Де шукати мобілізаційний ресурс? Шість запитань до нового керівництва Міноборони

Із затвердженнямЄвгенія Хмари на посаді очільника МОУ в Україні можуть внести певні зміни в процес мобілізації, зокрема, переглянути вікові пороги. Такі заяви секретаря оборонного комітету Верховної Ради Романа Костенка у інтерв’ю для "Говорить великий Львів" викликали прогнозований інтерес. Також в інтерв’ю йшлось про реформи призову, перегляд місії ТЦК та СП, пошук резервів для наповнення війська, багато говорилося за Михайла Федорова, але більшість запитань залишилися в контексті трьох крапок.

Який «спадок» отримало нове керівництво Міноборони і відповіді на які запитання хочуть отримати люди - в огляді Коротко про.

1. Де будемо планку опускати?

Депутат Костенко був досить обережним у своїх висловлювання, проте певні натяки зробив. Зокрема, коли казав про «радикальні речі» щодо призовного віку, припустив, що його можуть знизити до 55-50 років. Такі цифри, зокрема, були названі у двох петиціях, що зареєстровані на сайті Кабінету міністрів, а тема загалом порушувалася давно. У вересні 2024 року народний депутат Олексій Гончаренко розголосив появу  внутрішньої секретної директиви командування Сухопутних військ, згідно з якою мобілізація чоловіків віком від 50+ загалом не має проводитися, а тільки за індивідуальним запитом на особу з дефіцитною спеціальністю. Судячи з нинішньої практики ТЦК, зараз така настанова не діє.

Проблему зниження верхньої призовної планки тісно пов’язують із нижньою - 25 років. Якщо там віднімати, то треба додавати тут. Неофіційно називають цифру в 23 роки, коли починає діяти заборона на виїзд чоловіків за кордон. Однак проблема в тому, що виключити з мобілізаційних процесів певну категорію чоловіків (припустимо, 50+ або 55+) можна внутрішньою директивою, а змінити мобілізаційний вік - ні. За це повинна проголосувати Верховна Рада. Все, що в компетенції Міноборони - це звернутися до уряду із законодавчою ініціативою. Чи буде така?

2. Що буде з жінками та багатодітними?

Тема примусового залучення до оборони держави жінок почала мусуватися ще після початку АТО в Донецькій та Луганській областях. Українці придивлялися до ізраїльської моделі військової служби, але так її і не сприйняли. Суто на словах дискусія кілька разів поновлювалася під час великого вторгнення, затихала, а нещодавно жаринку роздмухав ексміністр оборони Олексій Резніков. «Потрібна обов’язкова мобілізація усіх: жінки теж мають служити. Збільшимо мобілізаційний ресурс удвічі», - заявив у інтерв’ю "Радіо Свобода"  відставний чиновник.

У питанні мобілізації усіх жінок або жінок, які не мають дітей (є така петиція), однаково багато критиків і прихильників, як і щодо скасування відстрочки для багатодітних батьків (теж танцюємо від петиції). Апаратники МОУ не беруть публічної участі у сьогоднішніх дебатах, але їхня думка, безумовно, була б цікавою. Роман Костенко підкреслив, що відповідних законодавчих ініціатив зараз немає.

3. Як умовити приїхати з-за кордону?

Попри гуманістичні міркування військо доведеться наповнювати. Пошук ресурсу за кордоном не втрачає актуальності. Перший варіант - повернути військовозобов’язаних чоловіків, які незаконно втекли за кордон, другий - залучити іноземних добровольців. Обидва шляхи тісно пов’язані з дипломатією.

І Європейський Союз та окремі країни вже ухвалили низку змін у правилах прийому біженців від війни. Тимчасовий захист продовжено до березня 2028 року, але до чоловіків військовозобов’язаного віку є вимога підтверджувати законний виїзд з України або надати дані із «Резерв+» чи довідку з ТЦК.

Окремо Данія вимагає від нових заявників 23–60 років довідку про відстрочку або непридатність до служби. Норвегія скасувала автоматичний колективний захист для чоловіків призовного віку, перевівши їх на індивідуальний розгляд. Чехія відмовляє у захисті чоловікам, які не можуть довести законність перетину українського кордону. Проте все це поширюється лише на тих, хто вперше просить притулку. Для осіб, які вже його отримали, нічого не міняється.

І йдеться лише про відмову в тимчасовому захисті. Примусово чоловіків в Україну не повертають. Міжнародне право забороняє масове видворення людей за якоюсь ознакою - расою, соціальним положенням, національністю. Депортація можлива лише в індивідуальному порядку через кримінальне правопорушення або порушення правил перебування. Як вмовити виїхати з безпечної Європи чоловіків, щоб вони воювали на Батьківщину?

