Понад 300 АЗС зруйновано: держава готує фонд страхування ризиків

Із початком повномасштабного вторгнення у 2022 році Україна мала приблизно 7,5-8 тисяч ліцензованих АЗС. Однак сьогодні, за даними аналітиків паливного ринку та реєстрів Державної податкової служби, їхня кількість скоротилася до 5,1-5,4 тисячі. Це суттєве зменшення стало наслідком триваючих атак, які зосереджені на об'єктах паливної інфраструктури.

Російські сили змінили тактику, переключивши фокус атак із великих нафтобаз, логістика яких була адаптована та диверсифікована, на невеликі та розподілені мережі АЗС. Ця нова стратегія, за оцінками експертів, спрямована на створення локальних перебоїв із пальним у регіонах.

У липні та серпні в окремих прифронтових громадах, зокрема в Тростянці та Опішнянській громаді, були повністю знищені всі стаціонарні заправки. Це призвело до значних ускладнень у логістиці, особливо для схеми прямої доставки пального бензовозами з кордону або залізничних вузлів безпосередньо на АЗС.

Відсутність АЗС, куди бензовози могли б зливати пальне, створює локальний дефіцит для цивільного населення, фермерів та комунальних служб. Це також збільшує маршрути доставки на 50-100 кілометрів, уповільнюючи повернення цистерн у роботу та підвищуючи загальні логістичні витрати.

Міністр енергетики Денис Шмигаль під час години запитань до уряду у Верховній Раді заявив, що електроенергетичний комплекс України також зазнав дуже суттєвих пошкоджень від російських атак.

У відповідь на ці виклики держава розробляє механізм спеціального фонду страхування воєнних ризиків для паливного сектору. Крім того, об'єкти паливного сектору можуть отримувати ресурси з Фонду підтримки енергетики, загальний заявлений обсяг якого становить близько 5 мільярдів євро.

Досвід Тростянецької громади, де після пошкодження станцій розгорнули мобільні АЗС, демонструє адаптацію регіонів до нових умов. В інших областях оператори змінюють правила роботи, зменшуючи обсяги пального, що зберігається на АЗС, щоб мінімізувати можливі втрати від ударів.

Ця нова тактика ударів по АЗС, на думку експертів, спрямована на те, щоб ускладнити постачання пального навіть у регіонах, розташованих далеко від фронту. Це вимушена адаптація після знищення всіх великих українських нафтопереробних заводів та більшості нафтобаз у 2022–2023 роках.

Постійні атаки на паливну інфраструктуру України створюють значні виклики для економіки та логістики. Однак держава та підприємства активно шукають шляхи адаптації та розробляють механізми підтримки, щоб забезпечити стабільність постачань пального в умовах триваючої агресії.