Від чинних депутатів до високопосадовців ОП: 7 найгучніших спецоперацій НАБУ

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура шокували результатами чергової спецоперації під назвою «Форест Гамп». Слідство встановило, що поза державним моніторингом через підконтрольні фірми та державний «Сенс Банк» було легалізовано 150 мільйонів гривень, які мали незаконне походження. Гроші призначалися на заставу для фігуранта іншої гучної справи - медіа називають ексміністра енергетики Германа Галущенка.

У контексті «Форест Гамп» фігурують такі персони, як заступниця керівника ОП Ірина Мудра, колишні та чинні народні депутати Максим Микитась та Вадим Столар, посадовиця Мін’юсту Олена Ференс - загалом 13 чоловік, причетних до владних структур або їх обслуга. Розслідування тісно пов’язане зі слідчими діями в справі «Мідас» - найгучнішої корупційної оборудки, що "розмотується" з минулого року. І це не перший скандал, що виник в результаті роботи детективів.

Кореспондентка Коротко про зібрала 7 найгучніших спецоперацій НАБУ.

1. «Бурштинова справа»

Це не офіційна, а придумана в народі назва спецоперації, яка почалася навесні 2016 року і набула широкого розголосу влітку 2017-го. Унікальність полягала в тому, що підозри щодо корупційних злочинів були вручені чинним народним депутатам - Бориславу Розенблату і Максиму Полякову, імунітету їх позбавили вже опісля.

Підігрівала інтерес й літературна фабула справи: красива і хитра агентка Катерина втирається в довіру до парламентарів під виглядом представниці арабської компанії «Фуджейра», зачаровує та підкупає, аби внесли зміни до законів щодо видобутку та експорту бурштину. Загальна сума хабара у справі перевищувала 300 000 доларів США. Вперше у кримінальних хроніках була відверто розсекречена роль агентури в корупційних справах.

Обвинувальний акт САП склала восени 2018 року, справу направили до Голосіївського районного суду Києва. На цьому етапі вона загальмувала і досі не отримала вирішення. Адвокати ексдепутатів відмінно виконували роботу, засідання зривалися і переносилися через неявки та інші причини.

За даними ЗМІ, Борислав Розенблат зараз перебуває в Німеччині, де має власну нерухомість. Про Максима Полякова відомо, що він був фігурантом ще й іншої корупційної справи, в якій підписав угоду про визнання вини і отримав умовний строк.

2. Рекордний хабар

Ця спецоперація стала «родзинкою» у довготривалій справі проти Миколи Злочевського - колишнього міністра екології в уряді Азарова та власника газодобувної компанії Burisma. Експосадовця звинувачували в тому, що він сприяв незаконному виділенню "Реал Банку", підконтрольному людям Януковича, коштів стабілізаційного кредиту Нацбанку.

Поки Злочевський переховувався від розшуку за кордоном, його довірені особи на початку літа 2020 почали вести з НАБУ та САП торг про викуп кримінального провадження. Оборудку планували завершити до 14 червня - дня народження ексміністра. Переговори велися між позаштатним агентом НАБУ Євгеном Шевченком та першим заступником начальника фіскальної служби в Києві Миколою Ільяшенком. За закриття справи спершу пропонувалися 2 мільйони доларів, далі дійшло до 5 мільйонів. Ще один мільйон Ільяшенко виторговував у замовників за посередництво. Все це фіксувалося на плівку з дозволу суду на проведення негласних слідчих дій.

Передача хабаря відбулася 12 червня. Голова САП Назар Холодницький сфальшував відомості про закриття справи, до спеціальної кімнати столичного податкового офісу завезли три баули з доларами. По факту спроби підкупу службової особи було відкрито кримінальне провадження, податківця і ще двох учасників перемовин затримано.

У справі про рекордний хабар поставили крапку в серпні 2023 року. Злочевський підписав угоду зі слідством, сплатив 68 тисяч гривень штрафу та перерахував 660 мільйонів на потреби ЗСУ. Роками раніше угоди про визнання провини уклали інші фігуранти справи.

