1 вересня для вчителів: встигнути навести лад з безпекою, статусом та зарплатами

Для багатьох професій серпень - це місяць літніх відпусток, а для освітян - найгарячіша пора. Цьогорічні готування до нового навчального року проходять в умовах підвищеної тривожності. З одного боку - посилення ворожих обстрілів і прогнози на дуже важку зиму, з іншого - підготовка до переходу на 12-річну середню освіту та запуск профільної старшої школи. Що турбує педагогів та батьків перед 1 вересня - в огляді Коротко про.

Школи як острівці надійності

Наймасштабніший цьогорічний проєкт - це поширення безкоштовних гарячих обідів на всіх без виключення школярів, які навчаються очно чи у змішаному форматі у комунальних закладах освіти. Для реалізації програми між громадами розподілять понад 7,4 мільярда гривень субвенції. Передбачено, що за браком місць в їдальнях школярі зможуть харчуватися в класах, кабінетах і укриттях. Питання в тому, скільки триватимуть повітряні тривоги, чи буде на чому приготувати їжу і чи зможуть діти взагалі прийти до школи.

Ракетні обстріли і руйнування інфраструктури - це єдина реальна загроза для нормального перебігу навчального процесу. В Одесі вже розглядають можливість запровадити резервне харчування замість гарячих страв. А в Києві на сайті КМДА набирає голосів петиція про переведення столичних шкіл на дистанційну форму навчання.

«За умов постійних обстрілів діти перебувають в стані стресу. Неможливо вчасно потрапити до укриття, якщо ракети летять уже в першу хвилину після оголошення тривоги. Тому дітям доцільніше перебувати в більш безпечних регіонах, до тих пір поки Київ не перестануть обстрілювати балістикою з такою інтенсивністю», - пише її авторка Вікторія Войтюк.

Батьки учнів та навіть учителі пишуть також про ймовірну неготовність навчальних закладів до роботи в кризових умовах. Директорка столичного ліцею №34 імені Віктора Максименка Алевтина Багінська радить не роздувати панічні настрої.

- Ми це обговорювали і готувалися ще рік тому. Для всіх закладів освіти Києва розроблено алгоритм дій на випадок надзвичайних ситуацій, зокрема під час блекаутів. Наш ліцей є одним із авторів такого алгоритму, він оприлюднений на сайті Департаменту освіти КМДА, - каже директорка ліцею.

Алевтина Багінська нагадує, що кожен заклад освіти має альтернативні джерела енергії, теплові пушки.

- Я думаю, що місто знову забезпечить нас паливом. Так було минулого року, коли ми не припиняли освітній процес. Знаю, що розглядається питання про підключення до шкіл мобільних мінікотелен. Не забувайте, що саме шкільні заклади у важку пору правлять за пункти незламності, а поза навчальним процесом відкриті як укриття для жителів мікрорайону. Школи зараз - це якраз острівці надійності, принаймні, за свій заклад я можу поручитися.

Де вчитимуться «неНУШівці»

На початку серпня МОН повідомило про оновлення державних стандартів загальної середньої освіти. Як досягнення відзначається факт, що для учнів, які почали навчатися до впровадження Нової української школи, програма не зміниться. Вони завершать 11-й клас за стандартом 2011 року.

Однак залишається питання: в якій саме школі? На державному рівні поки немає певної відповіді, чи зможуть «неНУШівці» отримати атестат саме в тому закладі, де йшли в перший клас. Багато шкіл, визначених у перспективі як гімназії, вже припинили набір до старших класів, але також чимало таких, хто готові боротися.

- Минулого року нас залишали в статусі ліцею, в цьому сказали, що не включили до такого списку, - каже директорка школи в селі Мала Перещепина (Полтавська область) Тетяна Демьяненко. - Але ми набрали 10-й клас. Отримали підтримку і в селищній раді, і на нараді освітян громади. Батьки за старшу школу билися, зверталися скрізь, куди могли.

Тетяна Сергіївна каже, що під обіди для 1-11-х класів у школі підготовлено харчоблок, їдальню. По субвенції НУШ в закладі створюється сучасна хіміко-біологічна лабораторія.

- Але рішення ухвалено тільки на цей рік, що буде у наступному, ми не знаємо. Коли був семінар у Києві, я особисто задавала питання, чи буде державне фінансування в 10-му класі. І чітко отримала відповідь із міністерства: буде. То чому б не закрити проблему одразу на два роки?

Багато розмов точиться і навколо реформи НУШ. З 10 серпня розпочалося навчання вчителів та освітніх управлінців в "пілотних" ліцеях, які випробовуватимуть нову модель трирічної старшої академічної школи (10 - 12 класи). Проте поза "пілотом" залишається багато відкритих питань щодо мережі навчальних закладів.

