Україну готують до нової енергетичної кризи: навіть захист не врятує від масованих ударів

Підготовка енергосистеми до осінньо-зимового періоду 2026–2027 років триває в посиленому режимі. Під час «години запитань до уряду» у Верховній Раді перший віцепрем'єр — міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що на пріоритетних об'єктах уже збудовано близько двох сотень монолітних споруд, які мають локалізувати наслідки ракетних ударів. Проте головне питання — чи справді вони здатні захистити критичне обладнання — отримало невтішну відповідь.

Шмигаль прямо заявив: стовідсоткового захисту від кількох прямих ударів балістичними ракетами не існує. «Коли по об'єкту прилітає кілька балістичних ракет із боєчастиною пів тонни кожна, жоден захист не дає стовідсоткової гарантії», — наголосив він. Утім, головна мета цих споруд — зробити різницю між повним знищенням обладнання та пошкодженнями, які можна усунути за кілька тижнів. Станом на 21 серпня роботи в регіонах тривають.

Скільки потужностей відремонтовано і що під загрозою

За словами міністра, протягом 2026 року в Україні вже відремонтовано близько 4,8 ГВт генерувальних потужностей, ще майже 4 ГВт перебувають у ремонті та відновленні. Загалом до кінця року планують відновити або побудувати понад 10 ГВт. Однак проблема в тому, що Росія продовжує бити саме по тих об'єктах, які щойно відремонтували. Атака 20 серпня знову відкинула частину ремонтної програми назад — і це, за словами Шмигаля, може статися будь-якої миті.

Наразі Україна має близько 15 ГВт доступної електричної потужності під час вечірнього максимуму з урахуванням імпорту та когенерації. До 1 листопада цей показник планують збільшити до 19,6 ГВт, а до кінця року — до 21,4 ГВт. Але це стане реальністю лише за умови, що відновлені об'єкти не будуть зруйновані повторно.

Децентралізація: 1,8 ГВт «енергетичних сот»

Одним із ключових способів зробити енергосистему менш вразливою стала децентралізація — замість залежності від великих електростанцій Україна створює мережу невеликих автономних джерел. Шмигаль повідомив, що вже працює близько 1,8 ГВт розподіленої газової генерації, з яких понад 400 МВт підключили цього року. До кінця 2026-го планують додати ще приблизно 800 МВт. Понад 280 установок нині на етапі монтажу або будівництва. Логіка такого підходу проста: вивести з ладу одну велику станцію значно легше, ніж одночасно знищити сотні розосереджених генерувальних установок.

40 млрд грн і €507 млн допомоги: звідки гроші

На захист, резервне живлення та розвиток розподіленої теплової й електричної генерації парламент передбачив 40 млрд грн. Понад 35 млрд грн із цієї суми вже спрямували на місця. Крім того, через Фонд підтримки енергетики Україна з початку року залучила майже €507 млн міжнародної допомоги. Кошти й обладнання використовують для ремонту, створення резервів трансформаторів, генераторів, когенераційних установок та іншого обладнання.

Що робити українцям уже зараз

Хоча держава вкладає десятки мільярдів у захист енергетики, громадянам не варто покладатися лише на централізовані рішення. Вже зараз подбайте про автономні джерела живлення: зарядіть павербанки, перевірте стан генераторів та акумуляторів, за можливості встановіть інвертори чи сонячні панелі. Також доцільно утеплити житло — замінити вікна на енергоефективні, перевірити ущільнювачі, подбати про тепловідбивні екрани за радіаторами. Ці заходи допоможуть зменшити тепловтрати на 15–30% і зроблять квартиру значно комфортнішою навіть за умов тривалих відключень.