Українські аеропорти можуть запрацювати під час війни – але лише вдень і не більше двох рейсів на годину

Україна потенційно може почати повертати цивільну авіацію ще під час війни, однак відкриття неба розглядають як поетапний процес із чотирма стадіями - від технічних рейсів до регулярних пасажирських перевезень. Про це пише ZN.UA, посилаючись на профільних експертів у галузі.

На початковому етапі польоти можуть бути суттєво обмежені за кількістю, часом доби та погодними умовами, а головною вимогою залишатиметься безпека. Такий підхід уже застосовували інші країни, зокрема Ізраїль, де цивільна авіація працює в умовах постійної воєнної загрози.

Першим кроком до відновлення авіасполучення можуть стати технічні рейси без пасажирів. Їхня основна мета - повернути з України літаки, які залишилися на території країни після початку повномасштабного вторгнення, а також перевірити, наскільки ефективно працюють усі механізми координації та управління ризиками.

Тривалий простій становить серйозну проблему для авіакомпаній. Літаки потребують регулярного технічного обслуговування, а без нього частина повітряних суден може втратити можливість безпечно експлуатуватися.

Певний досвід виконання таких рейсів Україна вже має. Першими після закриття повітряного простору стали турецькі військово-транспортні літаки, які доставили гуманітарну допомогу в Україну в ніч проти 24 лютого 2022 року та залишилися на українській території через початок повномасштабного вторгнення. Їхнє повернення до Туреччини готували близько восьми місяців.

Після успішного проведення технічних польотів наступним кроком може стати відкриття повітряного простору для медичної евакуації та гуманітарних місій. Йдеться про рейси під егідою ООН та інших міжнародних гуманітарних організацій. Такий формат дозволив би поступово збільшити навантаження на систему управління повітряним рухом, водночас не переходячи одразу до масових пасажирських перевезень.

Якщо під час технічного рейсу ризикує переважно екіпаж, то медичний або гуманітарний літак перевозить людей, зокрема поранених чи хворих. Тому перед переходом до другого етапу необхідно буде переконатися, що всі учасники системи - від диспетчерських служб до військових  можуть швидко координувати дії у разі виникнення загрози.

Наступним кроком може стати запуск окремих чартерних рейсів із поступовим розширенням маршрутів. Саме на цьому етапі система зіткнеться з найбільшими викликами, адже літаки вже перевозитимуть цивільних пасажирів. Відповідно, вимоги до безпеки та страхування будуть набагато жорсткішими.

Водночас окремою проблемою залишається захист аеропортів від повітряних атак. Під час роботи систем протиповітряної оборони аеропорт може бути прикритий з різних напрямків, однак виліт цивільного літака створює додаткові складнощі. Коли повітряне судно залишає аеродром, відповідний сектор повітряного простору не може використовуватися ППО так само, як у ситуації, коли з аеропорту нічого не вилітає.

У результаті одночасний запуск великої кількості рейсів може створювати додаткові ризики. Чим більше літаків перебуває в повітрі та чим більше напрямків використовує аеропорт, тим складніше одночасно забезпечувати повноцінне прикриття всіх секторів.

Саме тому повернення цивільної авіації навряд чи відбудеться за принципом «сьогодні небо закрите, а завтра всі аеропорти працюють». Найімовірнішим сценарієм є поступове збільшення кількості рейсів після перевірки кожного попереднього етапу.

• На запит Оперативного командування Збройних Сил у зв'язку з необхідністю забезпечення національної безпеки, з 10 червня до 9 вересня у східній частині Польщі ввели обмеження повітряного руху у вигляді зони обмеженого доступу EP R131. 
• 26 травня авіація ДСНС уперше з початку повномасштабної війни виконала медичний рейс. Вертоліт екстрено доправив до Києва донорську печінку для порятунку 8-місячної дитини, яка перебувала на лікуванні в "Охматдиті".