Видавці закликають президента скликати РНБО для порятунку книжкової галузі

Українська видавнича асоціація звернулася до президента Україги Володимира Зеленського з закликом негайно скликати засідання Ради національної безпеки і оборони України, повідомляє «Главком» з посиланням на заяву, оприлюднену керівником асоціації Артемом Біденко.

Причиною звернення стала критична ситуація в галузі, яка опинилася під загрозою виживання через системні ворожі удари по друкарнях, складах і книгарнях.

«Весь книжковий ринок України – це близько 7-8 млрд грн річного обороту, тобто величина, співставна з обігом одного середнього торговельного центру; за дослідженням Українського інституту книги, галузь залишається малою і вразливою навіть у роки формального зростання доходів. Цю невелику галузь ворог б’є з прицільною наполегливістю, яку важко пояснити воєнною доцільністю і легко – бажанням знищити саме те, що формує українську ідентичність», – йдеться у заяві.

За даними асоціації, лише протягом літа 2026 року через російські обстріли було знищено близько 13 мільйонів книжок, що становить майже третину від усього річного накладу країни за минулий рік. Прямі збитки галузі оцінюють щонайменше в 1,19 мільярда гривень.

Так, 23 травня 2024 року ракетний удар по друкарні «Фактор-Друк» у Харкові забрав життя семи працівників, які тієї миті друкували дитячі книжки; на цьому підприємстві друкувалася приблизно третина всіх книжок країни. Ще раніше були знищені виробничі потужності Побутелектротехніки - одної з найбільших друкарень України. За літо 2026 року удари не просто не припинилися, а стали системними: знижено друкарню «Конві», внаслідок атаки по складу в Харкові, де зберігалася продукція видавництва «Ранок» і мережі «КнигоЛенд», знищено близько 8 млн книжок, з них 620 тисяч підручників. Під удари цього року потрапили також столичний книжковий ринок «Почайна», книгарня «Альпака», книгарня мережі «Книгарня Є» на Подолі та логістика «Ранку» в Києві, видавництва «Наш Формат», «Лабораторія», «BookShef», і багато інших учасників ринку.

Серед найбільших втрат зазначають руйнування друкарні «Конві», а також удар по складу в Харкові, де згоріло близько 8 мільйонів примірників видавництва «Ранок» та мережі «КнигоЛенд», включно з 620 тисячами підручників. Потрапили під обстріли й інші об'єкти книжкової інфраструктури в Києві та інших регіонах.

«Галузеві оцінки вказують на падіння загального накладу до 15% і продажів до чверті в примірниках уже цього року. Масштаб добре передає одна цифра Українського інституту книги: сукупна площа всіх стаціонарних книгарень України станом на серпень 2026 року – це трохи більше ніж шість футбольних полів. Саме цю інфраструктуру, яку в буквальному сенсі можна обійти пішки за кілька годин, ворог методично випалює, а індустрія не встигає відновлювати», – йдеться у заяві.

Видавці наголошують, що наявні державні інструменти підтримки не працюють або є неефективними. Зокрема, ухвалена програма компенсації воєнних ризиків охоплює лише нерухоме майно й оминає головний актив видавців — готову продукцію та товари в обороті. Крім того, досі не діють механізми пільгового кредитування на відновлення накладів, призупинено прямі державні закупівлі книжок для бібліотек, а також не запущено компенсацію оренди для книгарень.

Видавнича асоціація просить Президента ухвалити рішення РНБО, яке зобов’яже Кабінет Міністрів створити міжвідомчу робочу групу, передбачити кошти на покриття збитків і відновлення підручників, поширити страхування воєнних ризиків на товари в обороті та поновити закупівлі для бібліотечних фондів.

Раніше Український інститут книги звернувся до міжнародної видавничої спільноти з проханням підтримати українських видавців, які постраждали від російських обстрілів у липні та на початку серпня. За даними інституту, лише за місяць книжкова галузь втратила значну частину виробничих потужностей і близько 10 млн примірників книжок – це приблизно третина річного випуску.

Удари по книговидавництву лягають на галузь, яка й без того ослаблена війною: за власними дослідженнями інституту, тиражі падають, а половина видавців працює у мінус попри номінальне зростання доходів галузі.