Чому Трамп зруйнував торговий компроміс із Канадою і куди приведе конфлікт

Між США та Канадою – новий етап торговельної війни, розпочатої два роки тому.

Однак якщо у 2025 році суперечка була про ціну доступу Канади до американського ринку, то нині ж вона поступово переросла у дискусію про межі канадського суверенітету.

Про суперечку і її можливі наслідки – в статті програмного директора Центру Дністрянського Дмитра Шеренговського Битва за експорт та суверенітет: чому Канада увійшла у торгову війну з Трампом та що на кону. Далі – стислий її виклад.

Ще наприкінці минулого тижня здавалося, що черговий раунд торговельної війни між Канадою та США завершиться приблизно так само, як багато інших тарифних конфліктів Дональда Трампа. Сторони кілька днів інтенсивно торгуються, президент США відкладає введення чергових мит, американські та канадські переговірники повідомляють про "суттєвий прогрес" – і згодом Трамп оголошує про чергову вигідну для США угоду.

Однак 22 серпня переговори були різко припинені, і адміністрація Трампа оголосила про запровадження 50-відсоткових мит на канадські товари загальною вартістю близько $20 млрд.

Того ж дня прем'єр-міністр Канади Марк Карні відкликав переговорну делегацію з Вашингтона і оголосив, що з 8 вересня Канада відповість Сполученим Штатам "долар за долар".

Серед останніх американських вимог були фактично обмеження спроможності Оттави укладати нові торговельні домовленості з іншими державами – насамперед з Китаєм.

На пресконференції Карні детально пояснив, чому переговори були зупинені, але згадав, що перехід до цієї вимоги став останньою краплею.

Вашингтон дедалі відвертіше намагається визначати не лише умови доступу канадських товарів на американський ринок, але й те, яку торговельну, промислову і навіть зовнішньополітичну стратегію може проводити сама Канада.

Саме тому для Оттави це вже стало питанням не стільки і не лише тарифів, а й свого суверенітету.

Тим часом "прискорений розворот" Канади до Європи поступово переходить із політичних декларацій у торговельну статистику. Причому економікою це вже не обмежується.

У червні Канада стала першою неєвропейською державою, яка повноцінно долучилася до оборонного інструменту ЄС SAFE.

Одночасно Оттава рухається до Азії. У 2026 році Канада і Китай домовилися про взаємне зниження частини тарифів на електромобілі та канолу, почавши обережне перезавантаження економічних відносин. Паралельно Оттава активізує переговори з Індією та ASEAN.

При цьому слід зауважити, що бізнес не "тікає" з Америки. Йдеться про диверсифікацію і хеджування ризиків. І це, мабуть, найточніше визначення нинішньої канадської політики.

Обсяги експорту до Сполучених Штатів хочуть знизити з приблизно 75% до рівня менше 50%.

Торговельна війна Канади і США відбувається за два місяці до проміжних виборів до Конгресу 3 листопада.

За опитуванням Reuters/Ipsos від 14-17 серпня, рейтинг схвалення президента США впав до 33% – найнижчого рівня його нинішнього президентства. 64% американців не схвалюють його діяльність. А ще важливіше, демократи вперше майже за десятиліття випередили республіканців у питанні, кому виборці більше довіряють управління економікою.

Звичайно, говорити, що Трамп "програє вибори через Канаду", було б великим перебільшенням. Але в умовах близьких виборів навіть локальний економічний ефект має значення.

У короткій перспективі тарифна війна працюватиме проти Канади – так вже влаштована структура економіки.

Але в довгій перспективі тут виникає класична проблема примусу.

Докладніше – в матеріалі Дмитра Шеренговського Битва за експорт та суверенітет: чому Канада увійшла у торгову війну з Трампом та що на кону.