Від продуктів до техніки: що може подорожчати через удари РФ по складах

​Після серії масованих російських атак на склади та логістичні центри великих українських мереж у магазинах уже почали фіксувати перебої з окремими товарами. У частині супермаркетів скоротився асортимент, а бізнес змушений терміново перерозподіляти запаси та шукати нові маршрути постачання. На цьому тлі постає питання, чи можуть удари РФ призвести до масштабнішого дефіциту та зростання цін.

Постраждалі компанії запевняють, що перебудовують логістику, однак масштаби втрат суттєві: знищено розподільчі центри та товарні запаси, а відновлення деяких об’єктів може тривати місяцями або навіть роками. Водночас ситуація відрізняється залежно від категорії товарів - якщо продукти першої необхідності можна відносно швидко замінити продукцією інших постачальників, то з імпортними товарами, технікою та сезонними колекціями перебої можуть бути тривалішими.

Главред з’ясував, чи загрожують українцям порожні полиці, які товари можуть опинитися в дефіциті, чи варто очікувати зростання цін та скільки часу знадобиться ритейлу, щоб перебудувати логістику після російських ударів.

Що заявили компанії після ударів РФ по складах

Після масованої російської атаки 5 серпня низка великих українських ритейлерів, логістичних компаній та міжнародних брендів повідомили про пошкодження або повне знищення складських і виробничих потужностей. У заявах самих компаній основний акцент - на перебудові логістики, відновленні асортименту та недопущенні тривалого дефіциту.

У Fozzy Group, до якої входять "Сільпо", "Фора", Fozzy Cash & Carry, Thrash! та інші мережі, повідомили, що внаслідок атаки постраждали одразу чотири розподільчі центри. Компанія визнала, що це вже вплинуло на наявність частини товарів у магазинах.

"Це суттєво вплинуло на постачання, тому зараз у супермаркетах може бракувати окремих товарів. Однак ми стрімко перебудовуємо логістику", - повідомили у Fozzy Group.

У компанії також заявили, що планують до 24 серпня відновити звичне наповнення полиць.

У АТБ сказали, що наразі системних перебоїв із товарами у мережі немає. Водночас компанія наголошує на значній ролі великих розподільчих центрів: один такий об’єкт у середньому забезпечує близько 300 магазинів. За даними мережі, у 2026 році втрати, пов’язані з розподільчими центрами, становили близько 65 млн грн, а втрати товарних запасів - приблизно 728 млн грн. Про загрозу загального дефіциту в АТБ не заявляли.

У INTERTOP Ukraine повідомили про знищення основного логістичного складу. За попередньою оцінкою генерального директора компанії Сергія Бадрітдінова, прямі втрати товару становлять близько 450 млн грн. На складі зберігалися сотні тисяч одиниць взуття, одягу, аксесуарів та косметики, зокрема нові сезонні колекції.

Компанія попередила про можливі тимчасові перебої з окремими позиціями та розмірами, але наголосила, що магазини, сайт і мобільний застосунок продовжують працювати, а товарні запаси поступово відновлюються.

У PUMA заявили, що логістичний комплекс компанії в Україні був повністю знищений разом із товарними запасами. Співробітники не постраждали. Компанія попередила, що проблеми з наявністю окремої продукції можуть тривати протягом найближчих тижнів або навіть місяців.

"Ми вже працюємо над тим, щоб якнайшвидше відновити асортимент", - заявили у PUMA.

У NOVUS повідомили про кілька прямих влучань у логістичний центр, який у компанії називають "серцем всієї мережі".

"Це вже другий удар по нашому логістичному центру - серцю всієї мережі, звідки щодня розпочинається шлях продуктів до магазинів NOVUS", - заявили у компанії. Після атаки роботу об’єкта було повністю зупинено. Водночас у NOVUS заявили, що головним завданням є збереження безперервного постачання.

"Ми робимо все можливе, аби наші покупці не відчули наслідків цієї атаки", - наголосили у мережі.

У "Епіцентрі" повідомили, що внаслідок атаки були уражені два ключові логістичні комплекси, а також виробничі потужності Epicentr Ceramic Corporation. Через пошкодження підприємства компанія вирішила зупинити виробництво керамічної плитки на постраждалому заводі.

"Ми змушені ухвалити надзвичайно важке рішення - зупинити виробництво на заводі Epicentr Ceramic Corporation. Щоб не допустити дефіциту продукції та забезпечити безперервність поставок, у першу чергу виробництво буде перенесено на два підприємства компанії за кордоном", - заявили в "Епіцентрі".Паралельно компанія планує організувати виробництво ще на одному майданчику в Україні.

