Острозькій Біблії виповнилося 445 років: три її примірники знайшли на Афоні

Цими днями виповнюється 445 років від часу появи Острозької Біблії (1581) – першого українського друкованого видання повного корпусу Святого Письма церковнослов'янською мовою. До цієї дати директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило розповів про виявлені на Афоні три раніше невідомі примірники цієї пам'ятки, пише «Главком».

Унікальна знахідка в закритих книгозбірнях

Острозька Біблія (1256 сторінок) – національна пам'ятка та святиня XVI століття. Загалом у світі сьогодні збереглося близько 350 її примірників. Дослідник ще у червні 2024 року виявив три додаткові, раніше невідомі екземпляри у закритих монастирських книгосховищах на Святій Горі Афон у Греції – експедицію тоді підтримали британські University of Exeter та The British Academy, а пізніше дослідження також отримало підтримку німецького Інституту історії та культури Східної Європи імені Лейбніца й Gerda Henkel Foundation.

Наголошуючи на важливості знахідки до річниці, Шумило зазначив, що судячи з маргіналій на інших острозьких виданнях з тієї ж афонської колекції, один із примірників міг належати або бути привезеним на Афон українським письменником-полемістом преподобним Іваном Вишенським, який на межі XVI–XVII століть перебував там у печерному затворі. Інший примірник зберігався в Нямецькому монастирі в Румунії, який очолював український подвижник преподобний Паїсій Величковський, а третій у 1754 році передали до українського «козацького» скиту «Чорний Вир» на Афоні – обителі, заснованої запорозькими козаками-ченцями, патроном якої був кошовий отаман Петро Калнишевський.

Сотні українських стародруків на чужині

За підсумками експедиції історик нарахував у колекції одного афонського монастиря 32 кириличні стародруки, видані в Київській митрополії у XVI–XVII століттях, та 143 українські стародруки XVIII століття – переважна більшість належала саме бібліотеці «козацького» скиту. Дослідник підкреслив, що це доволі велика колекція для будь-якої бібліотеки, і припустив, що три століття тому книжок могло бути значно більше.

Особливу увагу вчений звернув на те, що частину видань на Афон передавав безпосередньо меценат князь Василь-Костянтин Острозький, засновник Острозької академії, – цьогоріч виповнюється 500 років від дня його народження та 450 років від заснування академії. За словами Шумила, ці знахідки засвідчують тісні контакти афонських монастирів з духовенством, чернецтвом Київської митрополії та українським козацтвом і є предметом національної гордості.

До слова, дослідження української спадщини на Афоні триває вже кілька років: раніше той самий науковець виявив у афонському книгосховищі 144 київські стародруки XVIII століття, а ще раніше – унікальний дарчий напис письменника Василя Суразького преподобному Івану Вишенському.