Ціни на сою в Україні: що відбувається на ринку після блокування портів

Останній тиждень приніс значне зниження цін на ГМО-сою в Україні – приблизно на 1 тисячу гривень за тонну. Вартість з доставкою на завод опустилася до 17–18 тисяч гривень за тонну, що на 25–30% нижче максимальних показників 2025/26 маркетингового року, але майже відповідає цінам річної давності.

На відміну від соняшнику та ріпаку, ринок сої виявився менш залежним від глибоководних портів. Значна частина українських поставок останніми місяцями переорієнтувалася на Європейський Союз, а вітчизняні переробники активно експортують соєвий шрот на європейський ринок. Цей фактор забезпечує підтримку внутрішнім цінам, не даючи їм обвалитися.

Однак існують і тривожні сигнали: за даними Єврокомісії, з 1 липня до 16 серпня Україна експортувала до ЄС 71,91 тисячі тонн сої, що на 72,9% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Частка України в європейському імпорті сої скоротилася з 13,82% до 5,11%, внаслідок чого країна опустилася з другого на третє місце серед постачальників після Бразилії та США.

На західному кордоні ГМО-сою з постачанням до Польщі у вересні контрактують по $460–470 за тонну, а не-ГМО сою з доставкою до Угорщини — по $490–495 за тонну. Аналітики УкрАгроКонсалт застерігають: тривала зупинка портів може призвести до збільшення потоків сої, соняшнику та кукурудзи через західний кордон, що потенційно здорожчить логістику та посилить тиск на внутрішні ціни.

Світовий ринок, навпаки, додає оптимізму. Листопадові ф'ючерси на сою в Чикаго за останній тиждень зросли на 4,6% — до $454,5 за тонну, і це на 15,6% вище торішнього рівня. Високі біржові котирування можуть підтримувати експортний попит на українську сою, пропонуючи певний баланс у складній ситуації.

Аналітики УкрАгроКонсалт пояснили, що попри логістичні обмеження, які впливають на експорт зернових та олійних культур з України, внутрішні ціни на сою нового врожаю тримаються на рівні минулого року. Ця стабільність зумовлена переорієнтацією поставок на ринок ЄС та експортом соєвого шроту українськими переробниками.

Для українських аграріїв найближчі місяці будуть визначальними, адже ключовим фактором стане спроможність західних переходів пропустити зростаючі обсяги врожаю. Якщо чорноморські порти залишатимуться заблокованими, конкуренція за логістичні маршрути між соєю, соняшником та кукурудзою лише посилюватиметься.

Таким чином, майбутнє української сої тісно пов'язане з доступністю та вартістю експортної логістики. Хоча світові тенденції дають надію, внутрішній ринок залишається під тиском, вимагаючи пошуку ефективних рішень для подальшого експорту та стабілізації цін.