Telegram та дзеркальні сайти: як РФ обходить санкції в Європі

Попри санкції Євросоюзу та втрату ліцензій на мовлення, російський RT не зник із європейського інформаційного простору. Станом на серпень 2026 року в ЄС призупинене мовлення та ліцензії 27 підтримуваних Кремлем медіа. Зокрема Russia Today та його дочірніх структур, а відповідні санкції продовжені до 31 липня 2027 року. Водночас російський пропагандистський контент продовжує поширюватися через дзеркальні сайти, Telegram-канали, локальні медіа та інші платформи.

Показовою є ситуація в Німеччині. За даними Correctiv, у лютому 2026 року там виявили понад 20 дзеркальних доменів RT DE, які залишалися доступними через найбільших інтернет-провайдерів і знаходилися через звичайний пошук. А в червні новий акаунт RT у соцмережі X набрав близько 6 мільйонів переглядів за перші п’ять днів. Водночас такі показники свідчать про збереження доступності контенту, але самі по собі не доводять його здатності змінювати переконання аудиторії.

Експертка з протидії дезінформації Ірина Субота в етері Громадського радіо пояснила, що після обмеження прямого мовлення російська пропаганда дедалі більше переходить до непрямих і децентралізованих способів поширення. Через мережі сайтів, дзеркала, Telegram та локальні ресурси.

У ширшому розумінні йдеться вже не лише про вплив конкретного бренду RT, а про циркуляцію російського державного та прокремлівського контенту через цілу екосистему посередників.

Експертка розповіла, що проводила дослідження доступності офіційних сайтів російського пропагандистського ресурсу RT у країнах ЄС. Зокрема, у Франції та Бельгії результат залежав від конкретного інтернет-провайдера.

«Я проводила кілька досліджень, і перше дослідження, це коли я перевіряла, чи доступні самі ці офіційні вебсайти RT в країнах ЄС. І коли я переходила за лінками, зокрема у Франції та Бельгії, то результатом виявилося те, що доступ до цих офіційних вебресурсів залежав від інтернет-провайдера. Тобто, фактично, через один я могла легко потрапити на офіційний вебсайт, через інший був заблокований відповідно до цих санкцій», — зазначила вона.

За словами Суботи, проблеми з імплементацією санкцій є і в Telegram. Вона досліджувала доступність каналів російських пропагандистських ресурсів, які перебувають під санкціями ЄС.

«Ми знаємо, що з грудня Telegram підтвердив блокування певних Telegram-каналів на своїй платформі, які перебувають під санкціями в ЄС. І фактично на той момент, це був у 25-му році, під санкції підпадали близько 27 кремлівських пропагандистських ресурсів. Коли я почала перевіряти посилання, так і переходити на їхні Telegram-канали, то дослідження показало, що хоча б один Telegram-канал заблокований лише для 16 із цих 27 ресурсів», — розповіла експертка.

Вона наголосила, що один пропагандистський ресурс може мати десятки каналів, розділених за мовами чи тематикою, тому блокування одного каналу не означає припинення поширення його контенту.

«Загалом Telegram ще має дуже багато технічних прогалин, які абсолютно не убезпечують. Якщо ми заблокуємо один Telegram-канал, то це не убезпечить поширення контенту як такого на платформі загалом», — сказала Субота.

Ще одним способом обходу санкцій є створення дзеркальних вебсайтів. Які копіюють оригінальні російські пропагандистські ресурси, але працюють за іншими доменами.

«Якщо говорити про вебсайти, то знову ж таки дослідження RT Франс показало, що окрім того, що є варіювання між доступом до офіційних вебсайтів RT. То до цього ще додається наявність дзеркальних сайтів. Тобто вони абсолютно ідентичні до RT Франс, але вони мають просто різну адресу, різний вебдомен. Це убезпечує їх і дозволяє їм обходити ось ці обмеження локальні, зокрема при видачі в Google чи потрапляння безпосередньо на їхній вебсайт», — пояснила аналітикиня.

За її словами, додаткову роль відіграють сайти-агрегатори, які підтягують російський контент у європейський інформаційний простір.

Окремо Субота розповіла про мережу новинних сайтів «Правда», яку досліджували разом із колегами з Грузії та Молдови.

«Найцікавішим прикладом є якраз мережа оцих новинних вебсайтів «Правда». І тут ми якраз з колегами з Грузії та Молдови проводили дослідження. Воно опубліковане буквально десь два тижні тому на естонському ресурсі PropoStop. Ми дійшли до дуже цікавих висновків якраз в ролі цієї мережі «Правда» в тому, як вони допомагають також обходити санкції», — сказала вона.