4. Чи буде підтримка легіонерів?

Більш продуктивний другий шлях - залучення до Сил оборони іноземних легіонерів. Основні проблеми, які заважали налагодити його, полягали у численних перевірках, надмірній бюрократії під час оформлення документів та дозволів, отримання віз, в логістиці, мовних бар’єрах та фінансовому стані рекрутерів. Бідним відчайдухам ні за що було дістатися до України, оплатити житло і харчування, поки проходили ВЛК, перевірки на доброчинність і чекали «добро» на контракт. А багатих могла привабити хіба що романтика війни.

На початку липня ще чинний міністр оборони Михайло Федоров повідомив, що Кабінет міністрів затвердив програму супроводу іноземців та осіб без громадянства, які хочуть долучитися до ЗСУ. Йдеться про опіку таких людей на всіх етапах - від організації поїздки в Україну, квартирування і харчування до  укладення контракту на службу. Добровольцями мають займатися зареєстровані в Україні компанії, які внесуть забезпечувальний платіж у 5 мільйонів гривень. Вартість пакету на обслуговування одного іноземця становила за програмою 300 000 гривень. Скажемо прямо, недешево.

Тому можна битися об заклад, отримає цей проєкт подальший розвиток чи шукатимуть альтернативу. Станом на кінець серпня на сайті Інтернаціонального легіону оборони України (https://www.ildu.com.ua/ru/), який займається рекрутингом іноземців, містилася інформація: «Подразделение в составе Вооруженных сил Украины не оказывает помощь с визами и организацией поездки. Прибытие - за ваш счет и вашу ответственность».

Зараз легіонерів беруть 3-я штурмова, зокрема, її португаломовна «Зміїна рота» (Companhia Serpente), 60-та і 53-тя механізовані бригади, роти Able і Omega - штурмові підрозділи у складі 1-ї ескадрильї Міжнародного легіону ГУР.

5. Яка доля «контрактів Федорова»?

Найгучнішою складовою військових реформ, що їх просувала команда Михайла Федорова, були так звані мотиваційні контракти - піхотно-штурмовий, бойовий та базовий, що передбачають строки служби від 10 місяців до 2 років з гарантованою відстрочкою на пів року після звільнення. Виплати - від 30 000 до 120 000 і 450 000 залежно від виконання завдань і ступеня ризику.

Затверджені постановою Кабінету міністрів, ці контракти чинні, але, як показала практика, не користуються популярністю у військових. Медіа свідчать, що їх підписали всього кілька тисяч чоловік. "Щодо мотивації: ми бачимо, що дали якісь грошові надбавки на контракти, але від цього вона не збільшується. Вона або зменшується, або залишається такою, як є", - засвідчив проблему народний депутат Роман Костенко.

Юристи кажуть, що ті, хто вперше йде в армію як рекрутери, теж воліють підписувати типові контракти, які діяли до реформи - на три роки. Там звільнення захищене законом про мобілізацію, а «контракти Федорова» - це всього лиш урядовий акт, який легко змінити новою постановою.

Неофіційні джерела свідчать, що нове керівництво збирається переглянути ініціативу попередників, а тому мусить визначити долю людей, які все ж уклали «контракти Федорова». Як не крути, а ексміністр сам підірвав до них довіру, коли після відставки не спокусився мотивацією до служби, а хутко оформив собі відстрочку в благодійному фонді.

6. Що таке справедливе бронювання і чи здійсниться реформа ТЦК?

Незважаючи на те, що Кабінет міністрів послідовно посилює контроль і ускладнює правила надання підприємствам статусу критично важливих, система бронювання від військової служби залишається спірною. Українці хочуть, щоб відстрочки позбавили частину чиновників вищої категорії, поліцейських, прокурорів, суддів, митників, працівників інших подібних структур. А також зменшили кількість критично-важливих підприємств за рахунок розважальних та комерційних установ, щоб зберегти в тилу чоловіків, які обслуговують життєво важливу інфраструктуру. Що таке справедливе бронювання - суспільство чекає відповіді.

А ще щодо реформи ТЦК, яку обіцяли і до Федорова, і з Федоровим, але з місця вона не зрушила. Для роботи - неоране поле! Роман Костенко об'єктивно сказав, що Україна не планує переходити виключно на добровільний принцип комплектування війська. Примусова мобілізація триватиме. Суспільство дуже хотіло б почути від нового очільника МОУ та його оточення, як це має відбуватися без «бусифікації», тобто грубого порушення прав і свобод людини.