Вижити й відновити: як бізнес став ще одним фронтом підтримки України

У сучасних умовах українські компанії дедалі частіше виходять за межі традиційної підприємницької діяльності, беручи активну участь у відновленні країни. Окрім забезпечення економічної стабільності, бізнес стає важливим учасником соціальних перетворень, спрямовуючи фінансові, матеріальні та організаційні ресурси на розв'язання найактуальніших проблем.

Подібна діяльність засвідчує, що сучасний український бізнес розглядає участь у відновленні країни як довгостроковий напрям своєї діяльності. Взаємодіючи з державними органами, міжнародними партнерами та громадськими організаціями, компанії роблять суттєвий внесок у подолання наслідків війни та формування умов для сталого соціально-економічного розвитку України.

В умовах, коли бюджетне фінансування обмежене, а потреби суспільства колосальні, активна позиція приватного сектору стає не просто бажаною, а критично необхідною, наголошує економічний аналітик Владислав Левчук. Причому більшість програм — від гуманітарних хабів до центрів реабілітації — створюються без жодних державних преференцій.

"Проте навіть за таких умов українські підприємці продовжують демонструвати відповідальність, якої від них не вимагають ані закони, ані ринок. Вони інвестують туди, де держава не може або не встигає. І роблять це не тому, що це вигідно, а тому що, це правильно. Така позиція заслуговує на те, щоб її не просто помічали, а й створювали для бізнесу умови, за яких він зможе це робити й надалі — без ризику втратити власну стійкість", — розповідає Фокусу аналітик.

Відтак роль бізнесу у відновленні України стає дедалі вагомішою, і цей тренд, сподіваюся, буде не лише збережено, а й підтримано на рівні державної політики, підкреслює Левчук.

Від разової допомоги до стратегічних програм: еволюція благодійності бізнесу

З перших днів війни бізнес став одним із головних донорів гуманітарної допомоги. Компанії спрямовували кошти на продукти, медикаменти, одяг, генератори, модульні укриття. Створювалися тимчасові прихистки для переселенців, відновлювалося житло. "Епіцентр К" організував гуманітарні хаби. Через один із них у Києві пройшло понад 6,3 млн кг гуманітарної допомоги — продуктів, медичних товарів, ліків, одягу та засобів гігієни. Для переселенців створювалися місця прийому та реєстрації. На одному з об'єктів було встановлено два модульні будинки для проживання лікарів, які надавали допомогу ВПО. Компанія також постачала будівельні матеріали та інструменти для відновлення житлових будинків, зокрема в Харкові.

У 2022 році через мережу ОККО було зібрано майже 94 тонни одягу, взуття та постільної білизни для вимушених переселенців і постраждалих. Компанія також повідомляла про 207,7 млн грн, спрямованих у 2022 році на оборону та відновлення України. Серед напрямів були продукти, медичне обладнання, машини швидкої допомоги, пальне, укриття та відновлювальні роботи.

Надавалася психологічна та соціальна підтримка — як в Україні, так і за її межами. IT-компанія BetterMe зробила свої застосунки безкоштовними для всіх українців, зокрема BetterMe: Mental Health. У застосунку доступні дихальні вправи, медитації, практики управління стресом, історії для сну та інші інструменти самодопомоги.

Згодом разова допомога переросла в системні програми. Наприклад, EVA реалізує комплексну КСВ-програму: підтримує жінок-захисниць, мобілізованих працівників, передає гуманітарну допомогу через проєкт "Оперативний штаб" і допомагає притулкам для тварин спільно з Happy Paw. А "Леруа Мерлен Україна" через власний благодійний фонд Solidarity відновлює та ремонтує житло, лікарні та соціальні об'єкти, облаштовує укриття, передає генератори для критичної інфраструктури, створює та ремонтує реабілітаційні центри.

Чи варто говорити, що найважливішим напрямом стало гуманітарне розмінування. Kernel — один із найбільших агрохолдингів України — разом із державними та міжнародними структурами працює над поверненням земель до аграрного використання. Нібулон також підтримує ініціативи з розмінування сільськогосподарських територій, необхідних для відновлення роботи аграрного сектору. Компанії фінансують обстеження територій, закупівлю обладнання, повертаючи людям можливість жити й працювати на своїх землях.

Бізнес інвестує в навчання фахівців, у техніку та матеріальні потреби громад. МХП (Миронівський хлібопродукт) — через благодійний фонд "МХП – Громаді" фінансує розвиток громад, підтримує заклади соціальної сфери, освітні проєкти, центри надання соціальних послуг та програми для літніх людей.

А компанія EPAM підтримує освіту: виділила 1 млн грн на відновлення Львівської політехніки, відкрила сучасний освітній центр на Миколаївщині та обладнала укриття в Харківському університеті. Також компанія допомагає медицині: передала понад 8600 одиниць обладнання до лікарень, включно з "Охматдитом", і виділила понад 10 млн грн на тактичну медицину для бойових медиків.

