США попередили Путіна: таємний візит директора ЦРУ до Москви — яке послання Трамп передав Кремлю

У вівторок, 25 серпня, директор ЦРУ Джон Реткліфф побував у Москві з неоголошеним візитом. Американський військово-транспортний літак Boeing C-17 прибув до аеропорту «Внуково» рано вранці, хоч перші повідомлення в соцмережах з’явилися лише після обіду, й вилетів назад після сьомої вечора. Американська сторона довго офіційно не коментувала ні про ціль поїздки, ні про сам її факт. Речник очільника Кремля Пєсков сказав, що Реткліфф приїжджав для «контактів між спецслужбами», а з Путіним не зустрічався.

За браком офіційної інформації медіа та користувачі соцмереж одразу ж висунули свої гіпотези й здогадки про те, для чого ж саме директору ЦРУ знадобилося облетіти півсвіту, щоб дістатися до Москви. З’явилася навіть інформація, що США просили Україну деякий час не атакувати Москву та Петербург. Першим про візит Реткліффа до російської столиці повідомив американський телеканал CBS News. Згодом це підтвердило й видання Axios.

Пізніше The Wall Street Journal написала, що американці зібрали розвіддані про ранні приготування Росії до мобілізації для продовження війни проти України та перевірки рішучості НАТО. Тож Реткліфф міг поїхати до Москви з попередженням. Як це робив його попередник Вільям Бернс за президентства Джо Байдена, приїхавши до Путіна за три місяці до початку повномасштабної війни Росії проти України. Вдруге Бернс зустрівся з директором Служби зовнішньої розвідки РФ Наришкіним в листопаді 2022 року в Анкарі, коли американці начебто отримали інформацію про підготовку Кремля до застосування ядерної зброї.

Тож для чого цього разу директору ЦРУ знадобився такий утаємничений візит до Москви? Чи стосувався він України? Та що про це кажуть західні експерти? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Напад на НАТО: про що попередили Путіна

Переважна більшість американських медіа, аналізуючи мету поїздки директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви, вказують на можливу підготовку Росії до нападу на одну з країн східного флангу НАТО. На початку липня Вашингтон попередив Варшаву, що Кремль розглядає збройну провокацію проти Польщі, щоб протестувати рішучість Альянсу. The Telegraph та Onet писали, що це можуть бути дронові атаки (що вже відбувається), гібридна операція в прикордонні, в тому числі з залученням білоруських військових. А російською умовою виходу з території Польщі може стати припинення підтримки України.

Колишній американський дипломат Деніел Фрід вважає, що як і під час місії Бернса до Москви у 2021 році, директор ЦРУ Реткліфф, можливо, застерігав Москву від ескалації, нагадуючи про російські цілі, щодо яких США надають розвіддані Україні. Дійсно, на початку серпня Politico повідомляло, що обмін розвідданими між Вашингтоном та Києвом повернувся до колишнього високого рівня. Американські сенатори зазначали, що це дозволило Україні завдавати ударів глибоко всередині Росії, зокрема й по енергетичній інфраструктурі.

По нещодавнім погрозам Путіна щодо буцімто відкриття Україною «скриньки Пандори», завдаючи своїми ударами величезних втрат російській економіці, видно, що ми б’ємо у вразливе місце Росії. До того ж, українські посадовці й розвідка вже давно попереджають, що Путін може оголосити мобілізацію після виборів до Держдуми 18-20 вересня. В планах у Кремля, за словами Володимира Зеленського, набрати 300 тис. Так само постійно лунають попередження й щодо Білорусі. У середу, 26 серпня, Лукашенко віддав наказ розпочати чергову перевірку бойової готовності збройних сил.

Щоправда, навіть якщо цей таємний візит Реткліффа до Москви й мав на меті попередити Путіна, на думку голови комітету закордонних справ парламенту Естонії Марко Мігкельсона, навряд чи це вплине на стратегічні цілі Кремля.

«Блискавичний візит директора ЦРУ Реткліффа до Москви спричинив бурю спекуляцій, підкреслюючи, наскільки нестабільним став світ. Але одне має бути очевидним: було б серйозною помилкою припустити, що керівництво Росії фундаментально змінить свої стратегічні цілі (щодо України/Європи чи Ірану) через повідомлення, передані директором ЦРУ. Візит Бернса до Москви в листопаді 2021 року не запобіг повномасштабному вторгненню Росії в Україну», — вважає Марко Мігкельсон.