У Bosch Ukraine повідомили, що під час атаки було зруйновано склад логістичного партнера компанії. За попередньою інформацією, вся продукція Bosch, яка перебувала на цьому об’єкті, була знищена. Працівники компанії та логістичного партнера не постраждали. При цьому Bosch не робила заяв про можливий дефіцит своєї продукції на українському ринку.

У Rozetka розповіли, що знищення великого розподільчого центру у Броварах призвело не лише до матеріальних втрат, а й до необхідності переглянути кадрову та операційну модель.

Співзасновниця компанії Ірина Чечоткіна заявила:

"На жаль, ми змушені оптимізувати штат і так, особисто для мене це боляче. Скорочення зачіпатиме деякі відділи". У компанії також повідомили про намір скорочувати частку власних продажів і активніше розвивати модель маркетплейсу. Про дефіцит товарів Rozetka не заявляла.

У "Новій пошті" після російських ударів оголосили про перехід до децентралізованої моделі сортування та створення резервних систем обробки відправлень. "У цьому протистоянні виграє той, хто адаптується швидше. Вільний бізнес знаходить нові шляхи, вмить переналаштовує логістику і відбудовує зруйноване", - заявив один із засновників Володимир Поперешнюк.

Чи буде дефіцит і як удари по складах вплинуть на ціни

Знищення російськими ударами складів і розподільчих центрів уже змушує український ритейл перебудовувати логістику та відновлювати втрачені запаси. Водночас експерти по-різному оцінюють вплив атак на ціни, але не прогнозують різкого зростання цін.

Як розповів Главреду засновник логістичної компанії SmartTrek Данило Семеха, після втрати складських запасів бізнесу доводиться терміново закуповувати нові партії товарів. Додатковий тиск на собівартість створюють витрати на пальне, перевезення та необхідність швидко перебудовувати логістику.

"Через обстріли підвищення цін просто неминуче. Частина продукції стане дефіцитною - це стосується як продуктів харчування, так і побутових товарів. Через відсутність товарів у наявності та дефіцит ті, у кого вони залишилися, будуть піднімати ціни. Не тому, що вони хочуть більше заробити, а тому, що не розуміють, якою буде ціна надалі", - пояснив Семеха.

Окремою проблемою він називає імпортну продукцію. Товар, закуплений кілька місяців тому за старими цінами, міг зберігатися на знищеному складі. Тепер бізнесу доведеться купувати його повторно вже за актуальною вартістю та організовувати прискорену доставку.

Серед найбільш вразливих категорій Семеха називає пальне, цигарки та акумулятори. Водночас він не очікує, що дефіцит окремих позицій буде тривалим: після збільшення поставок на ринку знову посилиться конкуренція, яка стримуватиме ціни.

За його оцінкою, для повної стабілізації після масштабної втрати запасів може знадобитися до двох-трьох місяців. За цей час компанії зможуть налагодити нові маршрути, змінити модель зберігання та поповнити запаси.

Голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук оцінює ризики для цін більш стримано. За його словами, у короткостроковій перспективі затримки можливі передусім у постачанні, звуженні асортименту та тимчасової відсутності окремих позицій. Найвищий ризик виникає там, де великий запас певного товару був сконцентрований на одному зруйнованому складі.

Водночас підстав говорити про загальнонаціональний дефіцит соціально важливих товарів він не бачить. Великі мережі мають альтернативних постачальників, резервний транспорт, кілька маршрутів і можливість перерозподіляти запаси між регіонами.

"Продукти першої необхідності зазвичай постачаються багатьма виробниками та дистриб’юторами, тому їх легше замінити аналогами. Водночас перебої можуть бути відчутнішими в окремих брендах, імпортних товарах, техніці, fashion-категоріях або продукції, виробничі потужності якої були зруйновані", - пояснив Жук.

До найбільш вразливих він також відносить товари з довгим циклом повторного замовлення або імпорту, продукцію, яка потребує спеціального температурного режиму, сезонні колекції та обмежений асортимент. Ризики зростають і тоді, коли товар виробляється на єдиному підприємстві, яке було пошкоджене.

Щодо цін, то в Асоціації ритейлерів України різкого загального подорожчання лише внаслідок останніх атак не прогнозують.

