/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F92d148c84877f81a1df2fa2abf8a2d00.jpg)
Батьківщина автора "Роксолани": де народився Павло Загребельний і чим особливе це місце
Павло Загребельний народився 25 серпня 1924 року у селі Солошине на Полтавщині. Він став відомим українським письменником, сценаристом і публіцистом, був лауреатом Шевченківської премії та Героєм України. Письменницький шлях Загребельного був непростим.
У 1941 році, одразу після закінчення десятирічки, він пішов на фронт. Служив артилеристом, двічі зазнавав важких поранень, а після другого потрапив у полон. Наступні три роки письменник провів у нацистських таборах. Пізніше цей досвід він описав у повісті "Дума про Невмирущого".
Після війни Загребельний вступив на філологічний факультет Дніпропетровського університету. Згодом майже 15 років працював журналістом, а в 1961 – 1963 роках очолював "Літературну газету", яку перейменував на "Літературну Україну". На її сторінках він підтримував молодих українських авторів, зокрема Івана Драча, Ліну Костенко, Василя Симоненка та інших шістдесятників.
Особливе місце у творчості Загребельного посіли історичні романи. Після "Дива", яке вийшло у 1968 році, з'явилася ціла серія творів, що знайомила читачів із маловідомими сторінками української історії. Проте найбільшим бестселером письменника стала "Роксолана". Загалом у творчому доробку Павла Загребельного було 22 романи та 5 повістей, які переклали 23 мовами світу.
Чим особливе село, де народився письменник?
Солошине – невелике село у Полтавській області, яке розташоване серед придніпровських степів неподалік Кам'янського водосховища. Сьогодні населення села становить 836 людей. Водночас у минулому Солошине було значно більшим. Сам Павло Загребельний згадував його як величезне село, яке тягнулося приблизно на 15 кілометрів уздовж Дніпра. За його словами, там проживало близько десяти тисяч людей.
Солошине розташовувалося на кордоні земель Війська Запорізького та царської імперії, тому сюди стікалися люди з різних боків. Історія села налічує понад 3 століття. За архівними матеріалами, його заснували наприкінці 17 століття. Цікавим є і походження назви Солошине. За усним переказом, вона могла походити від козака Солохи, який нібито заснував це козацьке поселення.
Де розташоване село Солошине: дивитись на картах
Що цікавого подивитися на Полтавщині?
Якщо після знайомства із Солошиним захочеться продовжити подорож Полтавщиною, в області є кілька природних локацій, які можуть зацікавити туристів.
- Регіональний ландшафтний парк "Нижньоворсклянський"
Парк "Нижньоворсклянський" розташований у Кобеляцькому районі Полтавської області та займає площу 23 200 гектарів. Це природоохоронний, рекреаційний і культурно-освітній об'єкт у пониззі Ворскли. Тут налічується 901 вид вищих судинних рослин, серед яких є види з Європейського червоного списку та Червоної книги України. Не менш різноманітним є тваринний світ.
На території парку зафіксували 220 видів наземних хребетних тварин: 170 видів птахів, 42 види ссавців, а також земноводних і плазунів. Частина з них належить до регіонально рідкісних або занесена до Червоної книги України.
- Дендрологічний парк загальнодержавного значення "Криворудський"
Ще одна цікава локація дендрологічний парк "Криворудський", розташований у селі Крива Руда на півдні Полтавської області. Його площа становить 12 гектарів, а статус загальнодержавного парк має з 2016 року. Сьогодні дендрофлора парку представлена більш ніж 300 видами.
У колекції є рідкісні та екзотичні дерева й кущі. Для відвідувачів територію парку розділили на 11 секторів, де облаштовані тематичні куточки. Також тут прокладений туристичний маршрут. Рекреаційний центр "Криворудський" організовує екскурсії, фестивалі, конференції, семінари та інші заходи.
- Дендрологічний парк загальнодержавного значення "Устимівський"
Історія Устимівського дендропарку почалася у 1893 році. Тоді землевласник Устимович сам склав план майбутнього парку, а садові роботи виконували місцеві селяни. Сьогодні тут зібрана велика дендрологічна колекція. У парку налічується 476 видів, різновидностей, форм, сортів і гібридів, а загальна кількість дерев та чагарників перевищує 12 тисяч.
Серед рослин є різноманітні види ялин, туй, лип, а також мигдаль звичайний, декоративна ліщина та інші дерева та кущі. Окрім збереження рослин, Устимівський дендропарк є центром науково-просвітницької роботи.
Полтавщина може здивувати не лише своєю історією та відомими іменами. Тут вистачає місць, куди варто заїхати дорогою, і ці 3 локації лише один із варіантів для такої мандрівки.