«Зима. Місто вистоїть»: ГВР презентував дорожню карту підготовки міст до блекаутів, обстрілів та зимових криз

У Києві відбулася презентація практичного проєкту Громадсько-військового руху (ГВР) «Зима. Місто вистоїть» – комплексної дорожньої карти, покликаної допомогти громадам підготуватися до роботи в умовах масованих ракетно-дронових атак, тривалих блекаутів, перебоїв із теплом та водопостачанням і можливих гуманітарних криз під час опалювального сезону 2026/2027 років.

Організатори заходу – Український безпековий клуб, ГО «Фонд сприяння демократії» та ГО «Громадсько-військовий рух». Захід відбувся за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.

Презентація відбулася в межах публічної дискусії «Зима близько: чи готові держава та суспільство?» за участю представників місцевого самоврядування, експертів у сфері енергетики та ЖКГ, фахівців із систем життєзабезпечення, громадського сектору та військових.

Проєкт «Зима. Місто вистоїть» має за мету допомогти людям та державі вистояти під час можливих блекаутів. Проєкт сформовано на основі експертизи спеціалістів у сферах енергетики, тепло- та водопостачання, інженерних систем життєзабезпечення, цивільного захисту, комунального господарства, кризового менеджменту та інформаційної безпеки. Його головна мета – не лише окреслити проблематику, а й запропонувати громадам практичні рішення та алгоритми дій до настання холодів.

«Міста мають бути готовими до найскладнішого»

Голова ГО «Громадсько-військовий рух» Олексій Івашин наголосив, що підготовка до зими має стати спільним завданням людей, державних інституцій, громад, волонтерів та громадянського суспільства.

«Ми маємо виходити не з оптимістичного сценарію, а з необхідності бути готовими до найскладнішого. Саме для цього ГВР створив проєкт “Зима. Місто вистоїть” – як практичний інструмент, який відповість на гострі питання у практичному ключі та допоможе людям, державі і громадам успішно пройти холодний період під жорстких блекаутів», – зазначив Івашин.

За його словами, окремим завданням ГВР стане посилення взаємодії між органами влади, військовими, державними службами, ветеранами, волонтерами та громадськістю. Саме така міжсекторальна координація визначена одним із ключових напрямів роботи руху.

«Це дорожня карта від оцінки ризиків до конкретної дії»

Керівник проєкту та представник ГВР у Полтавській області Віталій Мірошниченко представив його мету, структуру, етапи реалізації та очікувані результати.

«“Зима. Місто вистоїть” – це не документ заради документа. Це дорожня карта, яка має допомогти громадянам та місту відповісти на конкретні питання: що буде, якщо електроенергії не буде 24, 48 чи 72 години; як забезпечити тепло і воду; де люди зможуть отримати допомогу; як працюватимуть критичні об’єкти; хто і за що відповідає. Ми хочемо перевести підготовку до зими з формального звітування у площину реальної готовності», – заявив Мірошниченко.

У межах проєкту особливу увагу приділено великим містам із висотною забудовою та централізованими мережами, які є особливо вразливими до тривалого припинення електропостачання та пошкодження критичної інфраструктури.

«Потрібно перевіряти не папери, а реальну готовність»

Підприємець та фахівець із систем життєзабезпечення Сергій Лейвіков наголосив на необхідності налаштовуватись на системну і тривалу роботу з модернізації систем життєзабезпечення.

«Відновлення, децентралізація опалення, на жаль, не відбуваються швидко. Є залежність від фінансування, виробництва та постачання обладнання, швидкості міжнародної допомоги. Так, нам треба швидко, але зовнішній світ не в змозі пришвидшити свої процеси, – наприклад, виготовлення когенераційних установок. Громади мають зараз чесно для себе і країни заявити про реальний стан справ та сформувати план дій з модернізацій – не лише на 2 місяці, а наприклад на 5 років. Щоб робити великі справи за участі міжнародного фінансування з якісним обладнанням потрібний значний час, певна послідовність», – зазначив він.

