Археологи виявили на Криті понад 450 похованих мишей у святилищі Аполлона

Раніше на Криті археологи виявили гігантську круглу споруду віком близько 4000 років, яку могли використовувати для ритуальних церемоній і підношень, а тепер нова знахідка дає додаткові свідчення про релігійні практики острова. У давньому святилищі Аполлона в Гортині дослідники знайшли рештки понад 450 похованих мишей. Вони припускають, що це може бути першим матеріальним підтвердженням культу Аполлона Смінфея, пов’язаного з гризунами та захистом від шкідників.  Про це повідомило видання Greek Reporter.

Археологи, які працюють на території давнього міста Гортин на півдні Криту, виявили рідкісне вотивне поховання. Воно містило скелетні рештки понад 450 мишей. Знахідку зробили у святилищі Аполлона. Вона дає нові матеріальні свідчення існування на острові ритуалів, пов’язаних із шануванням гризунів.

Відкриття зробили під час польового сезону 2026 року, який завершився на початку серпня. Розкопки проводила спільна експедиція під керівництвом Італійської археологічної школи в Афінах та кафедри культурної спадщини Падуанського університету.

Вотивну яму вперше виявили ще у 2025 році. Повністю дослідити її вдалося під час цьогорічної кампанії. Вона розташовувалася всередині ранньої священної огорожі святилища. Кам’яна споруда датується серединою VII століття до нашої ери.

Це один із найдавніших і водночас найскладніших за архітектурою культових комплексів, пов’язаних із формуванням критських міст-держав — полісів. Рештки мишей лежали разом із тонкими керамічними посудинами та іншими традиційними ритуальними предметами.

Кількість тварин виявилася надзвичайною. Понад 450 окремих гризунів стали частиною навмисного поховання. Для грецького святилища такого масштабу ритуальне поховання дрібних тварин раніше не фіксували. Дослідники вважають, що знахідка може бути пов’язана з Аполлоном Смінфеєм. Це маловідомий епітет бога, який походить від давнього діалектного слова sminthos, тобто "миша".

У цьому образі Аполлон виступав одночасно як той, хто міг насилати сільськогосподарських шкідників і хвороби, пов’язані з гризунами, та як божество, здатне їх зупинити. Саме тому його могли закликати для захисту врожаю та поселень.

На класичному Криті Аполлона здебільшого шанували як Аполлона Піфійського. Водночас матеріальні свідчення культу Аполлона Смінфея до цього часу були зосереджені переважно за сотні кілометрів від острова. Йдеться про регіон Троади на північному заході сучасної Туреччини, у давній Анатолії.

Це святилище згадується у першій книзі "Іліади" Гомера. У поемі жрець Хріс просить Аполлона Смінфея наслати смертоносну чуму на грецьке військо, яке під проводом Агамемнона облягало Трою. Давні оповіді також повідомляли, що під вівтарем анатолійського храму за державний кошт утримували живих білих мишей.

Водночас традиція, яку зберіг географ Страбон, стверджувала, що культ Смінфея насправді походив із Криту. За міфом, критські переселенці заснували святилище в Анатолії після того, як зграя польових мишей за одну ніч знищила їхні шкіряні чоботи, тятиви луків та ремені щитів. Це відповідало пророцтву, яке мало вказати їм місце для поселення. У ньому йшлося про територію, де на них напали "сини землі".

До нинішньої знахідки дослідники античності переважно вважали критську версію походження культу міфом, який могли створити значно пізніше. Виявлення похованих у Гортині мишей дає перші конкретні археологічні підстави говорити про те, що подібні ритуали могли справді існувати на архаїчному та елліністичному Криті.

Дослідники зазначають, що виявлення сотень похованих мишей у межах основної священної огорожі змінює уявлення про релігійну практику в Гортині. Знахідка може свідчити, що в одному храмовому комплексі одночасно існували різні уявлення про Аполлона. Його могли шанувати як Піфійського — покровителя громади, а також як Смінфея — божество, пов’язане із сільським господарством, гризунами та захистом від шкідників.

Тепер фахівці з остеології готують детальні лабораторні дослідження та планують провести радіовуглецеве датування. Вони мають встановити точні види тварин, наявність слідів ритуального жертвопринесення та конкретний хронологічний шар, до якого належить поховання.

Нагадаємо, що археологічні дослідження у Греції також допомагають відкривати раніше невідомі сторінки давньої історії. У Палеокастро дослідники виявили стародавнє місто, яке, ймовірно, заснували у VI столітті до нашої ери. Поселення могло існувати до VI століття нашої ери. Розкопки виявили елліністичні будівлі, частину укріплень, римську базиліку з термами, виноробну майстерню та дві християнські церкви. Крім того, археологи знайшли кілька гробниць, зокрема македонську гробницю братів Іппонакта і Діоскорида, синів Аполлодора — товариша Александра Македонського.