича в тому, щоб цей візит завдав якомога меншої шкоди відносинам із Росією, була забезпечена в умовах суворо контрольованого інформаційного простору.

На його жаль, приховати візит Зеленського від громадськості було неможливо: Путін уже виступив із заявою про необхідність допомогти "патріотично налаштованим" студентам у Белграді.

Мотив цієї заяви очевидний: сербський патріотизм давно вимірюється лояльністю до Росії. Той, хто не демонструє покори Кремлю, - не сербський патріот.

…СИР ЗА ГРОШІ

Зеленський і Вучич не могли бути одностайними у питанні відмови Сербії приєднатися до санкцій проти Росії.

Два президенти також не могли бути одностайними щодо ЄС і НАТО. У той час як одна країна вже чотири роки героїчно протистоїть російській агресії, найтяжчим злочинам і руйнуванням, сподіваючись невдовзі отримати шанс стати частиною ЄС і в перспективі - яка може виявитися значно ближчою, ніж нам здається, - членом НАТО, інша є головною перешкодою для завершення процесів європейської та євроатлантичної інтеграції Західних Балкан. При цьому її європейський порядок денний цілком справедливо зупинений, а сама Сербія через позицію найбільш радикальних націоналістів вперто відкидає навіть саму думку про можливе членство в Альянсі.

Тому візит Зеленського був насамперед - якщо не виключно - пов'язаний із постачанням боєприпасів, військової техніки та запасних частин для МіГ-29. Оборонну війну необхідно виграти.

Політичні та інші напрями співпраці цього разу відійшли на другий план, хоча західні ЗМІ повідомляють про підписані угоди щодо підтримки Сербії у сфері сільського господарства, а також про участь Сербії у відновленні одного з зруйнованих українських міст. Україна, безумовно, зацікавлена у продовженні співпраці з регіоном у рамках самітів Україна - Південно-Східна Європа, які проводяться з 2023 року, а також за допомогою так званої Карпатської ініціативи, проведення якої заплановане на осінь.

Заява Зеленського щодо територіальної цілісності - яка викликала вкрай негативну реакцію у Приштині та Тирані - була зустрінута з великим задоволенням і схваленням з боку господарів зустрічі. Однак у сербському інформаційному просторі вона залишилася практично непоміченою, оскільки сам візит майже не висвітлювався ЗМІ.

Таким чином, Зеленський сказав те, що господарі хотіли почути, оскільки під час війни боєприпаси та військова техніка важливіші за загалом неспроможне й хибне порівняння Косова та Криму - не кажучи вже про схід України, який став жертвою російської агресії.

Тепер аналітики оцінюють, наскільки і якою мірою Вучич зміг "виправдатися" перед ЄС за всю деструктивну політику у внутрішній та зовнішній сферах. Однак і ця історія знову повертається до продажу боєприпасів та військових запасів, який триває від самого початку російської агресії.

Вучич може продовжувати своє "балансування" в ситуації, коли він не може розраховувати на повну довіру ані Заходу, ані Сходу. Принаймні доти, доки є боєприпаси для продажу. Або до того моменту, коли сукупність обставин приведе до влади "нових" сербських "патріотів". (Про сценарій, за якого Путін піде з політичної арени раніше за Вучича, і про те, що це означатиме для Сербії, - іншим разом.)