Дефолт РФ-1998: як Росія довела фінансову систему до краху і чи слід розраховувати на "чорний понеділок-2"

Рівно 28 років тому уряд Росії на чолі з Сергієм Кирієнком разом із Центральним банком під керівництвом Сергія Дубініна визнали, що країна більше не може платити за власними боргами. Тоді було оголошено дефолт за державними короткостроковими облігаціями, запроваджено мораторій на виплати приватного сектору за зовнішніми зобов'язаннями. Відбулася різка девальвація рубля.

Цей колапс заклав фундамент сучасної країни-агресорки — поховав слабкі спроби демократичних реформ і фактично привів до влади Володимира Путіна.

Про те, що саме тоді сталося з російською економікою, чому державні облігації перетворилися на боргову піраміду та чи є шанс на повтор "чорного понеділка" сьогодні, розповів Фокусу економіст, фінансовий експерт Дмитро Чурін.

Дефолт в Росії: що насправді сталося 17 серпня 1998 року

28 років тому в Росії було оголошено заморожування виплат за державними короткостроковими облігаціями (ДКО), запроваджено 90-денний мораторій на виплати приватного сектору за зовнішніми зобов'язаннями та відмовлено від валютного коридору з переходом до плаваючого курсу рубля.

Показовим був і рівень дохідності російських державних облігацій. 1998 року вона сягнула 140% річних.

"Очевидно, що залучати кошти для держави за такими ставками економічно не має сенсу", — зазначає директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.

"Чорний понеділок" став справжнім дефолтом чи ні?

За оцінкою експерта, події серпня 1998 року були однозначним дефолтом, не поступовим процесом, а фактично одночасним фінансовим ударом по кількох напрямках.

"Коли держава заморожує виплати за власними цінними паперами у власній валюті — це найчистіший вид дефолту, який тільки можна вигадати, бо емітент теоретично міг просто надрукувати гроші. Те, що зовнішній борг зачепило лише частково, не пом'якшує вироку — це був однозначно дефолт", — говорить аналітик.

ДКО: державна боргова піраміда

Однією з ключових проблем стала система державних короткострокових облігацій. За економічною суттю її можна назвати фінансовою пірамідою, вважає Дмитро Чурін.

Російський уряд випускав нові короткострокові папери з надзвичайно високою дохідністю, щоб розраховуватися за попередніми випусками. В окремі моменти ставки перевищували 100% річних, а дохідність внутрішніх облігацій у 1998 році сягала 140%.

"Поки в систему заходили нові гроші — вона трималася. Коли інвестори, особливо іноземні, почали виходити швидше, ніж заходили нові, конструкція обвалилася — як і будь-яка піраміда, коли приплив коштів зупиняється", — говорить експерт.

За таких ставок залучення нових коштів для держави ставало дедалі менш економічно виправданим.

Нафта, азійська криза та втеча капіталу

Безпосередньо до російського фінансового обвалу призвели одразу кілька факторів.

Одним із них стало падіння цін на нафту. 1998 року вони опустилися приблизно до 10-12 доларів за барель. Для російського бюджету, який критично залежав від сировинного експорту, це стало серйозним ударом.

Додатковий тиск створила азійська фінансова криза 1997 року. Вона посилила побоювання глобальних інвесторів щодо ринків, що розвиваються, і спровокувала відтік капіталу з Росії ще до серпня 1998-го.

На думку Чуріна, самі по собі ці фактори могли б призвести до рецесії, однак у поєднанні з борговою конструкцією ДКО вони спричинили фінансовий колапс.

Чому гроші МВФ не врятували Росію

У липні 1998 року МВФ виділив Росії транш у рамках пакета допомоги обсягом близько 23 млрд доларів. Однак, за оцінкою Чуріна, кошти надійшли надто пізно і виявилися недостатніми для зупинки відтоку капіталу.

Експерт також зазначає, що частина цих коштів, за наступними розслідуваннями, була використана неефективно та розтрачена ще до того, як змогла стабілізувати ринок.

Головною проблемою він називає не нестачу зовнішнього фінансування, а нежиттєздатність внутрішньої фіскальної та монетарної політики.

"Гасити піраміду грошима МВФ — це як заливати пожежу бензином з відра", — зазначає Чурін.

Що спільного між Росією 1998 року та РФ сьогодні

На думку аналітика, головною спільністю є залежність російської економіки від сировинного експорту та її вразливість до зовнішніх шоків.

"І тоді, і зараз бюджет РФ тримається на нафтогазових доходах, і тоді, і зараз західний капітал і фінансові інструменти виявляються недоступними в критичний момент — просто причини різні: тоді паніка інвесторів, зараз — санкційна архітектура", — пояснює він.

Важливо Росія вербує африканців на війну: майже 3 тисячі вже опинилися в лавах ЗС РФ, — МЗС України

Проте між двома ситуаціями є принципова різниця, адже 1998 року Росія фізично не мала достатніх коштів. Сьогодні ж, за приблизними оцінками, РФ має понад 600 млрд доларів резервів. Саме це стало основою концепції "Фортеця Росія" — припущення, що накопичені резерви дозволять країні пережити західні санкції.

Додатковим фактором залишається торгівля нафтою. За словами Чуріна, основними покупцями російської сировини стали Китай, Індія та інші дружні Кремлю імпортери, що дозволяє РФ підтримувати поточний рахунок.

Чи можливий новий дефолт у Росії сьогодні?

Найбільш показові проблеми РФ 2026 року, на думку Чуріна, виникають не стільки на рівні суверенного боргу, скільки всередині корпоративного сектору.

Кількість технічних дефолтів російських компаній, за його даними, зростає. Так, 11 випадків зафіксовано 2024 року, 24 — 2025-го і вже понад 10 цьогоріч.

Під загрозою дефолту опинилася майже чверть облігаційного ринку. А причина проста: компаніям, які раніше залучали кошти за низькими ставками, тепер доводиться рефінансувати борги значно дорожче.

Важливо На місці знищених будинків виросли новобудови: хто купує квартири в Маріуполі

Водночас російська економіка вже демонструє ознаки уповільнення: за наведеними експертом даними, ВВП скоротився на 0,5% рік до року в першому кварталі. Центробанк РФ при цьому не має значного простору для зниження ставок через воєнну інфляцію.

Тому найбільш реалістичним сценарієм Чурін вважає не гучний формальний дефолт Росії за суверенними облігаціями, а хвилю прихованих технічних дефолтів у корпоративному секторі.

"Це дефолт, що накопичується в балансах банків, а не для зовнішніх інвесторів", — резюмує аналітик.

Нагадаємо, Росія цілеспрямовано б'є по українських бізнесах.

У серпні 2026-го згоріли найбільший склад "Розетки" в Броварах на понад два мільярди збитків, сортувальний центр "Нової пошти", логістика й керамічний завод "Епіцентру",розподільчі центри "Сільпо" й Novus.

Тим часом Євросоюз готує новий великий пакет санкції проти Росії.Глава зовнішньої дипломатії ЄС Кая Каллас розкрила деталі.