Золото Сталіна: таємний вантаж радянського крейсера знайшли в арктичному морі

Крейсер HMS Edinburgh затонув у 1942 році разом із 465 радянськими злитками золота. Майже через 40 років водолази провели небезпечну операцію з їх підйому

Ви дізнаєтеся:

• Як сотні золотих злитків майже 40 років залишалися на дні моря
• Як водолази дісталися до скарбів серед уламків і боєприпасів
• Чому п’ять злитків із затонулого крейсера так і не вдалося знайти

Британський крейсер HMS Edinburgh затонув у Баренцевому морі в 1942 році, забравши з собою сотні радянських золотих злитків. Майже чотири десятиліття дорогоцінний вантаж залишався на глибині близько 240 метрів, поки команда водолазів не провела одну з найскладніших рятувальних операцій XX століття.

На борту корабля перебувало 465 злитків, призначених для оплати військових поставок союзників Радянському Союзу. Щоб дістатися до золота, водолазам довелося працювати серед боєприпасів, прорубувати корпус затонулого крейсера та тижнями жити в умовах підвищеного тиску. Про це пише Popular Mechanics.

Крейсер атакували німецькі кораблі

HMS Edinburgh покинув радянський порт 28 квітня 1942 року. Разом із військовим конвоєм він прямував на захід, перевозячи золото, яким СРСР розраховувався за необхідне озброєння, техніку та інші товари.

Через кілька днів конвой виявили німецькі сили. В атаку були направлені підводні човни та есмінці Крігсмаріне.

Дві торпеди влучили в "Edinburgh" і завдали кораблю серйозних пошкоджень. Крейсер втратив здатність самостійно рухатися, проте інші судна спробували відбуксирувати його до безпечного порту.

Під час нової атаки стало зрозуміло, що врятувати корабель не вдасться. Екіпаж евакуювали, а сильно пошкоджений крейсер затопили, щоб він не потрапив до рук ворога.

Разом із кораблем на дно Баренцева моря пішли 465 золотих злитків. Кожен із них важив приблизно 10,4 кілограма.

Чому золото десятиліттями не піднімали

Коштовний вантаж був застрахований від військових ризиків, тому відразу після війни дороговартісну операцію з його вилучення проводити не стали. Перший контракт на підйом золота з’явився в 1954 році, однак проект незабаром призупинили.

Серед причин називали технічну складність робіт, позицію радянської сторони та побоювання, що проникнення в корпус може порушити місце загибелі моряків. На той момент водолазне обладнання також не дозволяло безпечно працювати на такій глибині в суворих умовах Баренцева моря.

Корабель шукали за розповідями рибалок

Головною проблемою залишалося точне місцезнаходження HMS Edinburgh. Команда вивчала військові архіви, свідчення тих, хто вижив, та повідомлення норвезьких рибалок, чиї сітки регулярно зачіпалися за невідомий об’єкт.

Навесні 1981 року фахівці обстежили ймовірний район за допомогою ехолота та гідролокатора. 14 травня дистанційно керований апарат виявив на дні судно, що лежало на лівому борту.

Водолази пробивалися до золота серед боєприпасів

Людям належало працювати на глибині близько 240 метрів, де звичайне занурення практично неможливе. Водолази жили в герметичних камерах із підвищеним тиском до 30 днів, а для дихання використовували суміш кисню та гелію, що знижувала ризик азотного наркозу.

Спочатку потрапити всередину крейсера планували через пробоїну від торпеди. Однак прохід виявився заваленим покрученим металом та уламками.

Тоді водолази почали прорубувати новий прохід крізь корпус. Тільки на розчищення проходу до бомбового відсіку пішло приблизно тиждень. Додаткову небезпеку становили бойові снаряди, що знаходилися всередині.

Сигнал "Я знайшов золото!" пролунав 16 вересня

Кілька тижнів водолази обстежували внутрішні приміщення корабля. Переломний момент настав 16 вересня 1981 року, коли 27-річний Джон Россієр передав по радіо довгоочікуване повідомлення: "Я знайшов золото!"

Злитки почали піднімати на поверхню в металевій клітці - приблизно по 40 штук за один раз. За ходом операції спостерігали представники СРСР і Великої Британії.

До погіршення погоди команда встигла витягти 431 із 465 злитків. Частину золота отримала компанія, яка організувала підйом, решту розділили між Радянським Союзом і британською стороною.

У 1986 році водолази повернулися до HMS Edinburgh і підняли ще 29 злитків. Таким чином, із початкового вантажу вдалося знайти 460 злитків, а п’ять залишаються на дні Баренцева моря досі.

Раніше Главред писав про те, що подружжя знайшло в старому будинку цілі пачки грошей. Стара банка під сходами виявилася схованкою з купюрами 1970-х років. Подружжя знайшло понад 1000 фунтів стерлінгів, забутих у будинку.

Також стало відомо, що чоловік купив картину в секонд-хенді. Знахідка може зробити його багатієм. Картина, знайдена в магазині вживаних речей за кілька доларів, привернула увагу завдяки підпису художника та можливій високій вартості.