/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F4a02924e9b0fd90205e51958792c3c41.png)
Українець знайшов село-привид без світла, яке "окупували" дикі звірі
Село Новоселиця на Чернігівщині, попри свою обнадійливу назву, перетворилося на справжню пустку в лісових хащах неподалік межі з Київською областю.
Реальність виявилась протилежною до назви села. Про це розповів автор YouTube-каналу "Шукач Андрій", який особисто відвідав населений пункт і зафіксував, у якому стані перебуває колишнє людське житло. Детальніше про це, – читайте у матеріалі Фокусу.
"Село називається Новоселиця, але воно зовсім не дотягує до цієї назви… Назва залишилася така оптимістична, щоб люди думали, що тут хтось живе, а зараз воно виглядає пусткою", – зазначає чоловік.
Електромереж у селі немає взагалі: ані ліній електропередач, ані стовпів. Про те, що колись тут таки було світло чи радіо, нагадують хіба керамічні ізолятори — місцеві називають їх "фішками", – що подекуди збереглися на старих хатах.
З мобільним зв'язком теж біда: покриття ловить на 1-2 поділки, а про інтернет годі й казати.
Дістатися Новоселиці – окрема історія: асфальту тут ніколи не було, а торф'яний ґрунт після дощів перетворюється на суцільне місиво з канавами глибиною по коліно. Проїхати можна хіба на позашляховику чи мотоциклі.
Мазанки 50-х років
На вулиці Партизанській блогер натрапив одразу на кілька типів забудови, і різниця між ними впадає в очі. Дерев'яні та глиняні хати-мазанки, зведені ще у 1950-х, потроху здаються часу: печі провалилися, дахи проламалися під вагою дерев, що падають, а колодязі у дворах хто завалив, хто накрив шифером.
На деяких дахах, щоправда, досі тримається автентична червона глиняна черепиця – візитівка традиційної архітектури Чернігівщини.
"По цим будиночкам видно, як відрізняються забудови сучасні й ці старі, які будувалися у 50-ті роки. Зараз будують кам'яні будиночки, раніше будували з дерева", – коментує блогер.
Поруч із занедбаними мазанками трапляються й доглянуті дачні ділянки – їх утримують приїжджі господарники. На вікнах таких будинків – залізні віконниці від мародерів, а молоді фруктові сади обтягнуті сіткою, щоб уберегти врожай від диких звірів. На одній із хат навіть залишили напис "Приватизовано".
Косулі замість людей
Без постійних мешканців село фактично віддали природі: у заростях клену, папороті та бур'янів біля будинків вільно бродять косулі. Усе ж повністю безлюдним місце не назвеш – блогер випадково зустрів тут людей на позашляховику, які запевнили, що в окремих хатах час від часу таки живуть.
"Вони кажуть: "Як ти сюди доїхав? Сюди ніхто не приїжджав ніколи". Пояснили мені, що це все заросло, бо зараз погода така дощова. А так приїжджають люди на джипі, бо на іншій машині сюди не заїдеш", – розповідає чоловік.
Більше цікавих історій
Нагадаємо, раніше Фокус писав:
- Назарій, який називає себе амбасадором Гуцульського краю, відшукав високо в горах садибу 90-річної бабусі Марії Гіркової, яка сама-самісінька живе у присілку Переніз поблизу Яремче.
- Аліна з Дніпропетровщини придбала будинок у селі неподалік Кривого Рогу та влаштувала для підписників справжню екскурсію, розповівши як про плюси, так і про мінуси такої покупки.
Вчителька математики Ельміра наважилася купити стару хату в селі й почати там нове життя. Разом із родиною вона власноруч робить ремонт і охоче ділиться з підписниками корисними порадами.