Приховані маршрути: як країни Затоки забезпечують світ нафтою попри атаки

Коли на Близькому Сході спалахнув конфлікт, світові ринки приготувалися до серйозного дефіциту нафти. Однак, незважаючи на регулярні напади Ірану на судна, країни Перської затоки, зокрема Об'єднані Арабські Емірати, Ірак, Катар і Кувейт, розробили приховану схему транспортування нафти через Ормузьку протоку.

Ця стратегія передбачає, що танкери, проходячи через критично важливу протоку, згодом перевантажують нафту на інші судна в Оманській затоці. Ці "човникові перевезення" тривають уже кілька місяців, забезпечуючи життєво важливий канал постачання для світових ринків. Точні обсяги цих перевезень важко відстежити, оскільки екіпажі, дбаючи про безпеку, майже не розкривають інформації про місцезнаходження суден, проте за даними джерел, вони перевищують 4 мільйони барелів на добу.

Супутники Європейського Союзу Sentinel-1 підтверджують масштаб цих операцій. Біля узбережжя Оману наразі перебуває близько 150 суден, що очікують на перевантаження нафти з танкерів, які проходять протокою з вимкненими транспондерами, тоді як у січні їх було близько 40. Національна нафтова компанія ОАЕ Adnoc вже продала покупцям по всьому світу близько 135 мільйонів барелів нафти.

Проте, транспортування супроводжується значними ризиками. Від початку конфлікту атак зазнали 23 судна Adnoc, внаслідок чого один член екіпажу загинув, а 20 дістали поранення. Джерела стверджують, що реальна кількість інцидентів у протоці перевищує публічно визнану. Попри це, компанія Adnoc заявляє, що й надалі виконуватиме свої зобов’язання щодо безпечного постачання енергоносіїв.

Навіть Саудівська Аравія, яка раніше майже не використовувала човникові перевезення, тепер демонструє ознаки активізації таких операцій у Перській затоці. Це відбувається на тлі зростання загрози для судноплавства в Червоному морі з боку єменських хуситів. Минулого тижня два судна завантажували нафту в саудівському експортному хабі Рас-Таннура, а національна танкерна компанія Bahri зосередила біля узбережжя Оману 16 супертанкерів загальною місткістю 38 мільйонів барелів і очікує на прибуття ще трьох.

Хоча ця таємна схема дозволила уникнути значного дефіциту нафти на світових ринках, ситуація для регіональних виробників залишається напруженою. Судна продовжують зазнавати атак навіть під захистом військових кораблів, що підкреслює постійний ризик і небезпеку для тих, хто забезпечує безперебійне постачання енергоресурсів.

Ормузька протока є ключовим енергетичним маршрутом світу, через який до війни проходило близько 20 мільйонів барелів нафти щодня, що становило приблизно п'яту частину світових поставок. З початку конфлікту цей обсяг знизився, проте таємні перевезення та використання альтернативних трубопроводів, а також скорочення світового попиту, допомогли зменшити економічний вплив війни.

Напади на судна та блокування морських шляхів впливають не лише на обсяги транспортування, але й на безпеку екіпажів та підрядників. Це призводить до підвищених ризиків і порушує критично важливі енергетичні потоки, що створює значні виклики для стабільності світового енергетичного ринку.

Як повідомляє Bloomberg, прихований прохід танкерів через критично важливу протоку став життєво необхідним каналом постачання для світових ринків, які готувалися до значно серйознішого дефіциту пропозиції після початку війни на Близькому Сході.

У компанії Adnoc наголосили: "Подібно до інших енергетичних компаній регіону, ми й надалі зазнаємо прямих наслідків нічим не спровокованих атак на наших людей, наші судна та наші об’єкти — атак, які наражають співробітників, підрядників та моряків на підвищений ризик, водночас порушуючи критично важливі енергетичні потоки".

Історія прихованих нафтових маршрутів Ормузької протоки демонструє не лише винахідливість у подоланні логістичних викликів, але й високу ціну, яку доводиться платити за стабільність енергопостачання в умовах геополітичних конфліктів. Майбутнє цих поставок залишається невизначеним, оскільки ризики для судноплавства продовжують зростати, вимагаючи постійної адаптації та пошуку нових рішень.