Все про виплати дітям з інвалідністю: що нового у реформі та як зміниться соцдопомога

Держсистема підтримки дітей з інвалідністю змінює філософію: замість формальних виплат від прожиткового мінімуму держава переходить до індивідуальних сервісів та нової базової величини. Згідно з ухваленим у другому читанні законопроектом №14191 (щоб стати повноважним законом, йому залишилося дочекатися лише підпису президента), зміни набудуть чинності з 2027 року. Усі деталі та ключові цифри реформи - у матеріалі Коротко про.

Нове – базова величина

З наступного року розміри допомоги розраховуватимуться не згідно з прожитковим мінімумом, як зараз, а з нової базової величини. Її розмір щорічно визначатиметься законом про державний бюджет, проте вона не зможе бути меншою за 4000 грн. У результаті виплати дітям з інвалідністю становитимуть від 8000 до 16 000 грн на місяць залежно від потреб дитини у догляді. Автори реформи пояснюють такий підхід необхідністю зробити підтримку більш передбачуваною та одночасно враховувати реальні потреби людей з інвалідністю.

Також новий закон передбачає комплексну систему підтримки, до якої увійдуть послуги раннього втручання, супровід дітей під час інклюзивного навчання, комплексний догляд та розвиток, а також тимчасовий відпочинок для батьків та інших людей, які постійно доглядають дітей чи дорослих з інвалідністю.

Наприклад, «раннє втручання» – це комплексна допомога. Для кожної сім'ї формується індивідуальний план, де можуть об'єднуватися соціальні, медичні, освітні та інші необхідні послуги.

Тобто сім'я не повинна самостійно бігати між десятком установ, намагаючись отримати допомогу невролога, психолога, логопеда, реабілітолога та соціального працівника. Із сім'єю працюватиме соціальний менеджер та мультидисциплінарна команда фахівців. У ухваленому законі так і прописано: фахівці повинні визначати потреби конкретної дитини і сім'ї та координувати необхідну підтримку.

Якщо базову величину з 2027 року буде встановлено на мінімальному передбаченому рівні 4000 грн, основна державна соцдопомога дитині з інвалідністю становитиме 200% базової величини, тобто мінімум 8000 грн на місяць.

За наявності встановленої ВКК (лікарсько-консультативною комісією) потреби у догляді сума збільшиться до 12 000 грн. Для дитини з інвалідністю підгрупи А загальна виплата становитиме щонайменше 16 000 грн на місяць.

Окремо передбачено додатковий захист дітей, інвалідність яких пов'язана з пораненням чи іншим ушкодженням здоров'я внаслідок вибухонебезпечних предметів. Для них основна державна соціальна допомога має додатково збільшуватись на 50%.

Соцдопомога для дорослих теж побільшає

Зміни зачеплять і людей з інвалідністю з дитинства після досягнення ними 18 років.

За базової величини у 4000 грн державна соціальна допомога становитиме щонайменше 8000 грн для людей з інвалідністю І групи, 4000 грн – для II групи та 3000 – для III групи.

Для І групи передбачено додаткові виплати за догляд. Для підгрупи А загальна сума становитиме щонайменше 16 000 грн, для підгрупи Б – 12 000 грн.

Для одиноких людей з інвалідністю з дитинства ІІ та ІІІ груп, якщо офіційно встановлено необхідність постійного догляду, передбачено додаткову виплату не менше 3000 грн.

У результаті людина з інвалідністю ІІ групи у такій ситуації зможе отримувати мінімум 7000 грн на місяць, а людина з ІІІ групою – мінімум 6000 грн.

Дуже важливий момент полягає в тому, що доведеться обирати між пенсіями та соцдопомогою. Якщо йдеться про пенсію з інвалідності, то автоматично отримувати її одночасно з державною соцдопомогою згідно із законом про допомогу людям з інвалідністю з дитинства не можна: законодавство передбачає вибір між пенсією та цією соціальною допомогою.

Але є виняток – пенсія у зв'язку із втратою годувальника. Людина з інвалідністю з дитинства, якій інвалідність встановлена ​​до 18 років, може одночасно отримувати державну соцдопомогу та пенсію у зв'язку із втратою годувальника. Ці дві виплати не відкидають одна одну.

Гроші - лише частина реформи

Однією з особливостей законопроєкту є те, що він змінює сам принцип держпідтримки. Держава не просто перераховуватиме гроші, але й планує взяти на себе деякі соціальні послуги для окремого кола сімей. Наприклад, раннє втручання для сімей з дітьми від народження до чотирьох років, які мають порушення розвитку або ризик їх виникнення.

Передбачається також державне фінансування трьох напрямків соцпослуг протягом п'яти років, починаючи з 1 січня 2027 року: супровід дитини під час інклюзивного навчання, комплексний розвиток та догляд за дітьми з інвалідністю, а також тимчасовий відпочинок для батьків чи інших людей, які здійснюють постійний догляд.

Останній пункт дуже важливий для сімей, у яких один із родичів фактично не може нормально працювати через постійний догляд за дитиною. Держава пропонує компенсувати не лише частину фінансового навантаження, а й дефіцит часу та можливості отримати перепочинок. Батьки, які мають дитину з інвалідністю, отримують право на щорічний двотижневий відпочинок. Щоправда, поки не уточнюється, хто і як під час відпочинку батьків доглядатиме дитину.

Депозити для сиріт

Окремий блок реформи стосується дітей з інвалідністю, які перебувають на повному державному забезпеченні. Законопроєкт передбачає, що виплати зараховуватимуться безпосередньо на особисті рахунки дітей незалежно від того, мають вони статус сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування.

Для дітей до 14 років передбачено розподіл коштів: 10% надходитимуть на поточний рахунок для особистих потреб, а 90% – на депозитний рахунок. Для дітей віком від 14 років, які навчаються та проживають поза установою, де раніше перебували на держзабезпеченні, передбачено інше співвідношення: 50% на поточний та 50% на депозитний рахунок. З 14 років дитина зможе самостійно розпоряджатися коштами на поточному рахунку.

Можна зарахувати спробу держави навчити дитину розпоряджатися власними фінансовими ресурсами на момент дорослішання як турботу. Однак також неясні інструменти контролю, наприклад. Поруч із 14-річною дитиною може виявитися досить вульгарний дорослий, який «пояснить», як зняти гроші і кому їх віддати.

Надбавки на догляд, призначені за колишнім законодавством, виплачуватимуться у нових розмірах за старими правилами до закінчення терміну, на який вони призначені. При цьому залишається відкритим питання: як швидко держава зможе створити необхідну інфраструктуру соціальних послуг у всіх регіонах? Чи вдасться швидко організувати все на місцях, чи вистачить фахівців та можливостей місцевих соціальних служб? Покаже час.