Україна та Іран: у Трампа залишилося мало часу

ТСН.ua писав, що на 35-ту річницю незалежності України в Києві очікували на візит спецпосланців Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. Проте вони так і не приїхали. Частково це пов’язано з посиленням російських обстрілів і відсутністю в України антибалістики. Але нічого не заважало американцям спочатку оголосити про продаж ракет-перехоплювачів до систем Patriot через натовський механізм PURL, а потім вперше приїхати до України. Тим паче Віткофф вже п’ять разів за ці півтора роки їздив до Росії, щоб поговорити з Путіним.

Європейські дипломати вважають, що восени чи взимку є можливість для нового дипломатичного поштовху щодо врегулювання війни. Проте незрозуміло, наскільки адміністрація Трампа зосереджена на війні в Україні, враховуючи бойові дії на Близькому Сході та в Ірані. Про це пише The New York Times у статті про таємну поїздку Реткліффа до Москви, якого називають одним із найбільш проукраїнськи налаштованих членів команди Трампа. CNN зазначає, що візит відбувся одразу після того, як США розширили санкції проти Ірану.

Тож якою була справжня мета утаємниченого візиту директора ЦРУ до Москви? Чи міг він говорити з росіянами одразу про Україну та Іран?

ТСН.ua вже безліч разів писав, що розпочату наприкінці лютого чергову війну проти Ірану США не можуть ні виграти, ні завершити. Днями держсекретар Марко Рубіо заявив, що нових ударів по Ірану Сполучені Штати не завдаватимуть, зосередившись на морській блокаді та санкціях. Проте ця війна суттєво похитнула рейтинги Трампа та Республіканської партії. Тож на проміжних виборах до Конгресу в листопаді республіканці можуть втратити більшість як у Палаті представників, так і в Сенаті.

Про «мирне» співіснування адміністрації Трампа та опозиційного Конгресу після виборів Джаред Кушнер минулого тижня намагався домовитися з лідером демократичної меншості в Палаті представників Хакімом Джеффрісом. Навряд чи цю спробу можна назвати вдалою. Проте це наочно демонструє, чим зараз займається зять Трампа. До того ж, роль Віткоффа і Кушнера в близькосхідній політиці також скорочується. Дедалі частіше важливі переговори щодо Ірану та регіону проводять Рубіо та віцепрезидент Джей Ді Венс.

У Трампа та його адміністрації залишилося мало часу. Якщо після проміжних виборів Конгрес стане повністю опозиційним, Сполучені Штати зануряться у президентську кампанію набагато раніше й навряд чи зможуть ухвалити дійсно важливі рішення. Тому заява Володимира Зеленського про те, що коридор для дипломатичного завершення війни триватиме до кінця літа 2027 року, бо потім починаються президентські вибори в США (які відбудуться восени 2028 року), матиме суттєву поправку.

До того ж, нагадаємо, що від лютого цього року у війні з Іраном США використали 65% перехоплювачів до систем Patriot, які були на складах Пентагона. На вироблення нових ракет і поповнення запасів треба понад рік. З іншими видами озброєнь теж величезні проблеми. Ба більше, щоб запроваджені проти Ірану санкції спрацювали, треба, щоб від підтримки відмовилися два його найбільші стратегічні союзники — Росія та Китай. Пекін є основним покупцем іранської нафти. Росія допомагає Ірану відновитися, використовуючи Каспійське море для постачання вантажів військового призначення, зокрема боєприпасів, вибухівки та компонентів до безпілотників. КНР також постачала Ірану окремі компоненти для виробництва ракет.

Лише під вечір середи, 26 серпня, Трамп прокоментував візит Реткліффа до Москви. За його словами, він там був у рамках майже рутинної поїздки.

«Мені не хочеться розчаровувати людей. Ми б хотіли, щоб війна з Україною закінчилася. Це та війна, яка ніколи б не почалася, якби я був президентом», — додав Трамп, заперечивши, що метою поїздки також могла бути підготовка Росії до тестування рішучості НАТО.