Саме аудит виконання планів стійкості громад та визначення конкретних кроків підготовки до осінньо-зимового сезону були серед ключових тез його виступу.

«Місто має бути готовим прийняти людей»

Перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко звернув увагу на необхідність завчасної підготовки міст, що можуть стати пунктами прийому людей у разі погіршення безпекової та гуманітарної ситуації в інших регіонах України.

«Ми повинні виходити з того, що зимова криза може мати не лише інфраструктурний, а й гуманітарний вимір. Якщо через тривалі блекаути чи проблеми з теплопостачанням частина людей буде змушена тимчасово залишити свої міста, громади, які прийматимуть їх, мають бути до цього готовими. Потрібні конкретні місця, механізми розміщення, логістика та взаємодія між містами. Готувати це потрібно до початку кризи, а не в момент, коли вона вже сталася», – наголосив Москаленко.

Питання готовності західних регіонів України до прийняття значної кількості внутрішньо переміщених осіб стало одним з ключових напрямів дискусії.

«Стійкість громади починається з чесної відповіді на питання: що буде завтра?»

Виконуюча обов’язки міського голови Полтави Катерина Ямщикова зосередила увагу на практичній готовності міста до тривалого відключення електроенергії.

«Для кожного міста критично важливо сьогодні чесно відповісти на просте питання: що ми робитимемо, якщо взимку електроенергії не буде 24, 48 або 72 години? Необхідно знати не лише кількість укриттів чи Пунктів незламності, а й їхню фактичну спроможність: чи є там тепло, вода, зв’язок, можливість прийняти людей та забезпечити їхню базову безпеку. Готовність потрібно перевіряти практично, а не лише звітувати про неї», – зазначила вона.

Питання практичної перевірки готовності укриттів і Пунктів незламності до тривалого блекауту було винесено в окремий блок її виступу.

«ВПО – це не лише навантаження, а й частина стійкості громади»

Секретар Лозівської міської ради Харківської області Юрій Кушнір наголосив на необхідності готувати громади до можливого нового етапу прибуття громадян з зони бойових дій та одночасно не допустити соціальної напруги.

«Для прифронтових громад питання зими – це питання виживання та організації базової життєдіяльності. Ми маємо бути готовими до масштабного блекауту і нової хвилі евакуації до громади. Водночас важливо не допустити протиставлення місцевих жителів і внутрішньо переміщених людей. Правильна організація допомоги, комунікація та залучення людей до життя громади можуть перетворити додаткове навантаження на ресурс її стійкості», – підкреслив Кушнір.

Питання забезпечення людей у разі масштабного блекауту, можливої нової хвилі евакуації та запобігання соціальній напрузі між місцевими жителями та ВПО було окремо визначене програмою дискусії.

«Взимку найбільше ризикують ті, кого не видно»

Керівник Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA Юрій Гончаренко, що модерував дискусію, окреслив природу зимових ризиків сезону 2026/2027 років та представив роботу Українського безпекового клубу зі створення наскрізного механізму захисту маломобільних людей, самотніх літніх людей, людей з інвалідністю та сімей військовослужбовців в умовах ймовірних зимових надзвичайних ситуацій.

«Взимку, коли надовго зникають світло, тепло чи вода, найбільше ризикують ті, кого не видно: самотні літні люди, люди з інвалідністю, ті, хто не може вийти з квартири й попросити про допомогу. Вони не стоять у чергах за допомогою – вони просто випадають із поля зору. Вони не перекривають дороги через відсутність світла – тому про їх проблеми може ніхто і не знати. А якщо доходить до евакуації, місця в транспорті першими займають ті, хто мобільніший», – зазначив Гончаренко.

