Американський генерал назвав головну перевагу України у війні

Відставний генерал-лейтенант армії США Марк Гертлінг вважає здатність України швидко адаптуватися до змін на полі бою однією з ключових переваг у війні проти Росії. На його думку, Київ поступово переходить від ролі отримувача західної військової допомоги до партнера, який може пропонувати союзникам власні технології та досвід. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на публікацію Марка Гертлінга.

Гертлінг зазначає, що українська армія дедалі менше намагається змагатися з Росією у кількості військовослужбовців, артилерії чи бронетехніки. Натомість Україна використовує технологічну перевагу, швидкість ухвалення рішень та досвід, здобутий безпосередньо на полі бою.

За його оцінкою, головна зміна полягає у переході від симетричного протистояння до ударів по вразливих елементах російської військової системи. Йдеться про логістику, промислові підприємства, енергетику, системи зв'язку, навігацію та виробництво озброєння.

Гертлінг наголошує, що Україна змушена була створити такий підхід через очевидну географічну й ресурсну нерівність. Росія має значно більшу територію та глибокі резерви, тому Києву невигідно вести війну винятково за правилами, де перевагу визначає кількість.

Україна скорочує шлях від фронту до нової технології
Особливість української моделі, за словами американського генерала, полягає у швидкості адаптації. Дрони, засоби радіоелектронної боротьби, сенсори, програмне забезпечення та системи управління постійно змінюються під впливом інформації, яка надходить із передової.

Гертлінг звертає увагу, що сучасна війна змушує українських військових та розробників діяти значно швидше, ніж це було характерно для традиційних оборонних циклів. Технологію можна створити, випробувати в реальному бою, виявити її слабкі місця, доопрацювати й повернути на фронт уже за короткий проміжок часу.

«Усі боєприпаси, техніка та блискучі шоломи не зрівняються з умінням вчитися й адаптуватися швидше за противника», – пише Гертлінг.

Саме цю здатність він вважає одним із ключових чинників, який дозволяє Україні створювати тиск на Росію не лише безпосередньо на лінії фронту, а й по її тиловій інфраструктурі та військово-промислових об'єктах.

Автор також посилається на оцінки Інституту вивчення війни, згідно з якими темпи російського просування знижувалися, а українські далекобійні удари по логістичних вузлах, промислових підприємствах і пунктах управління стали важливою частиною стратегії Києва. Водночас ці оцінки є позицією ISW, а не самостійним підтвердженням усіх висновків Гертлінга.

Британія відкриває Україні доступ до технологій
Одним із найяскравіших прикладів нового формату співпраці стали домовленості України та Великої Британії, укладені 24 серпня.

Британський уряд повідомив, що оборонна компанія MBDA отримала дозвіл розкрити Україні засекречену інформацію про британські компоненти далекобійної ракети SCALP. Це має допомогти створити в Україні виробничі лінії для складання ракет.

Україна вже використовує британські Storm Shadow та французькі SCALP у війні проти Росії. Раніше «Главком» повідомляв, що Україна отримала дозвіл на передачу технологій для виробництва цих ракет, а згодом Володимир Зеленський розповів, коли може розпочатися виробництво. Точних термінів запуску виробництва наразі немає.

Водночас йдеться не просто про передачу Україні готового озброєння. Лондон погодився передати технічні знання, які дозволять українській оборонній промисловості частково перейти до самостійного виробництва.

Британія отримала доступ до українського бойового досвіду

Інша частина британсько-української домовленості стосується штучного інтелекту.

24 серпня Володимир Зеленський та прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем підписали партнерську угоду у сфері ШІ. Велика Британія стала першою іноземною державою, яка отримала доступ до української платформи Avengers AI Labs.

За даними британського уряду, платформа використовує дані, зібрані тисячами денних камер та інфрачервоних сенсорів на українському полі бою. Вони фіксують різні об'єкти, зокрема танки, артилерію, системи ППО, піхоту та безпілотники. Ці матеріали використовуються для навчання моделей штучного інтелекту.

Reuters уточнює, що база містить близько 5 млн анотованих зображень, переважно отриманих із бойової системи DELTA. Українські технології вже використовуються для аналізу великої кількості відео з безпілотників, а подальша співпраця передбачає розробку нових систем для військових та автономних платформ.

Таким чином, співпраця має двосторонній характер: Україна отримує доступ до британських наукових, інженерних та промислових можливостей, а Велика Британія – до реального бойового досвіду та даних, які неможливо відтворити у звичайних лабораторних умовах.

Саме це відповідає тезі Гертлінга про зміну ролі України у відносинах із Заходом. Йдеться вже не лише про передачу зброї Києву, а про спільне створення технологій, які можуть використовуватися і в Україні, і в інших європейських країнах.

Україна стає частиною європейської оборонної промисловості

Показовим є і те, що Велика Британія раніше вже передала Україні ліцензію на виробництво системи радіоелектронної боротьби Stone Cloak. Українські військові використовували ці модулі для захисту безпілотників від російської ППО, а тепер українська сторона може налагоджувати їх серійне виробництво та вдосконалювати технологію відповідно до бойового досвіду. 

Така модель поступово змінює сам характер військової допомоги. Спочатку західні держави передавали Україні готове озброєння. Потім почали інвестувати в українське виробництво. Тепер дедалі більше домовленостей передбачають обмін технологіями, даними та досвідом.

Саме тому теза Гертлінга про українську адаптацію має значення далеко за межами нинішньої війни. Країна, яка вимушено створювала нові рішення для протистояння Росії, тепер може передавати цей досвід союзникам.

Водночас американський генерал не стверджує, що технологічна перевага автоматично означає близьке завершення війни. Він прямо наголошує, що Росія залишається небезпечним противником, а Україна продовжує відчувати нестачу людей, залежність від західної підтримки та виснаження через затяжну війну.

Тому головний висновок його публікації стосується не швидкої перемоги, а зміни характеру протистояння. Україна поступово створює модель війни, у якій швидкість навчання, технологічна гнучкість та здатність перетворювати бойовий досвід на нові рішення можуть бути важливішими за просту перевагу в кількості техніки чи особового складу.