«Внутрішній канібалізм»: українському оборонному сектору критично бракує кваліфікованих кадрів

Стрімкі темпи інновацій на українському фронті вимагають від військово-промислового комплексу створення нових моделей безпілотників за лічені тижні, однак оборонна галузь зіткнулася з критичним дефіцитом робочої сили, який загрожує зірвати ці темпи. Багатомільярдні інвестиції та воєнний попит сприяли появі тисяч оборонних компаній, проте пропозиція кваліфікованих кадрів на ринку праці виявилася повністю вичерпаною, повідомляє Bloomberg.

За словами виконавчого директора компанії BlueBird Tech Юрія Фарапонова, його підприємство не здатне задовольнити частину запитів із передової саме через відсутність необхідної кількості інженерів. Галузь зіткнулася з високою конкуренцією за залучення спеціалістів. Віцепрезидент Національної асоціації підприємств оборонної промисловості України Сергій Висоцький зазначає, що компанії вдаються до радикальних кроків: переманюють виробничих менеджерів, пропонуючи їм триразове збільшення зарплати та оплату житла, а також розшукують пенсіонерів із проханням повернутися на роботу. Керівниця напрямку Defense Tech у рекрутинговій агенції Lobby X Марта Хрипяк характеризує ситуацію як «внутрішній канібалізм», коли виробники змушені постійно шукати кадрів серед одного й того ж обмеженого кола людей.

Скорочення працездатного населення України, яке тривало десятиліттями, різко прискорилося після повномасштабного вторгнення Росії 2022 року через виїзд мільйонів людей за кордон та мобілізацію. Опитування 27 компаній у сфері оборонних технологій, проведене агенцією CORE Team, показало, що за рік підприємства збільшили штат більш ніж на 50%, проте всі вони відчувають брак кваліфікованих кандидатів. За словами генеральної директорки CORE Team Анни Король, кількість спеціалістів зростає завдяки перенавчанню, але сам сектор розширюється значно швидшими темпами.

Проблеми масштабування виробництва

Брак людських ресурсів насамперед шкодить розробці складного високотехнологічного озброєння, а також масштабуванню виробництва. Навіть за наявності зварювальників та складальників бракує інженерів з технологічних процесів та керівників виробничих ліній.

Наразі ситуація на українському ринку праці така:

• Нетипові обов'язки: через жорсткі дедлайни до збірки безпілотників та завантаження партій залучають бухгалтерів і HR-фахівців;
• Низький відгук на вакансії: у липні на одну вакансію в оборонці на порталі DOU.ua припадало від 1,5 до 3,8 відгука. Для порівняння — у цивільному IT-секторі цей показник вимірюється десятками кандидатів;
• Дефіцитні спеціальності: лишились одиниці розробників апаратного забезпечення, фахівців з радіочастот та антен, а також хіміків для виробництва вибухівки;
• Мотивація та бронювання: майже 90% компаній підняли зарплати за рік, а військовозобов'язані працівники оборонних підприємств отримують бронювання від мобілізації.

Підготовка нових кадрів

Не маючи змоги знайти досвідчених працівників, компанії беруть людей без технічної освіти та навчають їх з нуля. Як зазначає HR-директорка Vyriy Drone Марина Швидченко, робітників для збірки можна підготувати за кілька тижнів у власних академіях. Проте підготовка дослідників та розробників вимагає вищої освіти.

З 2022 року українські університети відновили або відкрили нові оборонні програми. Наприклад, усі 32 перші випускники магістерської програми з безпілотних літальних апаратів Київської школи економіки були миттєво працевлаштовані в галузі. Однак загальні обсяги набору до вишів не перекривають потреб ринку: за державними даними, у 2025 році на бакалаврат за спеціальністю «аерокосмічна інженерія» вступила лише 671 людина по всій країні, а на «хімічну інженерію» — 464 студенти.

Внутрішнє виробництво озброєння в Україні почало активно розвиватися після 2022 року, коли сотні приватних підприємств включилися у забезпечення потреб Збройних Сил. Завдяки залученню приватного капіталу та пільговим умовам сектор оборонних технологій став одним із найдинамічніших у державі. Попри кадровий голод та постійні ризики російських обстрілів виробничих майданчиків, оборонно-промисловий комплекс залишається стратегічним пріоритетом для національної безпеки на тлі довгострокової загрози з боку РФ.

Вступ-2026 показав, наскільки мало молоді обирає фізику та хімію: 58 майбутніх фізиків у КНУ, дев’ять — в Одеському університеті, п’ять — у Чернівецькому. І це проблема не лише університетів — цих фахівців потребують оборонка, промисловість і відбудова. Про перші результати вступної кампанії та їхні можливі наслідки для країни у статті «Україна втрачає майбутніх фізиків і хіміків: про що свідчать результати вступу-2026» розповідає проректор Чернівецького національного університету Юрій Халавка.