Чого досягла Україна за 35 років незалежності: "Дія", ІТ-армія, дрони та STALKER

За 35 років незалежності Україна перетворилася з індустріальної економіки на цифровий та оборонно-технологічний хаб Європи. Сьогодні українські компанії формують глобальні тренди у сферах штучного інтелекту, кібербезпеки, військових розробок (MilTech), ігор та стартапів, про які детальніше розповість Фокус.

Цифровий прорив: як Україна стала технологічним тигром Європи

Незалежна Україна зробила колосальний ривок у сфері ІТ. Те, що починалося як аутсорсинг для міжнародних корпорацій, переросло в потужну екосистему продуктових компаній, інноваційних державних сервісів та передових військових технологій, які сьогодні випробовуються в екстремальних умовах оборонної війни проти РФ.

Нижче ми розповімо про найбільші досягнення країни у цифровій сфері.

"Дія": держава у смартфоні

Додаток та портал "Дія", запущені екс-міністром цифрової трансформації України Михайлом Федоровим, є однією з найважливіших інновацій держави. Завдяки впровадженню цих сервісів Україна стала передовою країною, де електронні паспорти та інші документи набули такої самої юридичної сили, як і їхні аналоги на фізичних носіях — папері та пластику.

За допомогою платформи вдалося об’єднати десятки державних послуг — від відкриття бізнесу як приватного підприємця до отримання соціальних виплат та розлучення.

Переконавшись у ефективності цієї технології, інші держави також почали впроваджувати подібні сервіси набагато активніше, ніж раніше.

MilTech: дрони та антидронові рушниці

Українські військові першими почали застосовувати звичайні FPV-дрони у боротьбі з російськими окупантами. Спочатку вони просто прив’язували до їхніх корпусів гранати й атакували військову техніку ворога. Побачивши, наскільки такі операції є ефективними, було прийнято рішення налагодити не тільки закупівлю, а й масове виробництво дешевих дронів для ЗСУ.

Так виник державний кластер Brave1 та безліч приватних ініціатив, які разом із військовими здійснили революцію на полі бою. Україна налагодила масове виробництво БПЛА всіх типів — від розвідувальних і далекобійних "камікадзе" до унікальних морських безпілотників на кшталт Sea Baby, які змінили правила гри в Чорному морі. Уже у 2024 році було створено новий підрозділ ЗСУ — Сили безпілотних систем.

Не можна не відзначити й колосальний стрибок у розвитку систем радіоелектронної боротьби та портативних антидронових рушниць від Kvertus і Piranha. Ці пристрої, як стаціонарні, так і мобільні, ефективно перехоплюють і примусово змушують приземлитися російські БПЛА, рятуючи тисячі життів.

Штучний інтелект у службі та в бізнесі

Інтеграція технологій штучного інтелекту (ШІ) в Україні вийшла далеко за межі пошуку в мережі та спілкування з чат-ботами. Алгоритми ШІ допомагають аналітикам розпізнавати об’єкти на супутникових знімках, операторам — автоматично наводити дрони на ціль в умовах радіоелектронної боротьби, аналізувати великі масиви даних для логістики, розвідки, рекогносцировки тощо. Також ШІ відіграє важливу роль в ідентифікації військових злочинців, пошуку зниклих людей та розвідці на основі відкритих даних — OSINT.

Українська цифрова військова система ситуаційної обізнаності та підтримки прийняття рішень"Дельта" (Delta) також використовує технології штучного інтелекту та комп’ютерний зір. ШІ обробляє дані, що надходять з фронтів, у режимі реального часу, що дає можливість командирам приймати своєчасні та ефективні рішення. Крім того, "Дельта" відображає карту бою в режимі реального часу, розташування ЗСУ та сил ЗС РФ.

Окрім військових технологій, Україна славиться й стартапами, які пропонують свої послуги людям у всьому світі. Одним із приводів для гордості є Grammarly. Це онлайн-сервіс на основі штучного інтелекту для написання текстів іноземними мовами. Він миттєво виправляє помилки, проводить якісну редактуру, дає поради. Яскравим був і стартап Reface, що дозволяв замінювати обличчя знаменитостей на своє. Зараз компанія є мультипродуктовою ШІ-студією, яка співпрацює з маркетинговими агентствами.

Кібербезпека: нове поле бою

Україна зазнавала жорстких і масових кібератак з боку РФ ще з 2014 року. Однак під час повномасштабної війни українські фахівці з кібербезпеки довели, що вони — одні з найкращих у світі. Їм вдалося відбити незліченну кількість атак на критично важливу інфраструктуру, державні сервіси та банківсько-фінансову систему.

Держспецзв’язок, Кіберполіція, СБУ та РНБО змогли створити ешелоновану систему цифрового захисту. Але, звісно, не обійшлося й без допомоги добровольців, які називають себе ІТ-армією. Об’єднавшись, українські активісти здійснюють відповідні атаки на різні російські державні сервіси, ЗМІ та банки. У результаті провідні світові фахівці вивчають українські кейси протидії кіберзагрозам в умовах ведення реальної війни.

Гра S.T.A.L.K.E.R.

Авторами гри S.T.A.L.K.E.R. є співробітники української компанії GSC Game World. Розробники поєднали місцевий культурний контекст із передовими технологіями та створили справжній світовий бренд.

Вихід гри S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl можна назвати справжнім комерційним успіхом — понад 1 млн проданих копій за перші 2 дні та понад 6 млн гравців за перші місяці після виходу. Ця гра також є чудовим прикладом стійкості ігрової індустрії в умовах кризи, адже презентація другої частини відбулася вже під час повномасштабної війни — 20 листопада 2024 року.

Розробка тривала під час повномасштабної війни, під ракетними обстрілами, в умовах відключень електроенергії, постійних кібератак та релокації частини команди. Гра, створена на движку Unreal Engine 5, закріпила за українськими розробниками статус світових технологічних експертів, здатних створювати найскладніші цифрові продукти всупереч будь-яким зовнішнім чинникам. Більше того, проєкт виконав важливу геополітичну місію: закріпив у світовому просторі українську назву міста (Chornobyl замість радянсько-російського Chernobyl) і став потужним каналом просування української ідентичності на глобальному ринку.

Підсумки

За 35 років незалежності Україна довела, що її головний ресурс — це людський капітал і здатність до швидкої адаптації. З країни, що імпортувала технології, Україна перетворилася на експортера інноваційних рішень у сфері безпеки, військових технологій та масштабних культурно-технологічних продуктів. Будь то перемоги в кібердоменах НАТО, створення унікальних систем ситуаційної обізнаності чи розробка найскладнішого програмного забезпечення та відеоігор світового рівня в умовах війни — український ІТ-сектор встановлює нові стандарти стійкості, гнучкості та креативності для всього цивілізованого світу.