Отримали зелене світло на виробництво деяких ракет: деталі виступу Зеленського та Каріса

Ведуча 24 Каналу Дарина Трунова розповіла деталі заяв Володимира Зеленського та президента Естонії Алара Каріса. Серед головних тем були ліцензії на виробництво далекобійних ракет, просування проєкту "Фрея", нові надходження для української ППО та розширення співпраці з Естонією у виробництві дронів.

Україна отримала зелене світло на ракети

Ще до зустрічі з Аларом Карісом Володимир Зеленський розповів про реакцію партнерів на українські розробки, представлені до Дня Незалежності. Під час параду показали наземні роботизовані комплекси та дрони, а частина іноземних гостей навіть не одразу повірила, що побачене було реальними українськими технологіями, а не зображенням, створеним штучним інтелектом.

Президент наголосив, що продемонстрували лише близько 15% наявних спроможностей. Паралельно з'явилося важливе рішення щодо далекобійного озброєння. Франція раніше погодилася розблокувати питання ракет SCALP і відповідної ліцензії, після чого Київ очікував остаточної відповіді Великої Британії.

Ми отримали підтвердження від Британії. До цього я говорив з Еммануелем Макроном, і він підтвердив розблокування SCALP та ліцензії. Учора ми отримали позитивну відповідь від двох країн. Вважаю, що це сильне і дуже важливе рішення,
– сказав Зеленський.

Після політичного погодження до роботи мають перейти технічні команди, які визначать конкретні строки та етапи реалізації домовленостей. Схожий процес запускається і щодо антибалістичного проєкту "Фрея", де Україні потрібно зрозуміти, з якими компаніями та державами ще залишаються невирішені питання.

Зараз технічні команди після позитивного політичного рішення зустрінуться і покажуть нам календар. Так само вчора було рішення, що за 7 – 10 днів у нас буде графік по "Фреї": де ми зустрічаємося, де щось блокується, з якою компанією чи країною щось не виходить,
– пояснив президент.

Наступним етапом стане узгодження вже технічних деталей, щоб політичні домовленості не зупинилися на бюрократичному рівні й перейшли до практичної реалізації.

Що Україна отримає для ППО?

Після рішень щодо далекобійних ракет Зеленський перейшов до підготовки України до зими. Потреба в засобах протиповітряної оборони залишається великою, однак останнім часом вдалося отримати кілька нових домовленостей. Одна з держав підтвердила передачу кількох комплексів Crotale разом із ракетами, також Україна отримала ракети AIM і невелику додаткову партію ракет до Patriot.

Ми отримали, не буду казати від якої з держав, підтвердження кількох систем ППО Crotale і ракет до них. Також ми отримали ракети AIM. Це для нас дуже важливі ракети, ми використовуємо їх, щоб збивати ракети ворога. Ще трішки зайшло ракет до Patriot. Скільки – не можу сказати, але трішки. Треба більше,
– розповів Зеленський.

Пошук додаткових перехоплювачів став і однією з тем переговорів із президентом Естонії Аларом Карісом. Таллінн сам не виробляє необхідні Україні ракети, але використовує дипломатичні можливості, щоб залучати до постачань інші держави.

Естонія робить усе можливе, щоб Україна отримувала додаткові перехоплювачі для ракет. Ми не маємо можливості виробляти і постачати ці ракети Україні, але використовуємо всі дипломатичні механізми, які маємо,
– наголосив Каріс.

Естонія від початку повномасштабної війни спрямовує на підтримку України значні кошти, а також бере участь у відновленні об'єктів інфраструктури й освіти, зокрема на Житомирщині.

Естонія розширює оборонну співпрацю з Україною

Окремою темою зустрічі стала співпраця у форматі Drone Deal. Україна передає партнерам свій бойовий досвід застосування безпілотних систем, а виробництво в Естонії має працювати і на потреби української оборони. Дарина Трунова зазначила, що 90% дронів, які випускатимуть у межах цієї співпраці, планують спрямовувати Україні.

Між нами є формат Drone Deal, ми його підписали. Він дозволяє наш досвід захисту поширювати разом з Естонією. Важливо цю роботу з Естонією і державами Балтії загалом прискорювати,
– сказав Зеленський.

Взаємодія продовжуватиметься і в межах Nordic-Baltic Eight, до якого входять Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія та Швеція. Таллінн від початку повномасштабного вторгнення системно допомагає Україні й намагається показати іншим партнерам приклад довгострокової підтримки.

Від початку російської агресії ми надали Україні допомогу на мільярди євро, що становило приблизно 0,25% нашого ВВП. Сподіваюся, цими діями ми показали приклад іншим, більшим країнам,
– наголосив президент Естонії Алар Каріс.

Україна відповіла на питання про захист Естонії

Під час спільного виступу Зеленського та Каріса естонський журналіст запитав, чи могла б Україна направити своїх військових на допомогу Естонії у разі російської агресії.

Якби Україна була в НАТО, про це можна було б говорити. А зараз понад 30 країн перебувають у НАТО, тому вони могли б надати свою допомогу в першу чергу,
– сказав Зеленський.

Україна водночас продовжує курс на вступ до НАТО та Європейського Союзу. Членство в Альянсі могло б змінити і безпекові розрахунки Москви щодо подальшої агресії проти європейських держав.

Коли Росія побачить, що Україна в НАТО, можливо, вона змінить свої плани, навіть якщо вони стосуватимуться нападу на Європейський Союз,
– наголосив президент.

Тема прозвучала на тлі ширшої розмови про спільну безпеку України та Естонії, де обидві країни виходять із того, що російська агресія проти однієї держави регіону створює загрозу і для сусідів.

Трунова розповіла про нові оборонні домовленості для України: дивіться відео