"Резерв+" для українок у ЄС: кого насправді стосуються вимоги

Європейська Комісія повинна оновити операційні настанови щодо застосування рішення Ради ЄС 2026/1912, яке регулює порядок продовження тимчасового захисту для громадян України для забезпечення єдиного підходу у всіх країнах ЄС. Але поки їх немає, у деяких країнах окремі органи вимагають від усіх українців показати "Резерв+", пояснила виданню "Телеграф" адвокатка Катерина Аніщенко.

За її словами, чинне рішення сформульоване гендерно нейтрально й у документі йдеться, власне, не про чоловіків призовного віку, а про осіб, які мають військові обов'язки, тобто виключно про жінок-військовослужбовиць, а не про всіх жінок, які навіть просто перебувають на військовому обліку.

Нові вимоги, як пояснила юристка, поширюються лише на нових заявників, які звертаються за тимчасовим захистом з 31 липня 2026 року. Утім, якщо людина, яка вже має захист, змінює країну перебування та подає нову заяву, її можуть визнати новим заявником та застосувати вимоги й до неї.

"Резерв+" не перший доказ

Саме у вимаганні "Резерв+" криється основне порушення, з яким стикаються невійськовозобов'язані українки в міграційних службах країн ЄС.

Головним чинником законного виїзду з України, наголосила Катерина Аніщенко, є перетин кордону з відповідною відміткою про виїзд у паспорті. І лише якщо законність виїзду цим способом підтвердити не вдається, тоді від людини можуть вимагати документ, зокрема з "Резерв+", який підтверджує звільнення від військових обов'язків або їх виконання.

Тобто вимагати застосунок, ігноруючи паспорт з відміткою про виїзд, юристка називає прямим порушенням процедур. До того ж, якщо в жінки немає військового обов'язку, їй взагалі нема чого підтверджувати цим документом.

А відмовити жінці у захисті через відсутність "Резерв+" не мають права, наголошує адвокатка. Міграційний орган зобов'язаний прийняти заяву та розглянути її, а не відмовляти через відсутність застосунку.

Відмова у наданні захисту через відсутність "Резерв+" можлива лише за одночасного виконання трьох умов: особа є новим заявником, має військовий обов'язок за українським законодавством і не може підтвердити законність виїзду жодним іншим способом. А щодо жінок, які не мають військового обов'язку, зазначена конструкція взагалі не застосовується, підкреслила Катерина Аніщенко.

Водночас для медичних і фармацевтичних спеціальностей військовий облік є обов'язковим, але навіть попри це вони не підлягають призову під час мобілізації. Натомість іноземні чиновники помилково вважають, що військовий облік дорівнює забороні на виїзд.

"Це найгрубіша помилка, яку припускаються іноземні органи", — вважає юристка.

Що робити жінкам, якщо міграційні служби вимагають "Резерв+"

Юристка радить жінкам, які зіткнулися з вимогою надати "Резерв+", не сприймати відмову як остаточну. Українкам варто наполягати на письмовому рішенні та користуватися правом на оскарження. У переважній більшості описаних ситуацій закон на боці заявниці, а письмове рішення дає підставу оскаржити відмову у вищій інстанції та домогтися розгляду справи, наголошує адвокатка.

"Резерв+" для українських жінок: коментар ЦПД

Водночас російська пропаганда стверджує, що усіх українських жінок, починаючи з 18-річного віку, нібито зобов'язують показувати "Резерв+" для отримання тимчасового захисту в країнах ЄС. Утім, ця інформація є маніпулятивною, підкреслюють у Центрі протидії дезінформації.

Відповідне рішення Ради ЄС передбачає перевірку військового статусу для нових заявників на тимчасовий захист, які вже мають чинні військові обов’язки відповідно до українського законодавства.

"Ця норма є гендерно нейтральною і не поширюється на цивільних 18-річних українок, студенток чи інших жінок, які не мають військового обов’язку", — підкреслюють у ЦПД.

Тобто вимога може стосуватися як чоловіків, так і жінок із відповідним військовим статусом й не поширюється автоматично на всіх українок.

Нагадаємо, раніше адвокатка попереджала, кому з українців можуть відмовити у захисті у ЄС.

Фокус писав, що станом на 30 червня 2026 року в країнах ЄС перебували 4,41 млн людей, які виїхали з України та отримали тимчасовий захист.