Хто перший захопить масовий ринок штучного інтелекту — США чи Китай?

Протистояння Китаю та США у сфері ШІ кардинально посилюється. Світ уже кілька років чекає перезавантаження застарілої п'ятої технологічної парадигми на нову шосту, яка базуватиметься, зокрема, на інформаційних і когнітивних масових технологіях.

Йдеться про «народження» нового глобального мас-маркету і про те, хто його вироблятиме і на базі чиїх технологій. Найближчі роки — це боротьба США та Китаю за цей мас-маркет і за лідерство у шостій технологічній парадигмі.

Уже зараз на ринку бігтеху з'являються варіанти інвестування в акції китайських компаній, що спеціалізуються на проєктах LLM — великих мовних моделей на «рушії» штучного інтелекту, створюваних за допомогою машинного навчання на глобальних масивах даних.

Китайські проєкти LLM зараз найдоступніші за ціною та найбільш масові. Це DeepSeek V4 flash (спрощена) та DeepSeek V4 pro (аналог західної GPT-5.2), GLM-5.2 від Zhipu AI (Z.ai), а також Kimi K3 як антипод американських Opus-5 та GPT-5.6. Китай може захопити 70–80% ринку ШІ, насамперед за рахунок Азії, Африки та Латинської Америки.

Серед лідерів лінійки — модель MiMo-V2.5 (Xiaomi) та Hy3 (Tencent), «модель експертів» на 295 млрд параметрів (21 млрд активних). Для порівняння, Nemotron 3 Ultra від NVIDIA має 550 млрд параметрів (55 млрд активних) — показники зближуються, але вікно контексту у Hy3 (256 тис. токенів) удвічі більше, тож модель дає можливість завантажувати цілі книги та масивні коди.

Тривалий час акції китайських техногігантів були менш цікавими порівняно з американськими аналогами. Але в липні 2026 року почалося стрімке зростання акцій китайського бігтеху. У китайських компаній продукти дешевші та капітальні витрати менші, а ще й з’явилася інформація, що Піднебесна починає масове виробництво літографів для створення мікрочипів.

Останніми днями триває корекція вниз, хоча частина інвесторів скористалася цим тактичним «дном» для скуповування акцій «дешево». Поки не котируються Moonshot AI (Kimi) і High-Flyer (DeepSeek): права на них належать приватним венчурним фондам, а вихід на біржу можливий лише за умови зростання капіталізації до 50 млрд дол.

Акції Z.AI Co. за весь період інвестування показали прибутковість 618%, за останні пів року — 278%. Xiaomi Corporation — 87% за весь період і 17% за останній місяць. А Tencent Holdings Ltd, найбільший китайський техногігант у сфері відеоігор та ШІ, за весь час торгів дав 58 000%. Цілком можливо, грошові потоки інвесторів 2027 року розвернуться у бік китайського бігтеху.

Щодо «криптоперспективи» США: однією з невдач у побудові нової глобальної фінансової моделі стало зняття Сенатом з голосування ключової ініціативи Трампа — CLARITY Act, законопроєкту про регулювання крипторинку. Конгрес пішов на канікули до середини вересня, а там уже й вибори. Перенесення слухань ініціювали демократи.

Законопроєкт розвивав механізм квазіприватних грошей у вигляді стейблкоїнів під заставу токенізованих трежеріс і приватних корпоративних активів — це створювало канал ліквідності для приватної економіки та страхувальний канал для рефінансування держборгу США зі своїм рівнем ставок, а не встановленим Федрезервом. ФРС заборонялося емітувати цифровий долар, тож USDT як квазіприватні гроші ставали альтернативою фіатним валютам, що узгоджувалося з лібертаріанською теорією грошей Мізеса та Гаєка.

Проти моделі виступили ФРС, Волл-стріт і демократи, а за — технологічні еліти США, сформовані на філософії Айн Ренд, і республіканці. Але їхніх сил поки недостатньо, щоб підірвати такий мейнстримний напрямок, як класичний банкінг.

Гегемонія Америки ґрунтується на колосальних параметрах нагромадженого капіталу. По суті, США — це квінтесенція теорії Маркса, капітал як багатство, що постійно самозростає. Ключові потоки капіталу на фондовому ринку зараз скеровуються у сегмент ШІ. А гегемонія США тримається на доларі як інструменті глобального нееквівалентного обміну — і сама ця модель обміну спирається на технологічне та військове лідерство Америки. Ця модель має два акселератори зростання: фондовий ринок і ринок нерухомості.

Майк Долан у статті «Масовий достаток Америки більший, ніж ви думаєте» описав модель економіки США як К-модель зростання добробуту багатих і падіння добробуту бідних. Як вона зберігає електоральну стабільність? Річ у тім, що багатих у США дуже багато — мільйонерів приблизно стільки ж, скільки й бідних, а власників будинків в іпотеці не менше, ніж мешканців трейлерів. У країні 145 млн домогосподарств, з яких 70 млн — середній клас, який спирається на іпотеку та зростання цін на нерухомість і фондові ринки.

Фондовий ринок зростає в середньому на 30–40% на рік, і все, що йому потрібно, — м'яка політика ФРС і черговий «технологічний бум». Сьогодні це бум ШІ. Близько 73 мільйонів американських домогосподарств мають пенсійні рахунки, здебільшого у вигляді планів 401(k) (зростання на 6,7 трлн дол. з 2020 року), і в більшості з них переважають акції, зокрема проєктів ШІ.

