Путін посилює репресії, але це його врятує: що насправді відбувається в Росії

Російська влада напередодні виборів до Державної думи продовжує зачищати політичне поле від опонентів, які виступають проти війни в Україні. Під удар потрапила партія «Яблуко» — одна з небагатьох політичних сил, яка відкрито закликала Кремль припинити бойові дії. Водночас соціологічні дослідження свідчать: дедалі більше росіян вважають припинення війни та переговори важливішими за продовження бойових дій заради територіальних цілей Путіна.

Про це пише польське видання Onet, аналізуючи останні рішення російської влади щодо опозиції та настрої російського суспільства.

«Яблуко» остаточно усунули від виборів

17 серпня Верховний суд Росії остаточно заборонив партії «Яблуко» брати участь у запланованих на вересень парламентських виборах. Політична сила, яка сформувалася ще у 1990-х роках і свого часу була однією з помітних опозиційних партій Росії, фактично позбавлена можливості вести виборчу боротьбу на федеральному рівні.

Як зазначає Onet, рішення може мати для Кремля несподіваний ефект. Після усунення «Яблука» з виборів її підтримка, за даними наведених виданням опитувань, зросла приблизно до 20%. До заборони партію підтримували близько 6% респондентів.

Таким чином, спроба російської влади прибрати антивоєнну силу з виборчого процесу водночас привернула до неї додаткову увагу та продемонструвала, що її позиція має підтримку далеко за межами вузького кола традиційної ліберальної опозиції.

11 років колонії за антивоєнні заяви

Паралельно російський суд виніс вирок одному з керівників «Яблука» — заступнику голови партії Леву Шлосбергу. Його засудили до 11 років і одного місяця колонії.

Шлосберг перебуває під вартою від грудня минулого року. Це вже вдруге від початку повномасштабного вторгнення він постав перед російським судом і втретє загалом. 2023 року політика внесли до реєстру так званих «іноземних агентів».

Основою нового обвинувачення стали, зокрема, його публічні антивоєнні висловлювання. Серед доказів прокуратура використала дописи Шлосберга в Telegram, у яких він закликав припинити війну та висловлював співчуття українським військовим, а також його участь у публічній дискусії, де політик виступав за припинення бойових дій.

Ще одним приводом для переслідування стала публікація першої шпальти британської газети із зображенням закривавленої жінки поруч із фотографією Володимира Путіна. Сам Шлосберг відкинув висунуті проти нього звинувачення.

Перед оголошенням вироку опозиціонер заявив, що за останні три десятиліття Росія пройшла шлях «від надії на свободу» до практично повного знищення прав і свобод громадян. Він також спрогнозував, що після оприлюднення реальної кількості жертв війни в Україні російське суспільство буде шоковане її масштабами.

Після оголошення вироку в залі суду пролунали вигуки «Ганьба!». Шлосберг, однак, закликав своїх прихильників не реагувати. Перед тим як його вивели із зали, він сказав: «Ми з цим впораємося».

Росіяни виступають за припинення війни

Репресії проти «Яблука» та його представників відбуваються на тлі поступової зміни суспільних настроїв у Росії. Як пише Onet із посиланням на незалежну дослідницьку групу ExtremeScan, уже близько півтора року від 64% до 65% росіян стабільно підтримують припинення вогню на основі взаємних поступок.

Ці показники важливі ще й тому, що вони суперечать головним вимогам Кремля. Для дедалі більшої частини російського суспільства припинення бойових дій та отримання гарантій безпеки виявляються важливішими, ніж встановлення повного контролю над Донецькою та Луганською областями — однією з ключових територіальних вимог Путіна.

Березневе дослідження ExtremeScan, проведене серед 1607 дорослих росіян, показало, що 53% опитаних не вважають війну справою, яка безпосередньо їх стосується. Водночас серед цієї групи 60% заявили, що підтримали б рішення Путіна вивести російські війська з України та розпочати мирні переговори навіть за умови, що заявлених Кремлем цілей війни не буде досягнуто.

Це може свідчити про формування в Росії значного прошарку населення, для якого завершення війни стає важливішим за її переможне завершення на умовах Кремля.

Антивоєнна позиція може мати ширшу підтримку

Саме на таких громадян потенційно могла б орієнтуватися партія «Яблуко». Її передвиборчий маніфест складався лише з 43 слів і містив заклики до припинення вогню, дипломатичного врегулювання та миру.

У нинішніх російських умовах навіть така позиція фактично стала підставою для політичного переслідування. Водночас соціологічні дані показують, що вимога припинити війну може бути значно ширшою за традиційну аудиторію ліберальної опозиції.

Саме в цьому полягає потенційна проблема для Кремля: влада може фізично усувати антивоєнних політиків із виборів, забороняти партії та переслідувати активістів, однак це не означає автоматичного зникнення суспільного запиту на завершення війни.

Під удар потрапив екскандидат в президенти РФ

«Яблуко» стало не єдиною антивоєнною політичною силою, проти якої російська влада вжила заходів напередодні вересневих виборів.

На початку серпня з Росії виїхав опозиційний політик Борис Надєждін, який два роки тому намагався балотуватися проти Путіна на президентських виборах. Основою його кампанії була, зокрема, вимога припинити війну в Україні.

Надєждін планував взяти участь і в парламентських виборах у вересні. Однак у липні Міністерство юстиції РФ внесло його до реєстру «іноземних агентів». Російська влада звинуватила політика в поширенні неправдивої інформації про уряд та закликах до участі в незаконних акціях.

Окремим приводом для переслідування стала поява фотографії покійного російського опозиціонера Олексія Навального в одному з відео Надєждіна. Влада трактувала це як демонстрацію «екстремістської символіки».

Згодом Надєждін опублікував відео на тлі Ейфелевої вежі в Парижі, заявивши, що він «живий і на волі», але наразі перебуває за межами Росії.

Кремль не може заборонити втому від війни

Подібна ситуація з Надєждіним уже виникала перед президентськими виборами 2024 року. Тоді політик зміг зібрати необхідну кількість підписів для реєстрації, однак Центральна виборча комісія відмовила йому в участі у виборах, заявивши, що понад 15% підписів виявилися недійсними.

Сам Надєждін тоді заявляв, що в Росії є десятки мільйонів людей, які не хочуть продовження авторитаризму та мілітаризації.

Тепер російська влада ще жорсткіше зачищає політичний простір перед парламентськими виборами, переслідуючи навіть тих опонентів, які не мають можливості реально кинути виклик Кремлю на виборах. Однак одночасно з посиленням репресій зростає й інший процес — втома російського суспільства від війни.

Тому заборона «Яблука», вирок Шлосбергу та переслідування Надєждіна можуть свідчити не лише про силу російського режиму, а й про його побоювання щодо поширення антивоєнних настроїв.

Кремль здатен усувати опозиційних політиків із виборчого процесу, але результати незалежних досліджень свідчать, що запит на припинення війни в російському суспільстві нікуди не зникає і поступово охоплює дедалі ширше коло громадян.