Опитування ЄЦБ: ШІ економить працівникам єврозони три години на тиждень

Європейський центральний банк оприлюднив результати опитування, які показують, як швидко штучний інтелект поширюється на робочих місцях у єврозоні. За два роки частка працівників, які використовують ШІ у своїй роботі, подвоїлася. У 2024 році таких було 26%, у 2025 році вже 41%, а у 2026 році 52%. Працівники, які вже використовують цю технологію, роблять це в середньому близько трьох днів на тиждень, повідомляє Європейський центральний банк у своєму блозі.

Дані ґрунтуються на щомісячному опитуванні споживчих очікувань ЄЦБ. У ньому беруть участь близько 20 тисяч людей із 11 країн єврозони.

Використання ШІ суттєво відрізняється залежно від віку та рівня освіти. Серед людей із вищою освітою технологію використовують 61%, а серед тих, хто має нижчий рівень освіти, 37%.

Молодші працівники приблизно на 20 відсоткових пунктів частіше користуються ШІ, ніж старші. Чоловіки також повідомляють про дещо вищий рівень використання, ніж жінки. Проте головними факторами залишаються вік та освіта.

Серед тих, хто вже використовує ШІ, різниця в інтенсивності його застосування невелика. Залежно від групи працівники використовують технологію в середньому від 2,5 до 2,9 дня на тиждень.

Опитування також показало, що ШІ справді допомагає економити час. Медіанний користувач заощаджує три години на тиждень. Це 7,7% його медіанного робочого часу.

Однак цей показник розподілений нерівномірно. Більшість користувачів отримують помірну економію часу, тоді як невелика частка повідомляє про дуже високу ефективність.

Для оцінки впливу ШІ на продуктивність усієї економіки показник у 7,7% потрібно скоригувати. Лише 48,8% працівників сказали, що використовують ШІ та при цьому економлять час. Тому загальний ефект для економіки ближчий до 3,8%.

До того ж економія часу не обов'язково означає реальне зростання продуктивності. Це відбувається лише тоді, коли вивільнені години використовують для виробництва додаткової продукції, а роботодавець може скористатися цією додатковою спроможністю.

Для порівняння, чинні оцінки додаткового щорічного зростання продуктивності завдяки ШІ протягом десятирічного періоду становлять від 0,1% до 3,4%. Окреме дослідження ЄЦБ оцінює середній приріст продуктивності від ШІ в єврозоні на 0,35 відсоткового пункту на рік.

Ефективність ШІ суттєво залежить від типу завдань. Найбільше часу, майже вісім годин на тиждень, працівники економлять під час написання та налагодження коду. При цьому цим займаються лише близько 8% тих, хто використовує ШІ. Схожа ситуація з аналізом даних, автоматизацією рутинних завдань, а також створенням аудіо- та відеоконтенту.

Натомість пошук інформації, проведення досліджень, написання та редагування текстів є найпоширенішими сценаріями використання ШІ. Проте економія часу тут помітно менша, ніж під час виконання більш технічних завдань.

Професії, де ШІ використовують найактивніше, також мають найбільшу економію часу та найпозитивніше ставлення до технології. Наприклад, менеджери найчастіше використовують ШІ, економлять завдяки йому найбільше часу та найкраще оцінюють технологію. Це дає їм хороші можливості для подальшого впровадження ШІ на робочих місцях.

Загалом ставлення працівників до ШІ за останній рік погіршилося. Частка тих, хто оцінює технологію позитивно, знизилася з 43% до 41%.

Автори припускають, що це може бути пов'язано з невизначеністю в економіці. Ставлення до ШІ пов'язане з економічними очікуваннями працівників.

Ті, хто негативно ставиться до ШІ, також більш песимістично оцінюють економічну ситуацію. Вони частіше очікують зростання безробіття протягом наступного року, сильніше побоюються втратити роботу та мають менш оптимістичні очікування щодо зростання доходів і витрат.

Страх втратити роботу через ШІ посилюється саме тоді, коли загальні перспективи на ринку праці погіршуються.

Попри швидке поширення технології, приблизно половина працівників досі не використовує ШІ. Третина з них пояснює це тим, що технологія не потрібна для їхніх поточних завдань.

Інші працівники надають перевагу традиційним методам роботи. Частина також сумнівається в точності та надійності ШІ або не має доступу до відповідних інструментів від роботодавця.

При цьому значна частина працівників взагалі не зацікавлена у використанні технології. Про це заявили 41% опитаних. Серед менеджерів таких 34%.

Опитані також розповіли, що могло б переконати їх почати користуватися ШІ. Приблизно половина назвала кращу підготовку до роботи з такими інструментами та краще розуміння їхньої користі.

Роботодавці частково реагують на цей запит. За даними останньої хвилі опитування SAFE, близько половини компаній планують інвестувати в навчання працівників роботі з ШІ протягом наступних 12 місяців.

Це також означає, що інша половина компаній не планує вкладати кошти в таке навчання. Частково це може бути пов'язано з тим, що третина менеджерів не зацікавлена у використанні технології.

ШІ вже помітно змінює ринок праці, але його вплив різниться залежно від професії та ставлення самих працівників. Дослідження Gallup показало, що близько 7 із 10 керівників, які використовують ШІ, вважають його корисним для своєї роботи. Серед працівників ставлення менш однозначне. Інші дослідження показують, що ШІ поки частіше допомагає працівникам, ніж повністю їх замінює.

Найбільші зміни можуть торкнутися молодих фахівців. Автоматизація простіших завдань, з яких зазвичай починається кар'єра, може позбавити їх можливості отримати перший професійний досвід. Економісти при цьому не очікують неминучого масового безробіття. На їхню думку, ШІ радше змінюватиме структуру зайнятості, автоматизуючи одні завдання та створюючи нові.

Про те, як розвиток ШІ змінює уявлення про технологічну незалежність держав, хто контролює ключову інфраструктуру та чому це стає питанням суверенітету, у статті ZN.UA «Як штучний інтелект змінює уявлення про незалежність держав: що показав Stanford AI Index 2026» розповідає завідувач Наукової лабораторії імерсивних технологій і права НАПрН України, доктор юридичних наук Олексій Костенко.