3. «Золоті яйця»

У квітні 2025 року НАБУ і САП офіційно повідомили про розкриття масштабної схеми розкрадання коштів при закупівлі продуктів для ЗСУ. Це було наслідком скандалу, що спалахнув у січні 2023 після публікації в «Дзеркало тижня». Журналіст видання виявив, що Міноборони придбало яйця для харчування військових по 17 гривень за штуку - це було втричі дорожче за ціну продукту в тилу.

Тодішній очільник Мінборони Олексій Резніков намагався виставити інцидент як помилку, але через два роки було доведено, що все правда. НАБУ викрило схему, за якою ціни на популярні харчі завищували, на менш популярні - занижували. Таким чином ціна «комплексної послуги», яку надавали постачальники, залишалася на вигляд помірною.

У підозрах, які були вручені НАБУ, фігурували розкрадання понад 733 мільйонів гривень та замахи на розтрату ще 788 мільйонів. Сама справа зараз знаходиться у Вищому антикорупційному суді. Експерти називають її гучною, але не дуже успішною. Бізнесвумен Тетяна Глиняна, яку вважають організаторкою оборудки, переховується за кордоном, від Міноборони фігурує тільки один колишній посадовець, тоді як коло посвячених осіб явно було більшим.

4. «Чисте місто»

Услід за підсумками розслідування про «золоті яйця», на початку лютого 2025-го, НАБУ оголосило про початок спецоперації з офіційною вже назвою «Чисте місто» - йшлося про припинення злочинних схем в земельній та бюджетній сферах Києва. Коротко зміст їх полягав у тому, що під виглядом обслуговування примітивних споруд (умовно їх називають «туалетами») у приватну власність виводилися цінні земельні ділянки, які потім використовувалися під забудову.

Основним організатором схеми оголосили колишнього депутата Київміськради Дениса Комарницького. Він отримав підозру і швидко втік за кордон за сприяння позаштатних працівників СБУ та поліцейських у Закарпатській області.

За матеріалами слідства, в спільниках у Комарницького числилися колишні та чинні посадовці КМДА, міські депутати, керівники комунальних підприємств. В результаті вдалося запобігти виведенню з комунальної власності двох ділянок землі на суму понад 81 мільйона гривень і понад 19,5 мільйона.

5. Найвищий суддя

У травні 2025 року сенсацією стало затримання голови Верховного суду Всеволода Князєва. Не тому, що його спіймали на хабарі. Просто люди повірити не могли, що найвищий представник третьої гілки державної влади може виявитися причетним.

Князєва підозрювали в тому, що з його згоди та за участі інших суддів Велика Палата Верховного суду ухвалить рішення на користь олігарха Костянтина Жеваго у справі про договір купівлі-продажу акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Ціна питання становила 2,7 мільйона доларів США, які передали через адвоката, пов’язаного з адміністративним офісом Верховного суду. Понад 1,1 мільйона доларів знайшли безпосередньо в кабінеті головного фігуранта справи.

На суді екссуддя намагався довести, що гроші йому підкинули, висував інші версії, але зрештою пішов на угоду зі слідством і назвав колег, з якими ділився грошима. У червні 2026 року обвинуваченого засудили до 5 років позбавлення волі, конфіскували квартиру та будинок у Миколаєві, особисті заощадження у різних валютах. В добровільному порядку Князєв перерахував 1 104 600 доларів США на підтримку ЗСУ.

6. Від «Мідас» до «Форест Гамп»

У листопаді 2025 року країна дізналася, що понад 15 місяців оперативники НАБУ проводили активну фазу спецоперації «Мідас». Вона стосувалася відмивання коштів та інших злочинних схем у «Енергоатомі». За результатами негласних слідчих дій детективи бюро провели понад 70 обшуків, під час яких було вилучено мільйони доларів, та зібрали 1000 годин аудіозаписів розмов учасників афери. Звідси походить ота сумнозвісна фраза «двушечка на Москву», яка стала символом безпринципності української корупції.

