Росія втрачає врожай: паливна криза вдарила по перевізниках зерна

Дефіцит дизельного пального через українські удари по нафтопереробних заводах РФ та обмеження судноплавства в Азовському морі паралізували значну частину аграрного сектору Росії: перевізники зерна масово простоюють без роботи, а фермери на півдні країни не можуть знайти покупців на врожай. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Reuters та The Moscow Times.

Перевізники зерна залишилися без вантажів

Ситуація для аграрного бізнесу Росії погіршується з надзвичайною швидкістю через українські удари по нафтопереробних заводах та портовій інфраструктурі, зазначає економічний оглядач Станимир Добрев. За його словами, представники галузі одночасно зіткнулися з кількома проблемами: неможливістю експортувати зерно, труднощами з його перевезенням, нестачею площ для зберігання та невизначеністю щодо палива на вересневі польові роботи.

На півдні Росії, за словами Добрева, фури з зерном масово простоюють, оскільки не можуть завезти вантаж до термінала, що зупинив роботу у Новоросійську та Тамані. Як приклад він наводить компанію «Транс-Фаворит», що спеціалізується на перевезеннях зерна і має парк зі 200 вантажівок: наразі більшість із них простоюють, а прибуток підприємства впав на 90%.

Дизель дорожчає, покупців на зерно немає

Паралельно фермери на півдні Росії скаржаться на різке подорожчання дизельного пального – водії годинами стоять у чергах на заправках, щоб дістатися поля. Через обмеження судноплавства в Азовському морі, головному експортному коридорі для зерна з Ростовської та Краснодарської областей, пропозиції на купівлю врожаю практично зникли.

Одне із господарств отримало пропозицію купити пшеницю по 14 500 рублів (близько $185) за тонну, з яких ще 2500 рублів довелося б віддати за доставку. Із урахуванням витрат на зарплати, пальне й добрива прибутку від такої угоди майже не залишається.

Азовське море блокує чверть експорту

За даними галузевих джерел Reuters, на Азовське море припадає близько чверті всього зернового експорту Росії. Обмеження судноплавства там та зустрічні удари по вантажних суднах у Чорному й Азовському морях цього тижня підняли світові ціни на пшеницю.

Генеральний директор аналітичної компанії SovEcon Андрій Сизов попереджає: «Якщо військового рішення для відкриття Азовського моря не буде, а ситуація затягнеться на більшу частину другого півріччя, Росія може недопоставити на світовий ринок від 5 до 10 млн тонн пшениці», – заявив він.

За словами Сизова, через подорожчання дизелю фермери вже втрачають близько 1000 рублів з кожної тонни зерна, а обмеження в Азовському морі фактично подвоюють цю суму. Фінансовий тиск може змусити господарства ще більше скоротити посівні площі – ця тенденція триває з 2022 року. Аналітики SovEcon уже переглянули прогноз урожаю пшениці на 2026 рік до 88,9 млн тонн, а площа посіву скоротилася до 25,8 млн га – найменшого показника з 2014 року.

Торік Росія експортувала понад 61 млн тонн зерна, зокрема 46 млн тонн пшениці, повідомляє Спілка експортерів та виробників зерна РФ.

Влада обіцяє пальне, але допомагає не всім

Міністр сільського господарства Росії Оксана Лут визнала проблеми з постачанням пального в усіх регіонах країни, виступаючи на аграрному форумі в Сибіру. Вона нагадала про видане Путіним минулого місяця розпорядження про суворий графік постачання пального господарствам і запевнила, що поставки все ж буде виконано повністю.

«На місцях є складнощі, і ми відпрацьовуватимемо їх з кожним конкретним регіоном і підприємством за потреби», – сказала Лут.

За її словами, станом на середину липня аграрії зібрали понад 21 млн тонн зерна, однак польові роботи відстають від графіка приблизно на 2,5 млн га, тобто на 12% від усієї площі посіву. На півдні Росії старт жнив затримався до двох тижнів – експерти галузі кажуть, що причиною стала не так нестача пального, як аномально холодна весна та тривалі дощі.

Дефіцит палива вдарив по господарствах нерівномірно: великі агрохолдинги мають запаси на весь сезон, тоді як дрібні незалежні фермери змушені купувати дизель за завищеними спотовими цінами. Лут порадила аграріям поступово переходити на гібридну техніку та обладнання на природному газі, щоб зменшити залежність від дизельного пального.