Лариса Волошина прийшла до Наталії Мосейчук. Хто кого переміг?

Журналістку Ларису Волошину багато хто в українському медійному середовищі цілком справедливо поважає (ми теж). А от із Наталею Мосейчук ситуація, так би мовити, значно складніша. І тому сам факт появи Волошиної в її студії знову запустив стару дискусію: чи варто приходити на такі майданчики, якщо ти не поділяєш позиції авторів? 

Тим більше, що це не вперше — пані Лариса й раніше приходила на спільні ефіри з іншими експертами.

Тепер вона отримала окреме інтерв'ю, яке за три дні набрало майже 80 тисяч переглядів.

На появу такої гості відреагували й колеги, зокрема Тетяна Трощинська, яка пише, що поважає Волошину — передусім «за принципи, від яких та не відступила в ефірі, а спокійно й впевнено їх пояснювала».

При цьому Мосейчук у неї отримала зовсім інший портрет. Трощинська згадує 2018 рік та описує своє бачення одного з ефірів: «ти за ручку виводиш на ефір у “Праві на владу” команду 95-го кварталу з Володимиром Зеленським на чолі (за ручку фізично, як вихователька діточок ясельної групи), а тепер сидиш і питаєш про низький рейтинг довіри до парламенту й уряду, розповідаєш щось про узурпацію влади. Божа роса, як то кажуть».

Образ України, який пані Мосейчук продає своїй аудиторії, на думку пані Трощинської, вартий окремого дослідження чи навіть дисертації з постколоніальних студій. Але саме тому, мовляв, ефір і був цікавим — як «жанр змагання наративів», де ведуча не так ставить запитання, як проштовхує свою повістку. І Волошина з цим змаганням упоралася.

Заходимо в коментарі — там обговорюють більше постать Мосейчук, ніж саму розмову з Волошиною. Багато думок про те, що не побачили б це інтерв'ю, якби про нього не написала Трощинська. 

І, звісно, пишуть про дискусію щодо походу на майданчики з неоднозначною репутацією. Тема не нова. Роками українські політики та різні діячі ходили на ватні канали — NewsOne, ZIK, 112, «Наш» — саме тому, що там сиділа своя специфічна аудиторія, і охочих «достукатися» до неї завжди вистачало. Це повсякчас викликало критику, й аргументи лишаються тими самими.

Також у коментарі завітав улюбленець нашої редакції Віталій Портников. Він вважає, що проблема з таким ефіром полягає не в тому, наскільки важливою Лариса Волошина є для власної аудиторії, бо цього разу вона прийшла не до неї. І, на думку нашого з вами колеги, у Мосейчук у цій ситуації виграти не можна було.

А ми пішли перевіряти, як аудиторія Наталії Мосейчук поставилася до Лариси Волошиної і чи сприйняла її роздуми як маргінальні. Нині під відео 1,2 тисячі коментів, і можна сказати, що вони тотально позитивні. Десь такі:

У коментарях можна побачити й саму героїню обговорення, однак вона зачепила не тему допису, а відповідала, приміром, на коментар перекладача Олександра Михельсона, де той каже, що ведуча завжди мріяла про програму на «1+1».

Коментар Мосейчук точно означає, що вона прочитала дискусію про себе, а от чи вірити в історію Михельсона — на ваш розсуд.

Згодом ведуча написала ще дещо, вже з основного акаунту. Вона звинуватила авторку допису, що та начебто видалила її попередній коментар «у гонитві за чесністю і добропорядністю» (треба сказати, що вона загалом в ефірах нерідко звинувачує колег у «носінні білого пальта»). Якщо чесно, ми його теж уже не бачимо, але фейсбук любить гратися у приховані коментарі, які треба спеціально відкривати. І саме ця функція нині щось трохи глючить.

Довелося пані Наталі відповідати і на більш пікантні закиди: 

А ось ще один спогад, про те, що «Мосейчук колись виглядала як нормальна». На нього героїня нашого матеріалу не відповіла.

Питання до кого (не) ходити і кого (не) кликати на інтерв'ю не нове, але з початком повномасштабної війни загострилося. Свого часу медійники активно обговорювали інтерв'ю Максима Бужанського Сергію Смальчуку на комунальному каналі «Київ24».  Гостя просили прокоментувати його голосування за встановлення Дня перемоги у Другій світовій війні 8 травня (він тоді голосував проти). Нардеп в ефірі відмовився переходити на українську й відповідати на гасло «Слава Україні!».

Ваша Антоніна тоді писала матеріал і розповідала мені, що, як то кажуть, отетеріла. Бужанський стверджував, що депутати ВР не зобов'язані переходити на державну мову, і це виявилося правдою. Ось, почитайте. 

Ну а про саму тему походеньок на сумнівні майданчики ми писали вже давно. І в процесі отетерівали не менше. Такі часи.