Росія посилює диверсії в Європі, але західні союзники не мають чіткої відповіді — Bloomberg

Росія розширює кампанію гібридних атак проти країн, які постачають Києву зброю та гроші, заставши Європу без плану реагування, пише Bloomberg.

Від кібератак до дронів із вибухівкою та загадкових підпалів — напруженість на всьому континенті зростає, поки повномасштабна війна РФ проти України наближається до своєї п’ятої зими. Лише цього місяця Польща заявила, що запобігла спробі вбивства громадянина США, уродженця України, до якої причетна Росія, а Естонія звинуватила Москву в організації пожежі на заводі з виробництва дронів.

Тим часом канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив у вівторок, 26 серпня, що відповідальні за гібридні атаки “заплатять за це”, після того, як в аеропорту Лейпцига поблизу українського вантажного літака знайшли дрон із вибухівкою.

Європейські чиновники вже кілька місяців очікують, що Росія може посилити свою агресивну гібридну кампанію. За словами співрозмовників Bloomberg, обізнаних із тим, як інституції оцінюють зовнішні загрози, європейські союзники досі не змінили своєї принципово оборонної позиції. Це, ймовірно, підштовхнуло Москву до того, щоб перевірити, як далеко вона може зайти у спробах залякати та виснажити західних союзників.

За словами Агнії Грігас із Atlantic Council, реакції НАТО та окремих держав були здебільшого оборонними.

“Вони зосереджувалися на виявленні та протидії окремим провокаціям, але не змогли створити механізм ефективного стримування, послідовно переконуючи Москву відмовитися від продовження провокацій чи ескалації”, — додала вона.

Ця неготовність спостерігається на тлі посилення ролі Європи в підтримці України, тоді як США віддаляються від континенту. Хоча стаття НАТО про взаємну оборону зобов’язує союзників допомагати один одному в разі нападу, передбачувані дії Росії поки що не досягли рівня, який став би приводом для такої реакції.

Після масової висилки російських дипломатів із європейських країн внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну Москва дедалі частіше вдається до вербування через соціальні мережі для організації підпалів та інших диверсійних атак.

Генпрокурорка Литви Ніда Грунскене заявила минулого тижня, що інцидент із дронами в Німеччині може бути пов'язаний із розслідуванням щодо спроби підриву посилки на вантажному літаку DHL у 2024 році. Литва висунула звинувачення п’ятьом підозрюваним у спробі диверсії, яких, імовірно, найняла російська військова розвідка.

Хоча Німеччина не вказала конкретно на Росію як на організатора атаки з використанням БпЛА, низка розслідувань ЗМІ вказує саме на Москву. Це також посилило нові застереження про те, що найбільша економіка Європи стикається з новим виміром асиметричних ризиків.

Є ознаки того, що російські розвідувальні та безпекові служби розглядають можливість проведення гібридних військових операцій проти країн Балтії та Польщі, писали раніше ЗМІ. За словами міністра оборони Литви Робертаса Каунаса, Москва розглядає можливість проведення “операції під чужим прапором” із використанням захоплених українських дронів для ударів по критичній інфраструктурі в Балтійському регіоні.

“Поточна гібридна війна Росії в Європі — це ретельно скоординована кампанія, що не перетинає межу відкритого конфлікту, спрямована на дестабілізацію західних політичних систем, розкол єдності НАТО та ЄС, а також підрив підтримки України. Щоб досягти цих цілей, Кремль зберігає можливість правдоподібного заперечення, використовуючи анонімність та посередників для приховування своєї прямої причетності”, — зазначав аналітик з геоекономіки у Bloomberg Economics Алекс Кокчаров. 

За словами джерел Bloomberg, деякі країни Європейського Союзу закликали ЄС відреагувати шляхом ухвалення санкцій, які раніше блокувалися, зокрема, щодо арешту активів, заборони на транспортування російського скрапленого природного газу та обмеження візового режиму. ЄС готує новий пакет санкцій, до якого увійдуть сотні суб'єктів. Ці санкції мають ухвалити восени. Оскільки попередні подібні заходи не змогли стримати Москву, навряд чи вони будуть ефективними й цього разу.

“Росія готова застосовувати військові засоби, оскільки досі їй не вдалося придушити підтримку України. Це безпосередньо пов’язано з тим, як Росія веде бойові дії на передовій”, — зазначає Марек Кохв із Міжнародного центру оборони та безпеки в Таллінні. 

На липневому саміті НАТО в Анкарі союзники пообіцяли надати Україні військову допомогу на суму $80 мільярдів у 2026 році та “принаймні на аналогічну суму” у 2027 році. Більша частина цих грошей надходить із Європи.

Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем під час візиту до Києва цього тижня передав Україні креслення крилатих ракет. Він також порівняв боротьбу України з опором Британії нацистам під час Другої світової війни, що викликало реакцію речника Кремля Дмітрія Пєскова.

У коментарях журналістам Пєсков звинуватив Британію в тому, що вона “систематично та регулярно плете інтриги, щоб запобігти будь-якому прогресу в мирному процесі”.

Росія також попередила, що Британія зіткнеться з наслідками, після повідомлень про те, що Київ використовував дрони британських виробників для ударів по РФ.

Цього місяця Естонія заявила, що розслідує причетність Росії до пожежі на заводі Milrem Robotics — виробника дронів, який постачає безпілотники Україні. Латвійська благодійна організація, що допомагає Україні, повідомила, що минулого місяця її склад підпалили.

“Росія явно прагне загострити ситуацію — не шляхом прямої військової ескалації, а, можливо, шляхом впливу на західні країни, зокрема на ті, що підтримують Україну”, — заявив у понеділок, 24 серпня, прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо.

ЗМІ вже неодноразово писали, що російський диктатор Владімір Путін розглядає можливість перевірити НАТО на міцність протягом найближчих кількох років. Попри те, що РФ поступається за обсягами витрат на оборону і, здавалося б, повністю зайнята війною проти України, Москва вже починає випробовувати Альянс, зазначав колишній головнокомандувач Об'єднаними збройними силами НАТО в Європі Джеймс Ставрідіс.

На його думку, НАТО варто серйозно поставитися до цих загроз уже зараз, доки ситуація не вимагатиме масштабної військової реакції. Якщо Росія випробує НАТО на міцність і не зустріне рішучої відповіді, вона, найімовірніше, піде далі. Якщо ж натрапить на жорсткий опір — відступить.