Для легалізації відмитих коштів функціонував окремий офіс з «чорною бухгалтерією». Приміщення, як кажуть у слідстві, належало родині колишнього народного депутата, а нині російського сенатора Андрія Деркача.

Скандальний резонанс, який викликала ця справа, отримав назву «Міндічгейт» через організатора афери Тимура Міндіча - відомого бізнесмена і співзасновника студії «Квартал-95». В схемі він мав прізвисько «Карлсон», інші участники також користувалися кодовими іменами і виконували різні ролі в оборудках. Наприклад, через «Рокета» (колишній радник ексміністра енергетики Германа Галущенка - Ігор Миронюк.) злочинна організація отримала понад 112 мільйонів доларів готівкою. «Тенор» (виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов) легалізував понад 30 мільйонів гривень, придбавши два люксові автомобілі та елітну нерухомість в Україні й на Балі.

Слідство досі триває і обростає новими скандалами. Тимур Міндіч переховується за кордоном (називають Ізраїль), спробу втечі в лютому 2026 року спробував вчинити ексміністр Галущенко, але був затриманий детективами НАБУ і потрапив під арешт. В кінці червня вийшов під заставу у 150 мільйонів гривень. Це ті самі гроші, які фігурують в операції «Форест Гамп».

Для суспільства «Мідас» став жорстоким потрясінням, в справі досі залишається багато «білих» і «сірих» плям.

7. «Династія» і справа Єрмака

Розслідування слідами «Мідаса» привело до нових викриттів. 11 травня 2026 року НАБУ та САП повідомили про підозру колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку. Його також підозрюють у причетності до групи осіб, які займалися легалізацією злочинно отриманих коштів. Гроші вкладалися у будівництво елітного котеджного містечка «Династія» у селі Козин під Києвом. За даними слідства, у період з 2021 по 2025 роки тут були відмиті понад 460 мільйонів гривень. Фінансування здійснювалося, зокрема, за рахунок схем, які практикували в «Енергоатомі».

12 травня НАБУ повідомило підозру ще шістьом учасникам будівельної оборудки. Серед них колишній віцепрем’єр-міністр Олексій Чернишов, який вже мав підозру про зловживання в Мінрегіонів. За даними ЗМІ, після оголошення результатів «Форест Гамп» другу підозру можуть вручити і Андрію Єрмаку.

Цікаве питання

Хто придумує назви для спецоперацій

«Мідас» - злий і жадібний цар, який спершу все перетворював на золото, а потім ходив із ослячими вухами. «Форест Гамп» - простий і щирий персонаж роману та кіно, чия фраза звучить на плівках з вуст одного з підозрюваних. Люди цікавляться питанням, хто придумує такі назви для спецоперацій.

- З огляду на мою практику, а я не думаю, що щось принципово змінилося, у 90 відсотках випадків назву вигадує людина, яка «найнижче» і починає справу. Скажімо, оперативний співробітник, який організовує негласні слідчі дії, - розповів для Коротко про колишній співробітник СБУ Іван Ступак. - Якщо керівники не проти, то так і залишається, якщо начальнику назва не подобається, шукають інший варіант або він пропонує свій.

Однак назва спецоперації - це не для ефекту. Це код, який вигадується для втаємничення.

- Припустимо, ви ведете важливе розслідування. Начальник викликає і запитує, що там у тебе з Нацбанком. Одразу зрозуміло, кого торкається ваш інтерес, і сторонні люди можуть це почути. Інша справа, коли начальник цікавиться, як просувається «Муха», - наводить приклад Іван Ступак.

Якщо не «Муха», то «Бджола» або «Котигорошко» - це залежить від фантазії. Важлива умова, щоб назва спецоперації не викликала прямих асоціацій з її змістом. Якщо це розслідування фінансових махінацій, не може бути і натяку на гроші. І так по інших напрямках.