Принцеси на троні: Ліхтенштейн скасував пріоритет чоловіків у спадкуванні престолу

У суботу, під час національного свята, Князівський дім Ліхтенштейну оприлюднив заяву, що змінює порядок успадкування престолу. Відтепер принцип чоловічого первородства скасовано, відкриваючи шлях до абсолютного первородства. Це означає, що майбутнім спадкоємцем престолу, а згодом і правлячою принцесою або принцом, стане первісток незалежно від статі.

Це рішення є значним кроком для князівства, яке є конституційною монархією. Наразі державу очолює князь Ганс-Адам II, який займає цю посаду з 1989 року. Проте з 2004 року більшість його офіційних обов’язків виконує його син, спадковий принц і регент Алоїс. Саме Алоїс, виступаючи з промовою, оголосив про зміни в законодавстві, підкреслюючи, що метою є забезпечення того, аби Князівство Ліхтенштейн та Князівський дім очолювала найбільш підготовлена до цієї відповідальності особа.

Важливо зазначити, що нові правила стосуватимуться лише майбутніх нащадків дітей Алоїса та його дружини, спадкоємної принцеси Софі. Це означає, що нинішній порядок престолонаслідування залишається без змін. Наприклад, старшим сином Алоїса є 31-річний принц Йозеф Венцель, а другою за старшинством — 29-річна принцеса Марія Кароліна.

Князі Ліхтенштейну, походячи з Нижньої Австрії, придбали графство Вадуц та лордство Шеленберг у 1699 та 1712 роках відповідно. У 1719 році ці дві території об’єдналися, утворивши імперське князівство. Рішення про рівні права жінок у спадкуванні престолу підтримали дві третини членів князівської родини, які мають право голосу з таких питань.

Ця подія є важливою для Ліхтенштейну, який тривалий час дотримувався консервативних поглядів щодо прав жінок. Лише у 1984 році Ліхтенштейн став останньою країною в Європі, яка надала жінкам право голосу на загальнонаціональних виборах, що підкреслює шлях країни до більш сучасних підходів до гендерної рівності.

Ліхтенштейн — це невелика держава з населенням близько 40 тисяч людей. Його монархія має значно ширші повноваження, ніж у більшості європейських країн, надаючи правлячому князю право вето на результати референдумів, можливість призначати суддів та відправляти уряд у відставку. Зміна правил престолонаслідування відображає ширші тенденції в Європі та світі, де питання гендерної рівності та сучасних монархічних традицій стають дедалі актуальнішими.

На міжнародному рівні питання спадкоємності престолу залишається темою обговорень. Наприклад, у березні прем'єр-міністр Канади Марк Карні висловив підтримку усунення Ендрю Маунтбеттена-Віндзора з лінії спадкоємства. Ця ситуація підкреслює, що монархічні системи по всьому світу адаптуються до сучасних викликів і очікувань суспільства, включаючи питання гендерної рівності у престолонаслідуванні, як це зробив Ліхтенштейн.

«Порядок спадкування змінюється з первородства за чоловічою лінією на абсолютне первородство. Це означає, що в майбутньому первісток, незалежно від статі, стане спадкоємцем престолу, а згодом – принцесою або принцом Ліхтенштейну», – йдеться в заяві Дому Ліхтенштейну.

«Цією зміною в законодавстві ми прагнемо забезпечити, щоб і Князівство Ліхтенштейн, і Князівський дім очолювала та особа, яка найкраще підготовлена до цієї відповідальності», – зазначив спадковий принц Алоїс у своїй промові з нагоди національного дня країни, посилаючись на Assosiated Press.

Ця історична зміна в Ліхтенштейні відображає глобальну тенденцію до переосмислення традицій і прагнення до більшої рівності. Вона не лише відкриває нову сторінку в історії князівства, а й подає приклад іншим монархіям, що стоять перед подібними викликами, демонструючи, що навіть найстаріші інститути можуть розвиватися та адаптуватися до вимог сучасності.