За його словами, командою УБК розробляється повний комплект готових рішень для громад. На його думку, має бути створений дієвий механізм, що не дозволить забути про людей вразливих категорій – повний комплекс готових рішень, де заздалегідь визначено, хто потребує підтримки, як організувати персональний супровід, як підготувати інклюзивну евакуацію і як передати людину з Києва до приймаючих громад.

Одеса під прицілом: виклики радянської спадщини та дефіцит води

Окрему увагу під час дискусії було приділено ситуації в Одесі – мільйонному приморському місті, яке потерпає від нищівних ворожих ударів. Детальний аналіз стану комунальної сфери Одеси дав Володимир Карпич, фахівець із питань систем життєзабезпечення комунальної сфери міста Одеси.

«На жаль, оптимізму небагато, тому що система теплопостачання та водопостачання Одеси будувалася в радянські часи – це були великі, потужні підприємства, і, на жаль, за роки війни в плані децентралізації цих напрямків було зроблено мало. Всі підприємства теплопостачання в місті Одесі в основній частині – це великі котельні, які обслуговують десятки тисяч людей. Будь-яка їх зупинка призведе до того, що дуже велика кількість людей залишиться без тепла», –підкреслив Володимир Карпич.

Експерт пояснив, що ключовий ризик для Одеси полягає у безпосередній залежності тепла від водопостачання: «Сама система зруйнована на 70% в силу обставин та часу. Забезпечення водою цих систем настільки масштабне, що при відсутності води буквально за 12 годин теплопостачання вже не буде – навіть за наявності електроенергії. І з цими викликами місто працює, але я вважаю, що за основними напрямками не допрацьовують. За майже 3 роки в Одесі збудовано лише 4 бювети. Якщо для порівняння взяти Київ, де від 130 до 200 бюветних комплексів, то в Одесі їх всього 16, буде 19. Це вкрай мало! При такій залежності від одного джерела води це неприпустимо – їх має додаватися по 10–15 щороку. В Одесі є можливість бурити свердловини глибиною 110–140 метрів, які можуть давати 4–5 кубів на годину, що стало б величезною підтримкою для міста».

Володимир Карпич також закликав до згуртованості на рівні будинків: «Одне з головних питань – це підтримка громадськості. Майже кожен дім знає, де живуть вразливі люди, люди з інвалідністю, багатодітні родини. Якщо ми будемо знати й допомагати не лише собі, а й тим, хто поруч потребує допомоги, це нас об’єднає, і завдяки цьому ми обов’язково переможемо».

Дефіцит кадрів, фінанси та самоорганізація будинків

Експерт із питань ЖКГ, ветеран та військовослужбовець Андрій Саук відзначив, що сфера критичної інфраструктури роками фінансувалася за залишковим принципом і працювала «від аварії до аварії», а зараз протистоїть важким дефіцитам: «Підготовка до наступного опалювального сезону починається одразу з завершенням попереднього. Ми працюємо в умовах війни, коли є дефіцит фінансів, людей та компетенцій. Ми побачили в минулому сезоні, що ми набагато стійкіші, ніж вважали: ми могли тиждень триматися без комунікацій. Але комунальники не встигають, я не можу знайти тисячу робітників. Тому дуже важливо нагадати людям: об’єднуйтеся, готуйтеся разом. Наведіть лад у своїх будинках, перевірте комунікації, познайомтеся з сусідами, знайте, які квартири порожні, щоб у разі аварії мати доступ. Найкраще, як ми можемо вистояти – якщо будемо об’єднаними. Також важливо, щоб влада чесно говорила з громадою, залучала донорів та вела відкритий діалог», – зауважив Андрій Саук.

Представник Вінниці, радник міського голови та голова ГО «Українська Стратегія» Євген Золотарьов звернув увагу на фінансові пріоритети та необхідність державної координації: «Вінниця від початку повномасштабного вторгнення прийняла ключові пріоритети: безпека і оборона та стійкість. Громада щороку витрачає близько 20% власних надходжень (понад 1,4 млрд грн) на безпеку і оборону. Пріоритет стійкості можна було б посилити за рахунок цих коштів, але військові частини далі звертаються по допомогу. Частину питань підготовки треба делегувати на рівень ОСББ, надаючи їм чіткі методичні рекомендації. Але якщо станеться масштабна атака, логістику та релокацію людей між громадами спроможна організувати лише центральна державна влада», – підкреслив Євген Золотарьов.

