85 секунд до опівночі: чому світ опинився на порозі нової ядерної гонки — WP

Після десятиліть дії міжнародних угод про контроль над озброєннями світ входить у період, коли система ядерного стримування стає дедалі менш передбачуваною. Про це пише The Washington Post.

Одним із головних факторів стало припинення дії договору New START між США та Росією. Угода, підписана у 2010 році президентами Бараком Обамою та Дмітрієм Медведєвим і продовжена у 2021 році за президентства Джо Байдена, завершила дію у лютому 2026 року. Таким чином, США та Росія вперше з 1972 року залишилися без двосторонньої угоди, яка встановлює обмеження на їхні стратегічні ядерні арсенали.

Президент США Дональд Трамп заявляв про бажання укласти нову, вигіднішу для Вашингтона угоду. Однак переговори ускладнює зміна глобального балансу сил. Китай, який має близько 600 ядерних боєголовок і продовжує нарощувати арсенал, досі не погоджується приєднатися до переговорів зі США та Росією.

Невизначеність щодо американських гарантій безпеки змушує союзників США в Азії дедалі активніше обговорювати можливість створення власної ядерної зброї.

У Південній Кореї, за наведеними у матеріалі даними, майже 70% громадян підтримують створення країною власного ядерного арсеналу. Раніше ця тема вважалася маргінальною, однак посилення ядерного потенціалу КНДР та сумніви щодо довгострокової надійності американського «ядерного щита» змінили суспільну дискусію.

Японія офіційно продовжує дотримуватися трьох неядерних принципів — не володіти, не виробляти та не розміщувати ядерну зброю на своїй території. Водночас у країні також почалися відкритіші дискусії про ядерну політику на тлі зростання регіональних загроз.

Окремим фактором нестабільності залишається Північна Корея. За оцінками, Пхеньян може мати близько 50 готових ядерних боєголовок і достатньо матеріалу для виробництва ще приблизно 40.

Після провалу переговорів із США у 2019 році нових переговорів щодо денуклеаризації не відбулося. Навпаки, Пхеньян продовжує розширювати ядерну та ракетну програми. У червні 2026 року КНДР продемонструвала новий об'єкт, який, за оцінкою південнокорейських військових, може бути підприємством зі збагачення урану.

Прихильники так званого «ядерного оптимізму» вважають, що поява власного ядерного потенціалу в Південній Кореї та Японії могла б створити баланс із Китаєм і Північною Кореєю. На їхню думку, ядерне стримування у минулому допомагало запобігати масштабним війнам.

Проте противники такого підходу попереджають: чим більше держав матимуть ядерну зброю, тим вищим буде ризик помилки, неправильного розрахунку або випадкової ескалації.

Особливо небезпечними є короткі часові проміжки для ухвалення рішень. Балістична ракета з Північної Кореї або Китаю може досягти Вашингтона приблизно за 30 хвилин, тоді як Сеул чи Токіо можуть опинитися під ударом менш ніж за 15 хвилин.

На думку авторів матеріалу, масштабні переговори про ядерне роззброєння наразі видаються малоймовірними. Натомість країнам варто зосередитися на невеликих кроках, які знижують ризик випадкового конфлікту.

Серед можливих заходів — попередження про випробування та запуски балістичних ракет, обмін інформацією про ядерні арсенали, міжнародні інспекції та створення прямих каналів зв'язку між військовими всіх ядерних держав.

У такому підході є ще одна складність — фактичне визнання Північної Кореї ядерною державою. Це, однак, не обов'язково означало б юридичне визнання її ядерної програми чи відмову від вимоги денуклеаризації.

На початку 2026 року Bulletin of the Atomic Scientists встановив «Годинник Судного дня» на позначці 85 секунд до опівночі — найближче до символічної глобальної катастрофи за всю історію існування цього показника. Серед причин такого рішення називали, зокрема, завершення New START і відсутність достатнього міжнародного лідерства у питаннях ядерної безпеки.

Чотири десятиліття тому США та СРСР були близькими до домовленості про масштабне скорочення ядерних арсеналів. Сьогодні, зазначає The Washington Post, повернутися до такого рівня переговорів значно складніше, однак поступові заходи зі зміцнення довіри все ще можуть знизити ризик ядерної катастрофи.