"Швидше першими наслідками можуть стати тимчасове скорочення асортименту, менша кількість промоакцій або заміна окремих позицій аналогами", - зазначив Жук.

Швидкість подолання наслідків залежатиме і від масштабу конкретної компанії. За словами Семехи, великі мережі на кшталт "Сільпо", "Фори", Fozzy Group чи "Епіцентру" можуть перебудувати логістику за лічені дні або тижні. Невеликим регіональним ритейлерам для цього може знадобитися значно більше часу.

"Найбільш критичні - перші дні, поки взагалі приходить розуміння, що робити і як працювати далі. Але це лічені дні. За два-три дні питання з логістикою в будь-якому разі має вирішуватися", - зазначив Семеха.

Жук, своєю чергою, розділяє фізичне відновлення знищеного складу та відновлення його функцій. Побудувати заново великий розподільчий центр можна лише за місяці або навіть роки, проте повернути постачання до робочого режиму можливо набагато швидше. Для цього товарні потоки переводять на інші склади, залучають сторонніх логістичних операторів, змінюють маршрути або організовують прямі поставки від виробників до магазинів.

Саме прямі поставки, на думку Семехи, можуть активніше використовуватися в умовах постійної загрози великим логістичним центрам. Замість накопичення товару на одному складі частину продукції можна одразу спрямовувати від постачальника до торговельних точок. Проте можливості такої перебудови значною мірою залежать від фінансового стану бізнесу.

"Головне тут - не сама логістика чи процедура перебудови, а можливість усе це фінансувати. Питання в тому, чи є у підприємства гроші та можливість профінансувати таку перебудову", - наголосив Семеха.

За словами Жука, ритейл уже рухається до більш децентралізованої моделі: компанії розподіляють запаси між кількома складами, створюють менші регіональні та резервні хаби, дублюють маршрути й IT-системи, працюють із кількома перевізниками та збільшують частку прямих поставок. Зокрема, Comfy повідомляла про системне розосередження місць зберігання товарів у регіонах.

Однак повністю відмовитися від великих розподільчих центрів, за оцінкою Жука, неможливо. Вони забезпечують автоматизацію процесів і дозволяють знижувати собівартість логістики. Тому найбільш реалістичною моделлю стає поєднання великих основних центрів із мережею менших резервних майданчиків.

Попри ризик нових атак, Семеха переконаний, що великі українські ритейлери встигнуть адаптуватися до осінньо-зимового періоду.

"Ритейл перебудує свою логістику, я в цьому впевнений. Насамперед це стосується великих мереж. Fozzy вже неодноразово це доводила. Протягом років у компанії знищували склади та магазини. Такі великі компанії, як "Епіцентр" та інші, також зроблять це максимально швидко. Думаю, ми навіть не встигнемо відчути серйозних наслідків", - зазначив він.

Водночас перебудова не мине для бізнесу безслідно. Семеха звертає увагу, що особливо відчутними наслідки стають для імпортерів і перевізників: після втрати товарів або складських потужностей у їхніх клієнтів погіршується платоспроможність, тоді як поставки потрібно продовжувати. Жук також наголошує, що перенаправлення потоків на інші об’єкти збільшує навантаження на них і робить логістику дорожчою.

Таким чином, у короткостроковій перспективі оцінки експертів щодо цін дещо відрізняються: Семеха очікує тимчасового подорожчання через втрату запасів і додаткові витрати, тоді як Жук вважає більш імовірними скорочення асортименту, зменшення кількості акцій та заміну частини товарів аналогами. Водночас обидва не очікують тривалого системного дефіциту: великі мережі мають можливості для швидкого перенаправлення поставок, а самі атаки прискорюють перехід українського ритейлу до більш розосередженої та резервованої моделі логістики.

Офіційно ризик загальнонаціонального дефіциту заперечують і в Мінагрополітики. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький заявив, що, попри пошкодження розподільчих центрів та проблеми з логістикою, запасів основних продуктів в Україні достатньо.

"Якогось дефіциту продовольства в Україні немає. Так, є тимчасові збої логістичних шляхів, але коли ми подивимося на баланси по будь-якій з основних продукцій, дефіциту цього немає", - наголосив Висоцький.

За його словами, близько 30–40% втрачених логістичних потужностей ритейлу можна порівняно швидко замінити або відновити. Таким чином, у Мінагрополітики розглядають нинішню ситуацію передусім як проблему логістики та розподілу товарів, а не їх фізичної нестачі на українському ринку.