Німеччина розглядає закриття "Російського дому" через атаку дрона на український літак

На початку серпня в аеропорту Лейпцига стався інцидент, який привернув увагу до гібридної діяльності Росії. Біля українського літака Ан-124 виявили безпілотник, який, як з'ясувалося пізніше після перегляду записів камер, атакував крило літака, де розташовані паливні баки. Проте вибухівка на дроні з невідомих причин не здетонувала. Поруч із Ан-124 знаходився вантаж військових боєприпасів.

Цей напад викликав неабияке занепокоєння у Німеччині, адже він підсилив аргументи тих, хто давно вказував на "Російський дім" як на потенційний центр шпигунської діяльності. Попри його офіційний статус культурного центру на Фрідріхштрассе у Берліні, у безпекових колах зростають підозри щодо його справжньої ролі. Це призвело до вимог посилити тиск на російські установи.

Після інциденту в Лейпцигу урядова коаліція Німеччини почала активно обговорювати можливі каральні заходи. Серед запропонованих варіантів вперше пролунала пропозиція щодо закриття "Російського дому". Хоча уряд все ще обережний у публічних заявах про причетність Москви до атаки, кількість доказів, що вказують на Росію, зростає.

Раніше Німеччина уникала розірвання угод щодо "Російського дому", оскільки вони також регулюють діяльність Інститутів Гете в Москві та Санкт-Петербурзі. Існувало побоювання, що Москва у відповідь закриє німецькі культурні інститути, які є останніми представниками німецького громадянського суспільства в Росії. Посольство Німеччини в РФ послідовно попереджало про такі наслідки.

Однак тепер, схоже, уряд Німеччини готовий ігнорувати ці побоювання. Міністерство закордонних справ Німеччини заявило, що "у світлі дій Росії проти німецьких культурних посередників та організацій, а також на тлі посилення гібридної діяльності Росії, федеральний уряд всебічно та постійно переглядає міжнародно-правову базу "Російського дому". Це стосується також угоди, що регулює діяльність культурних та інформаційних центрів.

Попереднє рішення з цього питання може бути ухвалене вже наступного тижня під час зустрічі міністрів уряду в замку Нойгарденберг. Міністр внутрішніх справ Александер Добріндт зазначив, що його завдання полягає у встановленні та реалізації наслідків на основі доказів.

Діяльність "Російського дому" ґрунтується на двох німецько-російських угодах. Одна з них, підписана 5 травня 2013 року, регулює використання нерухомості на Фрідріхштрассе в Берліні та має термін дії 99 років. Інша угода, укладена 4 лютого 2011 року між Німеччиною та урядом РФ, стосується "діяльності культурних та інформаційних центрів". Саме цю угоду можна розірвати в односторонньому порядку кожні п'ять років, і наступна така можливість з'явиться 7 червня 2027 року.

Оператором "Російського дому" є російське урядове агентство "Россотрудничество", яке після повномасштабного вторгнення Росії в Україну було внесено до санкційного списку Європейського Союзу, а його активи заморожено. Незважаючи на це, організаціям під санкціями все ще дозволено утримувати будівлі та витрачати на це кошти.

Експерт із зовнішньої політики ХДС Родріх Кізеветтер, лідер СДПН у Берліні Штеффен Крах та експерт із внутрішньої політики Партії зелених Костянтин фон Ноц раніше висловлювали заклики до санкцій проти центру.

Інцидент у Лейпцигу перетворив давні підозри щодо "Російського дому" на каталізатор для потенційних рішучих дій Німеччини. Це рішення може змінити ландшафт німецько-російських відносин і стати важливим кроком у відповідь на зростаючу гібридну загрозу, що виходить від Росії.