/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2F2e5e7a0f89e426c11c86f923341937c3.jpg)
Несподіваний удар: чи зможе «Фламінго» зупинити космічні амбіції Кремля?
Близько 03:40 за київським часом місцеві жителі Самари почули характерний звук прольоту реактивного апарату, за яким пролунали потужні вибухи та спалахнула сильна пожежа. Пізніше головний конструктор Fire Point Денис Штілерман опосередковано натякнув на засіб ураження, опублікувавши кадри запусків двох крилатих ракет PF-5 «Фламінго».
Метою удару став ракетно-космічний центр «Прогрес», який є ключовим підприємством російської космічної галузі. Саме тут відбувається збирання ракет-носіїв сімейства «Союз», за допомогою яких Росія виводила на орбіту як військові супутники, так і перші групи супутників «Рассвет» – російського аналога Starlink.
Згідно з припущеннями аналітиків, удар припав на західну частину виробничого комплексу, де відбуваються завершальні етапи виробництва. Це може означати знищення не лише унікального обладнання та оснащення, а й усіх ракет-носіїв «Союз», що перебували на середніх і фінальних стадіях складання.
РКЦ «Прогрес» розташований на території авіабудівного заводу «Авіакор» і являє собою комплекс цехів довжиною близько кілометра. Це місце, де проходить весь технологічний цикл: від виробництва фюзеляжів до фінального складання. За інформацією джерел, потужність майданчика становить до 20 ракет-носіїв щорічно.
Якщо ефективність цього удару підтвердиться супутниковими знімками, це може призвести до зупинки майже всіх космічних програм Російської Федерації. Єдине, що залишиться, – це вже доставлені на космодроми ракети-носії, яких може бути всього декілька одиниць, а також ракети «Ангара», які збирають в Омську на заводі «Політ». Однак, з 2022 року таких ракет було запущено лише дев'ять одиниць.
Цей інцидент підкреслює зростаючу важливість супутників у сучасних конфліктах. У той час як армії, економіки та цивільна інфраструктура держав все більше покладаються на супутниковий зв'язок та навігацію, протисупутникові засоби стають пріоритетною ціллю. Росія, Китай та інші країни активно розвивають засоби боротьби з ними, починаючи від кібератак і закінчуючи лазерною зброєю.
Розгортання угруповання супутників «Рассвет» мало стати відповіддю Росії на систему Starlink. Однак, найвразливішим місцем цього проєкту виявилася не наявність космодромів, а саме виробництво ракет-носіїв. Для оперативного розгортання угруповання з 288 апаратів необхідно здійснити 18 запусків, кожен з яких виводитиме по 16 супутників.
Загроза від системи «Рассвет» є значною, оскільки, за словами фахівця з радіотехнологій Сергія Бескрестнова, розгорнувши цю мережу, росіяни зможуть атакувати всю Україну за допомогою безпілотників з онлайн-керуванням. Він підкреслив, що створення РЕБ проти «Рассвета» є пріоритетним завданням, оскільки в України поки немає власного супутникового угруповання для протидії.
«Якщо ефективність удару підтвердиться, це означатиме зупинку майже всіх космічних програм РФ», — повідомляє Defense Express, підкреслюючи критичність цього удару.
«Основна загроза полягає в тому, що ми зараз не можемо використовувати «Старлінк» для онлайн-керування БПЛА над Росією. Він там не працює. А ось росіяни зможуть атакувати всю нашу країну за допомогою БПЛА з онлайн-керуванням через свої супутники», — заявив Сергій Бескрестнов, фахівець з радіотехнологій.
Колишній радник голови Державного космічного агентства України Андрій Колесник у коментарі УНІАН зазначив, що супутники «Рассвет» потрібно знищувати ще на етапі виробництва, оскільки Україна не має протисупутникових ракет.
«З 2022 року було запущено лише 9 таких ракет (2 у важкій версії «Ангара-А5», 7 – у легкій «Ангара-1.2»)», — підкреслили аналітики Defense Express щодо темпів виробництва російських ракет «Ангара».
Подальша доля російських космічних програм тепер залежить від масштабу пошкоджень на заводі «Прогрес» та здатності Росії відновити виробництво. Цей інцидент вкотре доводить, що сучасні конфлікти виходять за межі традиційних полів битв, перетворюючи навіть космічні об'єкти на стратегічні цілі, від яких залежить майбутнє військових операцій і національної безпеки.