Лише за 2026 рік: поліція отримала понад 1,5 млн звернень від ТЦК щодо розшуку ухилянтів

Як розповів тимчасово виконуючий обов’язки голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе в інтерв’ю виданню "Цензор", найбільше таких проваджень припадає на великі промислові та прикордонні області, зокрема:

• на Дніпропетровщині слідчі розслідують понад 1,9 тисячі кримінальних проваджень, пов’язаних з ухиленням від призову;
• на Закарпатті їх близько 1,5 тисячі;
• понад тисячу таких справ зареєстровано у Волинській, Миколаївській та Одеській областях;
• також значна кількість проваджень припадає на Львівщину, Вінниччину, Харківщину та Сумщину.

На думку, Цуцкірідзе проблема має загальноукраїнський масштаб. За весь період дії воєнного стану поліція розслідувала понад 20 тисяч кримінальних проваджень, у яких йшлося про ухилення від призову за мобілізацією.

"Лише упродовж поточного року від ТЦК та СП до поліції надійшло понад півтора мільйона звернень щодо розшуку громадян, які ухиляються від призову за мобілізацією. Це велика спільна робота, де важливі постійний обмін інформацією і чітка взаємодія між усіма, хто за неї відповідає. Так само ми працюємо разом, коли виявляємо можливі зловживання з боку посадовців ТЦК, ВЛК чи інших структур, залучених до мобілізаційних процесів", — каже він.

Паралельно правоохоронці розслідують можливі зловживання з боку посадовців ТЦК та СП. Наразі про підозру повідомили 76 керівникам територіальних центрів різних рівнів — обласного, міського та районного. При цьому близько 80% керівників ТЦК, які стали фігурантами кримінальних проваджень, працювали на районному рівні.

Як зазначив Цуцкірідзе, правоохоронці фіксують різні способи незаконного впливу на мобілізаційні процеси. Серед виявлених схем — отримання грошей за потрібні рішення, використання службового впливу, незаконне оформлення військово-облікових документів, внесення змін до даних у системі "Оберіг", оформлення фіктивної непридатності до служби та сприяння незаконному виїзду чоловіків за кордон.

Залежно від обставин дії фігурантів можуть кваліфікувати, зокрема, як одержання неправомірної вигоди або зловживання впливом. В окремих випадках слідчі розглядають і незаконне переправлення людей через державний кордон. За найтяжчими епізодами закон передбачає до 12 років позбавлення волі, а також у певних випадках конфіскацію майна та заборону обіймати окремі посади.

Також поліція перевіряє можливі порушення під час бронювання військовозобов’язаних. За словами Цуцкірідзе, слідчі наразі встановлюють обставини можливого незаконного бронювання майже 2,5 тисячі людей. Ба більше, правоохоронці продовжують перевіряти схеми, пов’язані з діяльністю військово-лікарських комісій, можливим незаконним збагаченням та недостовірним декларуванням посадовців.

Водночас у Нацполіції наголошують, що відповідальність за незаконні схеми не повинна покладатися лише на військовозобов’язаних, які ними скористалися. Якщо незаконному отриманню необхідних документів або рішень сприяли працівники ТЦК, ВЛК чи посередники, їхні дії також мають отримати відповідну правову оцінку.

Цуцкірідзе додав, що питання мобілізації, фіктивного бронювання, самовільного залишення військової частини та взаємодії між військовими й поліцією обговорювали під час зустрічі з Головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим.

"Ми говорили насамперед про ті питання, де безпосередньо перетинається робота Збройних сил і Національної поліції. Це розшук військовозобов’язаних, обмін інформацією, реагування на можливі зловживання під час мобілізаційних заходів, питання СЗЧ", — додав він.

Раніше командир 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади Руслан Маришев розповідав, що в Україні зі 100 мобілізованих військовослужбовців до лав армії реально потрапляють близько 70%. Натомість решта не доходять до служби через проблеми зі здоров’ям, сімейні обставини або СЗЧ.