Росія вважає дипломатію вичерпаною та готує посилення ударів по Україні — Bloomberg

Напередодні директор ЦРУ Джон Реткліфф прибув до Москви для закритих переговорів із російською стороною. Візит став черговою спробою Вашингтона відновити прямий діалог із Кремлем. Однак Росія готується посилити атаки на Україну після висновку, що переговори щодо завершення війни зайшли в глухий кут. Москва розглядає інтенсивніші удари балістичними ракетами по Києву та інфраструктурі інших міст. Про це повідомило агентство Bloomberg.

Росія готується до подальшої ескалації війни, оскільки в Кремлі вважають дипломатичні рамки фактично зруйнованими. Москва зараз розглядає можливість посилення ударів по центральній частині столиці Києва. Російський диктатор Владімір Путін не погодиться завершити війну через економічний тиск, санкції або українські удари по російських НПЗ та логістичних мережах.

Москва дедалі частіше трактує такі атаки як дії держав НАТО, оскільки союзники передають Києву зброю та розвіддані. У Кремлі також вважають, що нинішній рівень бойових дій ще не є межею можливої ескалації. Путін фактично натякнув на це у своїх коментарях російському державному телебаченню на вихідних. Він применшив вплив українських атак на російську економіку та заявив, що Україна сама "відкрила скриньку Пандори". За словами Путіна, Києву слід бути готовим до ударів у відповідь по найбільш чутливих секторах економіки.

Зусилля США щодо завершення війни поки не дали прориву. Переговори фактично зупинилися, тоді як американський президент Дональд Трамп дедалі більше зосереджується на конфлікті з Іраном. У Кремлі також перестали покладатися на те, що там вважали домовленістю між Путіним і Трампом, досягнутою на саміті на Алясці в серпні минулого року. Москва очікувала, що Вашингтон чинитиме тиск на Київ, аби Україна відмовилася від Донецької області.

Україна послідовно відкидає вимогу Путіна передати Росії укріплений пояс міст у Донецькій області, який російські війська не змогли захопити від 2014 року. У червні держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон не поділяє російського трактування домовленостей. Він наголосив, що якби угода справді існувала, війна вже мала б завершитися. Після переговорів із главою МЗС РФ Сергієм Лавровим на Філіппінах у липні Рубіо також заявив про необхідність нових підходів.

Директор ЦРУ Джон Реткліфф у вівторок здійснив рідкісний візит до Москви для переговорів із російськими представниками. Тема зустрічей публічно не розкривалася. Американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер також мають  після восьмимісячної перерви поїхати до Москви та вперше відвідати Київ. Конкретних дат цих поїздок поки немає.

За відсутності прогресу в дипломатії Москва бачить дедалі менше альтернатив подальшій ескалації для досягнення своїх воєнних цілей. Російська сторона сподівається, що Кушнер і Віткофф привезуть нові пропозиції. Водночас очікування прориву залишаються дуже низькими.

У Кремлі також вважають, що Росія вже робила поступки під час війни і кожна з них нібито послаблювала її позиції. Москва сприймає зустріч на Алясці як ще один компроміс, який не дав результату.

Останніми місяцями Росія та Україна значно посилили взаємні повітряні атаки. Українські сили били по російських НПЗ, що спричинило масштабні перебої з пальним у РФ. Під ударами також опинилися склади великих компаній Wildberries та Ozon. Пошкодження логістичних мереж оцінюють у мільярди доларів.

Російські ракетні атаки водночас показали хронічну нестачу ракет-перехоплювачів у системі української ППО. Через це Київ залишається вразливим до ударів по енергетичній та тепловій інфраструктурі. Минулої зими такі атаки залишили мільйони людей без тепла та електроенергії.

Окремим напрямом протистояння стало Чорне море. Росія та Україна атакують комерційні судна й порти, що посилює занепокоєння щодо світових поставок зерна. На дві країни припадає понад чверть глобального експорту пшениці. Удари відбуваються саме під час цьогорічного збору врожаю.

На тлі цієї ескалації дедалі більше російських чиновників допускають, що Путін у крайньому разі може розглянути застосування тактичної ядерної зброї в Україні. Водночас ознак підготовки Росії до такого кроку наразі немає. Ризик порушення ядерного табу, яке зберігається від 1945 року, давно залишається одним із головних страхів західних урядів.

У Москві останнім часом побільшало заяв прихильників жорсткої лінії, які закликають до такого сценарію. Крайній варіант розглядають як теоретично можливий, оскільки для Путіна гіршим за продовження війни результатом була б лише поразка. Тактична ядерна зброя має меншу потужність і дальність, ніж стратегічні ракети. Вона призначена для впливу на конкретну ділянку бойових дій, а не для знищення цілої держави чи великого міста.

Однак навіть такі боєприпаси можуть мати величезну вибухову силу та спричинити радіоактивне забруднення великих територій. Протягом усієї війни Путін неодноразово використовував ядерну риторику для тиску на західних союзників України. Метою таких заяв було змусити партнерів Києва скоротити військову підтримку.

Нагадаємо, що на Донеччині російські війська намагаються створити умови для подальшого наступу на Дружківку. Для цього вони прагнуть прорвати оборону ЗСУ в районах Новомиколаївки, Торського та Софіївки. Противник також хоче ускладнити українську логістику через захоплення висот. Росіяни нарощують зусилля для ударів по шляхах постачання та місцях зосередження особового складу. Окупанти зазнають значних втрат, але не відмовляються від своїх планів.