- Роками від громад вимагали оптимізувати шкільну мережу, закривати невеликі сільські школи, створювати опорні заклади. Громади вкладали власні кошти, організовували підвезення дітей, шукали автобуси, ремонтували приміщення... А тепер нова вимога - створити мережу ліцеїв, - описує проблему народна депутатка Лариса Білозір.

Як приклад, вона наводить Вінницьку область, де 10 громад на початку бюджетного року взагалі не передбачали створення ліцеїв у своїй освітній мережі. Після завершення нинішнього навчального року реально може скластися ситуація, коли частина випускників 9-х класів не матимуть в доступі старшої школи і вимушені будуть вступати в професійно-технічні коледжі. Тобто будуть позбавлені вільного вибору.

Обіцяли полегшення, а вийшло навпаки

Для вчителів, які працюють за новими державними стандартами, а також управлінців передбачений цикл тренінгів та семінарів, які будуть проводити спеціально відібрані і навчені тренери НУШ.

- На тренерів вони гроші знайшли, бо красива вивіска. Ми б і самі розібралися - не вперше. Куди більша біда з отими електронними базами даних. Через систему АІКОМ (Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту) має проходити геть усе про школу, бухгалтерію, учнів, вчителів, а тепер ще й харчування додасться. А система висне, збивається, вона в роботі важка. Потрібна спеціальна людина, яка б давала тому лад, а такої штатної одиниці школам не виділяють, - поділилася на умовах анонімності одна із замдиректора. - Навантаження лягає або на секретарку, або вчителя інформатики. Обіцяли, що буде комп’ютеризація - буде полегшення, а вийшло все навпаки. Це вже вкотре ідемо в новий навчальний рік зі старими головними болями.

До таких «болей» вчителі відносять і Групи результатів (ГР) у Новій українській школі. Це система оцінювання знань учнів, коли оцінка з предмета виставляється не однією загальною цифрою, а окремими балами, що оцінюватимуть конкретні навики і уміння учня. Методика підносилася, як прозора і виважена, а по факту додала в роботу педагога формалізм і зайве навантаження.

- Цю систему не розуміють ні діти, ні батьки, та й вчителі - абияк. Не знаю, хто захистив на ній дисертацію, але йому, мабуть, добряче гикається, бо ми всі мучаємося, - зазначає наша співрозмовниця. - Вже пішли чутки, що ГР відмінять, але наказ про їх впровадження досі чинний. Школу весь час перетворюють на лабораторію для якихось експериментів.

Нові зарплати ще тільки будуть, а вже «з’їдаються»

Широко анонсовано, що з початком нового навчального року зарплати педагогічних працівників зростуть на 20%. Підвищення не стосується тільки працівників дитячих садків - їм доведеться чекати ще рівно рік.

- Дошкільні навчальні заклади фінансуються з місцевих бюджетів. Держава дає громадам тільки рекомендації. Бюджетний рік починається з 1 січня, для підвищення зарплати вихователям у громад зараз немає коштів, - пояснює юристка і психолог Лілія Орел.

Втім, і обличчя шкільних вчителів не дуже світяться від щастя. Обрахунки, що виплати можуть сягнути 24 000 - 25 000 гривень - це як середня температура по палаті. Та й той фінансовий додаток, якого люди ще не отримали, вже фактично "з’їдений" інфляцією, а в столиці - подорожчанням проїзду в транспорті. Крім того, залишається інтрига, чи буде 20% в плюсі, чи не буде.

- По-перше, відраховуються податки, по-друге, незрозуміла доля тих 2600 гривень, які нараховуються за постановою Кабінету Міністрів № 1286. Немає офіційного підтвердження, чи продовжать ці виплати, чи вони будуть закладені в процент підвищення. Постанова діє, її не скасували, але кошти виділялися до серпня цього року. Питання в тому, чи буде фінансування, - зазначає Лілія Орел.

Щодо продовження відтоку кадрів із освітньої сфери, то юристка вважає, що це залежатиме від місцевості і вікової категорії.

- Якщо населений пункт дозволяє влаштуватися в іншу більш вигідну сферу, люди будуть звільнятися. Педагоги, які мають свою добру базу, вже давно оформлюються як ФОП і переходять на репетиторство. В селі люди більше триматимуться за свої місця.

Є ще один момент, каже Лілія Орел, що стосується прифронтових громад, де навчання передбачене у змішаній формі. З багатьох таких місць вчителі виїхали і працюють дистанційно - вже по три чи чотири роки. Зараз питання ставиться так, що і офлайн, і онлайн педагоги мусять працювати із навчального закладу. Навіть ті, у кого зруйнована домівка, повинні відвідувати місце роботи. Інакше мусять звільнятися.