Вступна кампанія-2026: "Львівська політехніка" – лідер, а відмінники НМТ йдуть у філологи

Головна цифра цієї вступної кампанії до ВНЗ – понад 1,189 млн заяв на бакалаврат та медичну магістратуру. Це майже на третину більше, ніж торік, і максимальний показник після 2022 року (більше було лише 2021-го – 1,33 млн). Варто уточнити, що це кількість поданих заяв, а не абітурієнтів, адже одна людина може подати одразу кілька заяв до різних вишів. Коротко про - про те, на кого пішли вчитися вчорашні школярі.

За інформацією МОН, 212 837 українських абітурентів уже отримали рекомендації на зарахування до вишів. З них 73 129 потрапили на бюджет, а 139 708 - на контракт. Майже всі абітурієнти вже підтвердили вибір місця навчання, причому для цього навіть не треба було приходити до навчальних закладів – підтвердження приходили з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП), а 56,8% договорів на навчання вже підписано дистанційно.

Цього року вперше у системі вищої освіти України договір можна було повністю оформити через електронний кабінет. Крім того, цього року через ЄДЕБО (Єдина державна електронна база з питань освіти) вперше автоматично перевіряється військово-обліковий документ вступника.

Остаточне зарахування студентів – до кінця дня 13 серпня.

Які університети «виграли» цю кампанію

Лідером за кількістю поданих заяв став Національний університет «Львівська політехніка» (59 676 заяв), який випередив традиційного переможця попередніх вступних кампаній – Київський національний університет ім. Шевченка. За рік «Політехніка» отримала на 37,6% більше заяв, ніж 2025-го.

Другим став Львівський національний університет ім. Франка (46 601 заява), на третьому місці – КПІ імені Ігоря Сікорського (39 188 заяв). І лише на четвертому місці – КНУ, потім – Державний торговельно-економічний університет, Карпатський національний університет ім. Стефаника, Чернівецький національний університет та КНЕУ ім. Гетьмана.

Загалом на ці десять найбільших вишів припадає майже 29% усіх заяв абітурієнтів.

Чому "Львівська політехніка" зросла на 37,6% і оминула решту? Хочеться думати, що завдяки збільшенню та покращенню освітніх програм, адже припускати, що університет став номером один лише через свою безпеку, було б надто примітивно.

Айтівці поступилися менеджерам, і інженерів побільшало

Тут відбулося досить цікаве зрушення. На першому місці опинився не ІТ, а менеджмент. За рік кількість заяв на цю спеціальність зросла на 32,8%. Далі йдуть психологія, філологія, маркетинг, економіка та міжнародні економічні відносини, комп'ютерні науки, фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок, право, середня освіта та кібербезпека.

ІТ більше не домінує в українській вступній кампанії. Ні, спеціальність не зникла зі списку привабливих професій, але модель «вивчись на айтівця і отримаєш високооплачувану роботу» вже не виглядає однозначною. Хоча б тому, що створений тими ж IT-фахівцями штучний інтелект легко замінює фахівців-початківців програмування, якими і є випускники вишів.

Щодо популярності психології, то попит на фахівців цього профілю створюють війна, травматичний досвід, переміщення населення, робота з ветеранами, дітьми, сім'ями військовослужбовців. Тобто психологи без роботи не залишаться ще довго.

А ось менеджмент – абсолютний лідер серед спеціальностей. Мабуть, причина популярності у попиті роботодавців. Менеджмент сприймається як універсальна освіта, після якої можна працювати у продажах, маркетингу, HR, бізнесі, держуправлінні та власному підприємництві.

Але найцікавіше зрушення відбувається в інженерії. Держава цього року виділила 40 цивільних спеціальностей, яким надається особлива підтримка, оскільки вони є стратегічно необхідними для економіки та відновлення країни. І інтерес до цих спеціальностей почав різко зростати. На них надійшло на 33,4% більше заяв, ніж минулого року.

Не стверджуватимемо, що кожен абітурієнт обрав інженерію саме заради відновлення України: це може бути пов'язано з розширенням пропозиції вишів та зміною умов конкурсу (особлива підтримка держави, пам'ятаємо).

Найзатребуванішими з них стали будівництво та цивільна інженерія, автомобільний транспорт, агрономія, електрична інженерія, автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка, електроніка, електронні комунікації, приладобудування та радіотехніка, машинобудування, агроінженерія, харчові технології.

Найбільш затребувані будівництво та цивільна інженерія (+61,6% до минулого року) та електрична інженерія (+57,1%). Ще цікавіше виглядають менш масові напрями: наприклад, заяв на авіаційну та ракетно-космічну техніку побільшало на 74,6%, на науки про Землю – на 66,8%, енерговиробництво – на 53,6%. І лише дві спеціальності зі списку особливо підтримуваних показали зниження: металургія (на 6,2%) та дошкільна освіта (на 0,6%).

Вища освіта - під обстрілами та з окупації

Окрема історія - університети у прифронтових областях. Незважаючи на війну, попит на навчання там зберігається: туди подали заяви майже третина загальної кількості абітурієнтів – 219 411. Так, це регіони із підвищеними регіональними коефіцієнтами, які дають бонус до вступу, але будемо справедливі: рівень «вишки» тут не впав через постійну небезпеку та обстріли.

Найбільшою популярністю користуються вищі навчальні заклади Харкова, але на першому місці – університети Одеської області, потім – Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Сумська, Чернігівська (за кількістю поданих заяв) області.

За квотою-2 (зареєстровані на тимчасово окупованих територіях або територіях активних бойових дій) на спеціально створені для них резервні бюджетні місця у вишах подали понад 26 тис. заяв від 7156 абітурієнтів.

Куди пішли відмінники

Абітурієнти, які набрали максимальну кількість балів на основній сесії НМТ, подали заяви зовсім не на провідний серед спеціальностей менеджмент. У Міністерстві освіти і науки України повідомили, що 2262 особи з максимальними результатами основної сесії НМТ подали заяви на філологію (459 заяв), комп'ютерні науки (384), економіку (349), інженерію програмного забезпечення (311) та міжнародні відносини (308).

Тобто йти на розмитий у професійному середовищі менеджмент 200-бальники не захотіли, вважаючи за краще вивчати мовознавство та літературознавство.

За проміжними даними, серед абітурієнтів із максимальними результатами особливо помітна "Львівська політехніка". Наприкінці липня портал «Освіторія» відзначав рекордний інтерес 200-балників до "Львівської політехніки" та філології.