Археологічна сенсація: на Хмельниччині знайдено прикрасу, що змінює історію скіфів

Біля села Маліївці на Хмельниччині археологи виявили скіфське поховання IV століття до нашої ери з рідкісною бронзовою деталлю кінської збруї у вигляді рослинної розетки. За словами дослідників, такий орнамент раніше не був відомий у скіфській культурі та може свідчити про перебування скіфів на Поділлі в період, про який досі не було таких даних. Про це «Главкому» розповів кандидат історичних наук, доцент кафедри та завідувач навчальної лабораторії археології Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Віталій Гуцал.

За словами археолога, особливу увагу дослідників привернула бронзова деталь кінської вуздечки з орнаментом у вигляді розетки – квітки з пелюстками та крапками навколо. Такий рослинний орнамент не характерний для скіфського мистецтва. 

«Для цього часу такий орнамент не характерний. І в принципі, такий орнамент поки що невідомий для скіфів», – пояснив Віталій Гуцал.

За словами археолога, розетка є незвичною для скіфського мистецтва, оскільки для нього характерний так званий звіриний стиль. Скіфи прикрашали вироби стилізованими зображеннями тварин, зокрема оленів, пантер, грифонів, лося і т.п.

Іншу бронзову деталь кінської вуздечки знайшли в цьому ж похованні. За словами Гуцала, на ній зображена голівка півника. Саме ця знахідка допомогла датувати поховання IV століттям до нашої ери.

Особливість знахідки полягає також у тому, що в одному кургані виявили поховання двох різних історичних періодів. Спочатку його спорудили в добу бронзи, приблизно між 1500 та 1200 роками до нашої ери. Приблизно через тисячу років курган повторно використали для поховання скіфського ватажка.

За словами Гуцала, спочатку археологи не могли встановити, як саме пов’язані між собою знахідки. Лише в останній день роботи на кургані вони виявили поховання доби бронзи, що дозволило відновити послідовність подій.

«Лише в останній день нашої роботи на кургані ми виявили поховання бронзового часу. І тоді весь цей ланцюжок подій став нам найбільш зрозумілий. Тобто спочатку було поховання бронзового часу. Тут залишився браслет, він трохи зломаний, був на руці жінки. Першим було поховання жінки бронзового часу, а потім у цьому кургані скіфи здійснили поховання свого ватажка», – розповів Віталій Гуцал у коментарі для ТВ7+.

Віталій Гуцал пояснив, що використання скіфами вже існуючих курганів для нових поховань не було винятком, хоча й траплялося нечасто: «Це не є виключенням, воно таке трапляється. Не то щоб часто, але таке могло бути, що скіфи могли використовувати поховання доби бронзи в якихось екстремальних випадках. Якщо довго споруджувати курган, а є поряд уже готовий, то вони могли робити так звані допоховання».

За словами археолога, в курганах ховали достатньо статусних людей. На статус людини, похованої тут у добу бронзи, зокрема може вказувати знайдений литий бронзовий браслет.

«Це були достатньо статусні люди. І для бронзового періоду з таким браслетом литим – це теж була статусна людина. Для неї спорудили курган. Всіх же ж не ховали в курганах».

На думку Гуцала, скіфське поховання може змінити уявлення про перебування скіфів на території Поділля. Раніше вважалося, що вони перебували в цьому регіоні переважно у VII–VI століттях до нашої ери: «Ми знаємо про скіфів, які перебували на цій території, починаючи з VII–VI століть до нашої ери. А про скіфів, які були тут у IV столітті до нашої ери, ми дізналися лише зараз».

Доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Павло Гай-Нижник особисто побував на місці розкопок біля Маліївців. За його словами, керівник експедиції Віталій Гуцал показав йому знайдені в одному кургані останки людини доби бронзи та поховання людини скіфського часу.

Гай-Нижник зазначив, що серед артефактів були рідкісні бронзові елементи кінської вуздечки – застібки у вигляді півника та рослинної розетки. Також археологи знайшли бронзові ґудзики до одягу та браслет.

«Це справжнє відкриття! Тому пишу про це в двох словах лише після того, як Віталій щойно оприлюднив відомості про сенсаційні знахідки в ефірі», – написав історик.

Він додав, що деталі дослідження мають бути представлені в науковій публікації-звіті археологічної експедиції.

Цьогоріч археологічна експедиція історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка працювала біля Маліївців третій сезон поспіль. Її очолюють археологи, кандидати історичних наук Віталій Гуцал та Олександр Баженов. Саме під час цьогорічних розкопок першокурсники історичного факультету проходили археологічну практику, в межах якої й були знайдені описані вище артефакти.

«Сезон археологічної практики студентів І курсу історичного факультету К-ПНУ ім. Івана Огієнка офіційно завершено. Він був важким, але надзвичайно плідним. Знайдені артефакти та нові відкриття скіфської доби вже зараз змінюють уявлення про історичні процеси в нашому регіоні», – написав Гуцал у Facebook.

Базою експедиції вже кілька років є Малієвецький обласний історико-культурний музей.

Директорка Малієвецького історико-культурного музею Анастасія Донець розповіла Суспільному Хмельниччина, що знайдені артефакти планують використати в роботі музею. Зокрема, там хочуть відтворити елементи скіфської кінської збруї, щоб відвідувачам було легше уявити, який вигляд вона мала.

Знайдені під час розкопок артефакти планують опрацювати. Дослідження курганного могильника біля Маліївців планують продовжити наступного року.