Норвегія продовжить видобуток нафти та газу в Арктиці незалежно від позиції ЄС

Норвегія продовжить розробку нафтових і газових ресурсів Баренцевого моря незалежно від позиції Європейського Союзу щодо арктичного буріння. Осло вважає нові родовища необхідними для збереження нинішніх обсягів видобутку щонайменше до 2035 року. Після скорочення російських поставок країна стала найбільшим постачальником природного газу до Європи. Про це повідомило інформаційне агентство Reuters.

Про це заявив міністр енергетики країни Тер'є Осланд. За його словами, Осло також більше не розглядає себе як "зелену батарею" Європи. На неї припадає близько 30% газового попиту як Європейського Союзу, так і Великої Британії. Минулого року видобуток газу в країні був близьким до рекордного рівня. Видобуток нафти водночас став найвищим із 2009 року.

Офіційні прогнози показують, що після 2030 року виробництво може різко скоротитися. Уникнути цього можна лише за умови відкриття та розробки нових ресурсів. Саме тому норвезький уряд вважає Баренцеве море одним із ключових регіонів для майбутнього енергетичного сектору.

"У сучасних геополітичних та безпекових умовах, а також враховуючи ситуацію з ресурсами, я вважаю, що продовження діяльності в Баренцевому морі служить як норвезьким, так і європейським інтересам", — сказав Осланд в інтерв'ю Reuters напередодні енергетичної конференції ONS, яка починається у Ставангері в понеділок.

Євросоюз наразі підтримує заборону на нове буріння в Арктиці з екологічних причин. Водночас у Брюсселі розглядають можливість перегляду цієї позиції через побоювання щодо енергетичної безпеки. Норвезький уряд тим часом не планує чекати остаточного рішення ЄС. Екологічні організації критикують позицію Осло.

"Родовища, відкриті сьогодні, ризикують бути введеними в експлуатацію саме тоді, коли попит на газ у Європі різко падає, що створює очевидний ризик активів, які не зможуть повністю окупити вкладення", — заявив політичний радник Greenpeace Паал Фрісвольд.

Норвезькі енергетичні компанії, однак, продовжують планувати нові бурові роботи. Вони розраховують знайти великі запаси вуглеводнів. Найбільша нафтова компанія країни Equinor також підтримує подальше освоєння Баренцевого моря. Генеральний директор Equinor Андерс Опедал заявив, що нафту та скраплений природний газ із цього регіону можна продавати в будь-якій частині світу. За його словами, навіть якщо ЄС відмовиться від таких поставок, Норвегія знайде інші ринки.

"Єдине, що від цього постраждає, це фактично європейська безпека. У нас є гнучкість. Якщо Норвегія має залишатися довгостроковим постачальником нафти та газу до Європи, тоді Арктика має бути частиною цієї дискусії", — сказав Опедал у кулуарах конференції ONS.

Уряд Норвегії планує зберігати видобуток і експорт нафти та газу приблизно на нинішньому рівні щонайменше до 2035 року. Баренцеве море має відіграти важливу роль у досягненні цієї мети. Під час переговорів із представниками ЄС Норвегія також наводить екологічні аргументи на користь видобутку. Осло зазначає, що відкриті для нафтової діяльності ділянки Баренцевого моря не покриті льодом. У цьому сенсі вони схожі на Північне море. Норвезька влада вважає, що це знижує ризики розливів нафти та інших негативних наслідків.

Водночас Осланд наголосив, що освоєння ресурсів Баренцевого моря є суверенним правом Норвегії. За словами міністра, Норвегія розвиватиме ці райони навіть у разі збереження позиції ЄС щодо мораторію. Після цього вже сам Євросоюз вирішуватиме, чи вводити обмеження на купівлю такого газу або нафти. Арктичну нафту у будь-якому разі можна буде продавати на світовому ринку.

Водночас Норвегія не відмовляється від тісної співпраці з Європою в енергетичній сфері. Осланд закликав європейські держави зміцнювати стабільні джерела генерації. Їхні можливості скоротилися через закриття вугільних і атомних електростанцій та недостатні інвестиції у нові газові потужності.

Міністр вважає, що сильніша базова генерація допоможе знизити ціни та зробить обмін електроенергією між державами більш збалансованим. Майбутнє європейської енергетики він пов'язує із сильною та інтегрованою системою.

Нагадаємо, що Норвегія вже розширює видобуток енергоресурсів, щоб зберегти роль одного з ключових постачальників для Європи. Уряд схвалив перезапуск трьох газових родовищ Albuskjell, Vest Ekofisk і Tommeliten Gamma у Північному морі, закритих ще у 1998 році. На відновлення їхньої роботи планують витратити близько 19 млрд норвезьких крон. Видобуток мають розпочати наприкінці 2028 року та продовжувати до 2048-го, отримавши від 90 до 120 млн барелів нафтового еквівалента. Влада також відкрила для розвідки 70 нових ділянок, зокрема 38 у Баренцевому морі, 10 у Норвезькому та 22 у Північному.