Україна понад рік чекає дозволу на ексгумаційні роботи в Польщі

Україна досі не отримала від Польщі дозволу на пошуково-ексгумаційні роботи в селах Ласків і Сагринь Люблінського воєводства. У цих місцях польські підпільні збройні формування вбивали українців.

Заявку на проведення робіт у Ласкові Київ подав ще торік. Офіційної відповіді досі немає, повідомляє Rzeczpospolita.

Керівник комунального підприємства Львівської обласної ради «Доля» Святослав Шеремета розповів, що питання дозволів на роботи в Ласкові й Сагрині залишається невирішеним уже кілька місяців. Саме це підприємство має проводити пошукові та ексгумаційні роботи в Польщі.

За його словами, польська сторона щоразу висуває нові вимоги.

«Працівники Центру «Доля» нещодавно очистили це місце від чагарників, кущів і дикорослих дерев. На практиці підготували його до пошукових робіт. На дозвіл чекаємо вже понад рік. Україна запланувала початок робіт на вересень—жовтень. Бюрократична процедура в Польщі надзвичайно складна», – зазначив Шеремета.

Він додав, що польський Інститут національної пам'яті добре знає процедуру отримання таких дозволів в Україні. Однак Польща досі не передала українській стороні повного й однозначного переліку необхідних дій.

«Коли ми подаємо заявку на дозвіл, щоразу з'являються нові бюрократичні вимоги, які треба виконати. Це відбувається вже після подання Україною заявки. Тоді висувають нові вимоги, і справа затягується ще на кілька місяців. Складається враження, що маємо справу або з украй забюрократизованою роботою чиновників, або з політикою», – підсумував Шеремета.

У липні посол України в Польщі Василь Боднар повідомляв, що Україна подала до ІНП заявки на пошукові та ексгумаційні роботи. Він також запевнив, що рішення щодо цих заявок не впливатимуть на дозволи для польських фахівців, які проводять роботи в Україні.

«Цього року хочемо провести роботи в Ласкові й очікуємо дозволів від консерватора пам'яток. Сподіваюся, що вже цього місяця такі дозволи отримаємо, і в серпні група з України приїде та проводитиме пошукові роботи», – говорив дипломат.

За його словами, у Сагрині імена українців, які загинули під час злочину, відомі.

«Ми подали до ІНП конкретні місця, де хотіли б спочатку провести пошуки, а пізніше ексгумації. У Сагрині є пам'ятник, де вказані імена жертв, але поруч у Ласкові роботи не проводилися, і ми хочемо там почати пошуки».

Речник польського ІНП Рафал Кощянський у заяві для агентства PAP зазначив, що інститут допомагає українській стороні з процедурою. Зокрема, фахівці ІНП допомагають правильно підготувати та подати заявки. Проте сам інститут видає дозволи лише на пошукові та ексгумаційні роботи щодо військових поховань.

«У випадку населених пунктів Сагринь і Ласків, які часто згадує українська сторона, ідеться не про військові поховання. Тому рішення про видачу дозволів належать компетентним органам державної адміністрації, зокрема воєводському консерватору пам'яток та власникам нерухомості, на якій заплановані ці роботи», – написав Кощянський.

Він також зазначив, що торік ІНП повідомив українську сторону про формальні недоліки у заявках щодо Сагриня та Перемишля. Їх потрібно усунути. Щодо Ласкова інститут допоміг українській стороні виконати вимоги, передбачені польськими адміністративними процедурами.

Тим часом в Україні тривають роботи з ексгумації польських загиблих. Розпочалася ексгумація на колишньому цвинтарі на Голоску у Львові. Там поховані військовослужбовці Війська Польського, які загинули під час оборони Львова у вересні 1939 року.

Раніше подібні ексгумації та перепоховання вже відбулися у колишньому селі Пужники на Тернопільщині. Пошукові роботи в Углах на Волині завершилися у березні, масових поховань там не виявили. У Гуті Пеняцькій на Львівщині в червні знайшли братську могилу, але її ексгумацію відклали.

Також у липні завершили ексгумацію в колишніх селах Острівки та Воля Островецька на Волині. Там знайшли останки 54 людей. Їх планують перепоховати на кладовищі колишнього села Острівки.