Бізнес підтримує реабілітацію та протезування поранених, психологічну допомогу ветеранам та їхнім сім'ям. Створює середовище, в якому кожна людина — незалежно від віку, фізичних можливостей чи життєвого досвіду — може бути включена в економічне та соціальне життя. Для цього перебудовуються простори на виробництвах, розробляються стандарти інклюзивного спілкування, запускаються програми підтримки працівників старшого віку, досліджуються бар'єри, що заважають людям залишатися в професії. Наприклад, Метінвест запустив для ветеранів екосистему реінтеграції — перекваліфікацію, психологічну та фізичну реабілітацію, страхування та підтримку в працевлаштуванні. Програма "Вільні хвилі" забезпечує ветеранам безкоштовний доступ до басейнів у трьох містах.

Від екстреної гуманітарної допомоги — до довгострокових соціальних програм

Компанія JTI Україна надає системну допомогу, розширюючи напрямки: від протезування та психологічної реабілітації в Superhumans, до гуманітарного розмінування Харківщини з FSD та підтримки людей старшого віку з фондами "Карітас" та Let's Help.

"У перші роки повномасштабної війни одним з ключових завдань була екстрена допомога тим, хто її потребував: людям у постраждалих і деокупованих громадах, внутрішньо переміщеним особам, людям старшого віку. Компанія також підтримувала своїх працівників: організовувала релокацію, допомагала з житлом і надавала додаткову матеріальну підтримку. 

Поступово гуманітарні запити трансформувалися у більш складні та довгострокові проєкти. Так, за роки співпраці з Superhumans підтримка ветеранів і цивільних, які зазнали тяжких поранень, розширилася від допомоги з протезуванням до програм "Рівний рівному" та "Соціальної реінтеграції та кар'єрного консультування". Сьогодні співпраця вже охоплює повноцінну підтримку напряму психологічної реабілітації фонду.

Соціальні програми також розширилися проєктами у сфері безпеки територій та посилення інституційної спроможності. JTI Foundation підтримала проєкт гуманітарного розмінування на Харківщині, який реалізувала організація FSD (Fondation suisse de déminage). За два роки було обстежено та промарковано понад 38 км² територій, 17 тисяч мешканців пройшли навчання з мінної безпеки, а Асоціація саперів України отримала технічне оснащення та експертизу, які можуть бути масштабовані на інші регіони країни. Ширше залучення бізнесу до подібних програм може сприяти збільшенню площ безпечних територій, придатних для життя та економічної діяльності, а також поверненню людей додому.

За аналогічним принципом розвивається підтримка людей старшого віку. Гуманітарну допомогу геріатричним закладам і людям старшого віку доповнив проєкт фонду Let's Help "Права людини в геріатричних закладах", спрямований на підвищення стандартів догляду, навчання персоналу та захист прав людей. Новим для компанії напрямом стала публічна ініціатива "Срібна економіка України: потенціал покоління 50+" — платформа публічно-приватного партнерства, покликана сприяти залученню людей старшого віку до економічного й суспільного життя та ринку праці.

Головний виклик під час війни — одночасно відповідати на нагальні потреби й зберігати довгостроковий горизонт планування. Компанія продовжує надавати допомогу, водночас створює умови для покращення добробуту людей. Одним із прикладів є облаштування інклюзивних просторів на виробництві відповідно до аудиту безбар’єрності. Саме поєднання підтримки сьогодні та інвестицій у майбутнє визначає наші стратегічні пріоритети", — розповив Фокусу Андрій Фіта, заступник генерального директора з корпоративних питань та комунікацій компанії JTI Україна.

Мільярди на допомогу українцям від бізнесу

За оцінкою дослідження NV, за перші два роки повномасштабної війни 55 найбільших українських компаній спрямували понад 58 млрд гривень на підтримку армії та гуманітарні проєкти. Допомога бізнесу прискорює відновлення територій, знижує навантаження на бюджет, зберігає робочі місця, зміцнює віру людей у те, що вони не самі. Це не просто благодійність — це інвестиція в країну, в якій бізнес продовжує працювати й розвиватися.

Але в цієї моделі є й зворотний бік. Як вважає економічний аналітик Юрій Гаврилечко, бізнес робить те, що може, хоча й не зобов'язаний цього робити, і, фактично, робить багато того, що мало б зробити держава.

"Якщо в наших умовах бізнес може собі дозволити виділяти кошти на соціальні проєкти — це само по собі вже успішно. Головне завдання бізнесу — отримувати прибуток. А благодійність — це вимушений захід у наш час, тому що держава не виконує свої обов'язки. Ніхто не змушує компанії допомагати, і жодних плюшок вони за це не отримують, оскільки в Україні благодійність не має сенсу для бізнесу з економічної точки зору. На Заході за це дають податкові пільги, але не в нас. І якщо бізнес припинить виділяти кошти на благодійність, то дуже багато людей залишаться без допомоги. Їхній внесок у відновлення країни потрібно цінувати", — наголосив Фокусу експерт.

Але, за словами Гаврилечка, судячи з того, як у нас на різних рівнях з бізнесом борються, запас міцності може зникнути, і можуть згорнутися багато програм.

Якщо в наших умовах, коли бізнес виживає, він може собі дозволити виділяти кошти на соціальні проєкти — це само по собі вже прогрес.