Депутат Черкаської міської ради, комісія з питань регламенту, охорони здоров’я та житлово-комунального господарства Сергій Шмиголь доповідаючи про ситуацію на Черкащині зазначив:«Ми готуємося до викликів, до яких не були готові минулого року. Якщо буде більш-менш “лайтовий” сценарій і забезпечення газом, то в нас доволі гарно налагоджена диверсифікована генераційна мережа. Хардкорний варіант – це якщо не буде газу або буде пошкоджена мережа… Але маючи нашу систему, ми відносно забезпечені теплом і, дай Бог, пройдемо цю зиму більш-менш нормально. Головне – ми маємо розуміти, що готуємося до викликів, до яких не були готові минулого року. Росіяни ведуть асиметричну війну і не дадуть нам спокійно жити, тому маємо бути готовими до нестандартних сценаріїв».

Сценарії для енергосистеми: оцінка ризиків та газовий баланс

У межах аналітичного блоку експерт з питань енергетики Андріан Прокіп дав загальну оцінку стану енергосистеми та накопичення ресурсів напередодні холодів: «Загалом щодо зими я настроєний достатньо оптимістично. Але оптимізм не означає відсутність проблем – це означає, що не буде проблем, яких ми не зможемо подолати. Ситуація з газом кардинально відрізняється від минулорічної: якщо торік за травень–серпень було імпортовано 1,7 млрд кубометрів газу, то цього року імпорту практично немає, ми випереджаємо план закачки і, можливо, обійдемося власним видобутком», – заявив Андріан Прокіп.

Водночас експерт застережно окреслив головні вразливі місця: «В електроенергетиці ми практично вичерпали всі резерви гнучкості, але система щороку стає все більш готовою до воєнних ризиків за рахунок розподіленої генерації та захисту. Якщо зима буде морозною, системи теплопостачання можуть стати однією з найболючіших точок. Ворог постійно змінює тактику та шукає слабкі місця. Однозначно будуть військові відключення та високий ризик локальних проблем із теплом, але загалом по країні ми цю зиму пройдемо».

Від сценарію надзвичайної ситуації – до конкретного алгоритму

Учасники дискусії наголосили: підготовка до опалювального сезону 2026/2027 років має враховувати одночасно кілька кризових факторів – атаки на енергетичну та газову інфраструктуру, тривалі блекаути, ризики для систем тепло- і водопостачання, функціонування каналізації, медичної допомоги та укриттів.

Окремим викликом залишається інформаційна безпека. В умовах масштабних перебоїв із електроенергією та комунальними послугами противник може використовувати інформаційно-психологічні операції для поширення паніки та дестабілізації населення.

Проєкт «Зима. Місто вистоїть» передбачає комплексний підхід, у якому підготовка інфраструктури має поєднуватися з кризовим менеджментом, цивільним захистом, комунікацією з населенням та міжвідомчою взаємодією.

ГВР наголошує: час для підготовки до зими – до настання морозів. Ключове завдання найближчих місяців – не просто оцінити ризики, а виявити слабкі місця кожної громади та перетворити їх на конкретний план дій.

«Зима. Місто вистоїть» – розроблений Громадсько-військовим рухом системний проєкт ґрунтовної підготовки громад до зими в умовах війни, що передбачає алгоритми та механізми дій на випадок обстрілів, блекаутів, втрати тепла й водопостачання та інших надзвичайних сценаріїв. Другий етап проєкту стартує з настанням холодів і буде спрямований безпосередньо на допомогу мешканцям громад, які опиняться перед викликами холодного періоду.