Що може похитнути К-модель:

• втрата військового та технологічного домінування США;
• регіоналізація США у Західній півкулі;
• внутрішній соціальний конфлікт;
• втрата доларом статусу провідного інструменту глобального нееквівалентного обміну або крах самої цієї системи;
• обвал ринку нерухомості та/або фондових ринків.

Попри моє особисте переконання, що Америка стабільна як ніколи і електоральна база республіканців лише посилюватиметься, США однаково вкрай необхідно підтримувати позитивну динаміку потоків ліквідності у сектор ШІ. Якщо вони програють цей сектор, то втратять лідерство фондового ринку і зрештою світову гегемонію. Але перші «збої» вже є: під час червневого IPO акції SpaceX подорожчали до 160 дол., потім на «хайпі» — до 200 дол., але наразі впали до 111 дол.

Який середній рівень переоцінки флагманів бігтеху США? Від 100% для компаній ВПК до 50% у компаній, що роблять ставку на ШІ і до 20–30% у розробників «заліза» для сектора ШІ. Але ця переоцінка спрацює лише у разі глибокої корекції ринку вниз.

Отже, конкуренція за мас-маркет шостого технологічного устрою між США та Китаєм переходить і на фондові майданчики, де точиться жорстка боротьба за глобальні інвестиції, а завдання — зняти максимум «вершків» під час IPO та профінансувати технологічні капітальні інвестиції.

Акції китайського виробника чипів пам'яті ChangXin Memory Technologies (CXMT) злетіли на 531% у перший день торгів на STAR Market Шанхайської біржі — з 8,66 до 54,65 юаня за акцію, а капіталізація зросла до 3,66 трлн юанів (541 млрд дол.). CXMT обійшла найбільший приватний банк Китаю — ICBC, а її IPO стало найбільшим в Азії цього року та найбільшим розміщенням в історії китайського ринку напівпровідників.

Тим часом Alphabet уперше за час публікації звітності отримала від'ємний чистий грошовий потік за квартал. Цілком можливо, що траєкторія бігтеху США рухається не лише до завершення циклу «великих IPO», а й до обриву циклу зростання за аналогією з кризою доткомів початку нульових.

Сучасна монетарна політика дає змогу продовжити цикл ірраціональності біржового зростання, поки він коштує ФРС дешевше за його падіння. Але чи вистачить можливостей у ФРС?

На Федрезерві висить ще й система державного боргу США, який зріс до 40 трлн дол. за ВВП на рівні 32 трлн дол. Для подвоєння боргу з 20 до 40 трлн дол. знадобилося лише 9–10 років, а до 2050 року він становитиме 200% ВВП. Це не означає дефолту, оскільки США друкують долар, але означає, що геополітичний потенціал США буде сплутаний нитками державного боргу — як Гуллівер, якого зв'язали тисячами вузлів ліліпути. Тоді значна частина федерального бюджету піде на обслуговування боргу і перевищить витрати на армію, інфраструктуру та стимулювання економіки.

Урятувати ситуацію могла б лише політика нульових ставок ФРС або дефляція, але такий сценарій малоймовірний: сектор послуг і ринок праці драйвитимуть інфляцію. А дефляція хоч теоретично й знизить вартість обслуговування боргу до нуля, але різко збільшить непряме навантаження щодо погашення його «тіла» через скорочення дефлятора ВВП. Як казав монетарист Ірвінг Фішер: тоді «борг перемагає процес його погашення».

Водночас саме до 2050 року Китай планує стати технологічною наддержавою. За оцінками західних аналітиків, реальна вартість ВВП США тоді становитиме 37 трлн дол., а Китаю — 42 трлн дол. Тобто Китай стане економікою номер один за номінальним ВВП (за паритетом купівельної спроможності він уже номер один у світі).

Протистояння загострюється, і саме тому 24 вересня 2026 року до США позапланово приїде Сі Цзіньпін. Президенти обговорять тему ШІ, а точніше, створення Китаєм і ще 28 країнами у Шанхаї World AI Cooperation Organization (WAICO).

У ХХІ столітті нова світ-система моделюватиметься навколо суверенізації ядра розвитку ШІ, і таких проєктів буде два: американський і китайський, плюс європейський субпроєкт, який рано чи пізно приєднається до одного з лідерів. WAICO — нова міжурядова організація, покликана стати платформою для синоцентричної кооперації країн-учасниць у розвитку спільних проєктів ШІ.

Склад WAICO: Алжир, Білорусь, Бразилія, Камбоджа, Камерун, Китай, Конго, Куба, Ефіопія, Індонезія, Казахстан, Кенія, Киргизстан, Лаос, Лесото, Малайзія, Мозамбік, М'янма, Нікарагуа, Оман, Пакистан, Росія, Сенегал, Сербія, ПАР, Таджикистан.

Перевага Китаю у розвитку ШІ — відсутність морального фільтра, який поки що є на Заході (зокрема, йдеться про позицію Католицької церкви): дійшло до того, що Пітер Тіль назвав Папу Римського «китайським агентом» через його позицію щодо обмежень у розвитку ШІ.

Підпис під угодою WAICO для 29 країн тотожний входженню до синоцентричної моделі, адже ШІ стає маркером належності до тієї чи іншої світової системи: обладнання для мобільного зв'язку, серверне зберігання даних, закупівля зброї — усе це питання геополітичного союзництва, і не можна «дружити» зі США та водночас співпрацювати у сфері ШІ з Китаєм. Список, найімовірніше, коригуватиметься в обидва боки.

У підсумку ми отримаємо китайський «шорт-лист» союзників у сфері ШІ та американський. Переможе той, хто зможе запустити мас-маркет когнітивних продуктів, доступний за ціною та якістю технологій.