Чому перші радянські авто мали кермо праворуч: справжня причина здивує багатьох

Ви дізнаєтесь:

• Чому перші радянські авто мали кермо праворуч
• Коли в СРСР почали переходити на ліве розташування керма
• Які радянські моделі випускали у праворульних версіях

Історія радянських автомобілів із правим кермом виглядає несподівано, адже сьогодні ми звикли до стандартного лівого розташування. Проте на ранніх етапах розвитку автопромисловості в Союзі праве кермо було цілком звичним явищем.

Главред розповість, чому перші радянські машини мали кермо справа.

Чому в перших авто у СРСР кермо було праворуч

Перші радянські автомобілі, такі як "Руссо-Балт" чи АМО-Ф15, отримали праве кермо від своїх європейських аналогів. Як пояснює Oboz.ua, на початку ХХ століття правила дорожнього руху ще не були уніфіковані: у різних країнах діяли різні системи, і це відбивалося на конструкції машин. Радянські інженери часто брали за основу готові західні моделі, не змінюючи ключових рішень.

Згодом ситуація змінилася. Важливу роль відіграло співробітництво з американською компанією Ford під час будівництва автозаводу в Нижньому Новгороді. У США вже давно визначилися з лівим розташуванням керма, і ця практика поступово закріпилася й у СРСР.

Попри це, радянські підприємства продовжували випускати праворульні модифікації для країн із лівостороннім рухом - Великої Британії, Індії, Австралії. Так з’явилися "Волга" ГАЗ-21П та "Москвич-408". У 1970-х роках у Великій Британії щороку продавали до 3,5 тисячі "Москвичів". Для економії ресурсів інженери використовували готові рішення від вантажівок та позашляховиків, що дозволяло швидше адаптувати конструкцію.

Праве кермо для внутрішніх потреб

Не лише експорт визначав попит на такі машини. У 1960-х Міністерство зв’язку замовило спеціальні поштові фургони із правим кермом. Це давало змогу листоношам забирати кореспонденцію, не виходячи на проїзну частину. Серійний випуск таких авто освоїв ЗАЗ.

Наприкінці 1960-х інженери почали враховувати можливість встановлення керма праворуч ще на етапі проєктування. Наприклад, у "Волзі" ГАЗ-24 панель приладів зробили симетричною, щоб спростити адаптацію. Однак не всі проєкти доходили до серійного виробництва - частина залишалася експериментальною.

Особливу роль відіграв Волжський автозавод. З 1975 року він випускав праворульні версії майже всіх моделей, включно з "Нивою" та "Самарою". Вони користувалися попитом у Великій Британії та Австралії.

Наприкінці радянської епохи праворульні модифікації ще з’являлися. ЗАЗ випустив "Таврії" моделей 11022 та 110236, але серія була невеликою.