За словами експертки, ця мережа не створює власного оригінального контенту, а передруковує матеріали з російських пропагандистських ресурсів, зокрема тих, що перебувають під санкціями ЄС.

«Коли ми почали аналізувати сегмент український, сегмент Молдови, сегмент Грузії, також естонський сегмент цієї мережі. Ми побачили наявність в джерельній базі, тобто мережа «Правда» вона не генерує оригінального контенту власного. А просто бере його вже готового з різних російських пропагандистських джерел. І фактично в цій джерельній базі було достатня кількість саме підсанкційних ресурсів», — розповіла Субота.

В естонському сегменті, за її словами, дослідники виявили матеріали RT, «Спутник», НТВ та «Царьград».

«Тобто це все ті самі ресурси, які перебувають під санкціями в ЄС. Інша задача якраз цієї мережі — це мовна адаптація. Тобто фактично, якщо певний ресурс є тільки російськомовним. Наше дослідження якраз показало, що залежно від сегменту, але від 85% до 100% перших джерел мережі «Правда» є російськомовними. І фактично ось ця вже мережа, яка забирає звідти контент, вона допомагає перекладати і адаптовувати відповідно тією мовою, на яку поширює вже сама мережа на ту країну, на той її мовний сегмент», — зазначила аналітикиня.

Субота наголосила, що важливим елементом цієї системи є багаторівневе поширення інформації. Російський контент спочатку з’являється в Telegram, після чого його перекладають і адаптують, а потім підхоплюють місцеві сайти.

«Іншим ще також висновком — це оцей багаторівневий такий ланцюжок поширення і, так би мовити, легітимізація цього контенту. Тому що коли ми проаналізували понад 7 тисяч статей. То ми перше побачили, що від 97% до 100%, знову ж таки залежно від сегменту, перші джерела, вони саме походять з платформи Telegram», — розповіла експертка.

Далі, за її словами, матеріали потрапляють до місцевих ресурсів, серед яких є проросійські, праворадикальні та конспірологічні сайти.

«І далі цей російськомовний контент з Telegram через ось цей посередник мережі «Правда», він перекладає і далі його підхоплюють вже місцеві вебресурси. Тобто, як правило, це або проросійські, або праворадикальні чи конспірологічні ресурси. Але вони таким чином далі заводять цей контент вже в інформаційний простір європейських країн. І таким чином далі ось цей весь підсанкційний контент продовжує там же циркулювати», — пояснила Субота.

Експертка наголосила, що санкції стосуються не лише безпосередньо самих російських медіа, а й поширення їхнього контенту.

«Так, це важливо зазначити, що ці санкції, вони стосуються навіть не так безпосередньо самого ресурсу, як і його контенту. Тобто будь-який спосіб перепоширення цього контенту, він теж буде незаконним. І, фактично, якщо перепоширювати з RT або продовжувати транслювати, то це є порушенням цього санкційного, по суті, імплементації санкцій», — сказала вона.

Водночас Субота зазначила, що європейські країни працюють над посиленням контролю за виконанням санкцій.

«І тут варто зазначити, що над цими питаннями дійсно працюють.Тому що тут потрібне відстеження внутрішнє кожної із держав наскільки і введення. Взагалі, певних механізмів імплементації на рівні національного. На рівні інтернет-провайдера тих санкцій, які введені в ЄС, і для їхнього дотримання», — зазначила аналітикиня.

Як приклад вона навела Францію, де окремі організації працюють над імплементацією санкцій у національному інформаційному просторі.

«Зокрема, якщо брати приклад Франції, знаю, що є організації, які безпосередньо працюють з цією темою. Зокрема Комітет Дідро, вони працюють над тим, щоб дійсно були запроваджені механізми імплементації санкцій на національному рівні. У межах французького інформаційного простору», — розповіла Субота.

За її словами, завдяки такій роботі вдалося припинити трансляцію підсанкційного RT через супутникове телебачення.

«Навіть один із випадків був, коли супутникове телебачення продовжувало транслювати підсанкційний RT. Завдяки діяльності як французьких організацій, так і завдяки зверненням з українського боку, була припинена трансляція вже після того, як були введені санкції. І ще довгий час це супутникове телебачення продовжувало транслювати його. Але в принципі через таку активність, проактивність і звернення була припинена трансляція в межах цього супутника», — додала експертка.