Бронювання, зарплати, стипендії та ціни на продукти: що зміниться в Україні з 1 вересня

З початком осені в Україні набувають чинності низка важливих змін, які торкнуться військовозобов'язаних, працівників критично важливих підприємств, педагогів, студентів, школярів, підприємців та аграріїв. Водночас держава збільшує виплати у сфері освіти, розширює програму безкоштовного харчування в школах та змінює умови надання грантів бізнесу. Главред зібрав основні зміни, які чекають на українців у вересні.

Бронювання з 1 вересня - кому знадобиться вища зарплата

Одна з істотних змін вересня стосується бронювання військовозобов’язаних працівників.

Кабмін змінив вимоги до рівня оплати праці працівників, яких критично важливі підприємства можуть резервувати від мобілізації. Для більшості таких працівників з 1 вересня зарплатний критерій підвищується з 2,5 до трьох мінімальних заробітних плат (не менше 25 941 грн на місяць).

При цьому підвищення порогу поширюється не на всіх. Законодавство передбачає винятки для окремих категорій підприємств та працівників.

Зокрема, для певних критично важливих підприємств та установ, які працюють на територіях можливих або активних бойових дій, передбачено можливість застосування показника у 2,5 мінімальної заробітної плати (21 617,50 грн).

Окремі правила також діють і для деяких державних та комунальних підприємств, підприємств енергетичного та інфраструктурного секторів, резидентів "Дія.City" та інших категорій.

Зарплати вчителів підвищать

З 1 вересня 2026 року в Україні зарплати педагогічних та науково-педагогічних працівників підвищать ще на 20%. Це другий етап підвищення оплати праці педагогів цього року: з 1 січня зарплати вже зросли на 30%.

Згідно з розрахунками уряду, після вересневого підвищення середня зарплата педагогів має становити близько 25 тис. грн на місяць. При цьому фактична сума для конкретного вчителя залежатиме від кваліфікаційної категорії, стажу, навчального навантаження, доплат і надбавок.

МОН повідомляло, що необхідні кошти на підвищення передбачені в державному бюджеті на 2026 рік.

Стипендії студентам збільшать удвічі - скільки платитимуть

З 1 вересня 2026 року в Україні вдвічі збільшать академічні стипендії для студентів закладів професійної, професійно-передвищої та вищої освіти. На виплату академічних та іменних стипендій у держбюджеті-2026 передбачено на 1,2 млрд грн більше, ніж минулого року.

Для студентів вишів звичайна академічна стипендія зросте з 2000 до 4000 грн на місяць, а підвищена за окремими спеціальностями - з 2550 до 5100 грн. У закладах професійної передвищої освіти звичайна стипендія збільшиться з 1510 до 3020 грн, підвищена - з 1930 до 3860 грн. Учні закладів професійної освіти замість 1250 грн отримуватимуть 2500 грн.

Також удвічі збільшаться іменні та академічні стипендії, встановлені Кабміном. Для студентів вищих навчальних закладів вони зростуть з 4000 до 8000 грн, для професійної післяшкільної освіти - з 3020 до 6040 грн, а для професійної освіти - з 2500 до 5000 грн. Підвищення торкнеться й низки виплат переможцям учнівських олімпіад та інших інтелектуальних змагань.

Крім того, з нового навчального року врегульовано виплату академічних стипендій студентам денної форми навчання приватних вишів, які навчаються за державним замовленням.

Безкоштовне харчування в школах для всіх

З 1 вересня 2026 року в Україні безкоштовним гарячим харчуванням забезпечать усіх учнів 1–11(12) класів комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі. За оцінками Міністерства освіти та науки, програма має охопити близько 3 млн школярів.

Раніше безкоштовне харчування за рахунок державної підтримки по всій країні надавалося лише учням початкових класів, а для учнів 5–11 класів розширена програма діяла в окремих, зокрема прифронтових, громадах.

Фінансувати харчування будуть за рахунок державної субвенції та коштів місцевих бюджетів. При цьому через умови воєнного стану школам дозволили за необхідності організовувати харчування дітей не тільки в їдальнях, а й в інших спеціально обладнаних приміщеннях.

Крім того, уряд визначив тривалість нового навчального року - з 1 вересня 2026 року до 30 червня 2027 року.

Тривалість навчальних періодів, дати канікул та особливості освітнього процесу школи визначають з урахуванням встановлених законодавством вимог та ситуації на місцях.

Крім того, через повномасштабну війну формат навчання залежно від регіону може відрізнятися.

В Україні продовжать реформу старшої школи

З 1 вересня розпочинається новий етап підготовки до масштабної реформи профільної старшої школи. Передбачається, що учні в пілотних ліцеях зможуть обирати профіль навчання, профільні предмети та окремі курси.

Спочатку для пілотного впровадження Міністерство освіти відібрало 79 ліцеїв із 23 областей України та Києва. Надалі кількість учасників можуть збільшити.

Окремі зміни стосуватимуться фінансування шкіл із невеликою кількістю учнів.

Також з 1 вересня змінюються умови використання освітньої субвенції для оплати праці педагогів малокомплектних шкіл. Для різних типів навчальних закладів встановлено мінімальні показники кількості учнів. Зокрема, у передбачених правилами випадках йдеться про порогові значення 60, 55 або 45 учнів залежно від структури школи.

Якщо кількість дітей менша за встановлений показник, державна освітня субвенція, як правило, не спрямовується на оплату праці педагогів такого закладу.

Гранти на бізнес - хто зможе отримати гроші на нову справу

З 1 вересня відновлюється державна грантова програма "Власна справа".

Для тих, хто розпочинає бізнес, базовий розмір гранту становитиме від 100 до 300 тис. грн, а з урахуванням додаткових бонусів максимальна сума може сягати 500 тис. грн.

Для розширення бізнесу, що вже працює, передбачені значно більші суми - від 500 тис. до 1,5 млн грн, а з урахуванням бонусів підприємець зможе претендувати максимум на 2,5 млн грн.

Розмір підтримки залежатиме від самого проєкту та наявності підстав для додаткових бонусів.

Наприклад, передбачені додаткові переваги для молодих підприємців, ветеранського бізнесу, деяких ВПО та релокованих підприємств, бізнесу в прифронтових регіонах, а також компаній, що відновлюють знищене російськими атаками обладнання.

Розширені можливості передбачені й для проєктів у пріоритетних галузях економіки. Кошти можна буде спрямовувати, зокрема, на придбання обладнання та транспорту, оренду, ремонт, маркетинг, цифровізацію, будівництво або реконструкцію виробничих приміщень та деякі інші бізнес-витрати.

Курс долара - яким він буде у вересні

Як розповів Главреду віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління "Глобус Банку" Сергій Мамедов, ситуація на валютному ринку залежатиме насамперед від здатності Нацбанку й надалі утримувати баланс між попитом і пропозицією валюти.

Банкір вважає, що попит на валюту підтримуватимуть імпортери енергоресурсів, палива та обладнання в рамках підготовки до осінньо-зимового сезону. Водночас на пропозицію валюти можуть тиснути скорочення експортних надходжень та складнощі з морською логістикою. За його прогнозом, у вересні курс долара може перебувати в межах 45–45,8 грн/$, а євро - 51,5–53 грн/€.

"Вересень може додати валютному ринку певної "курсової чутливості", але навряд чи змінить саму систему його функціонування. Курсові коливання можуть стати помітнішими, однак за відсутності нових надзвичайних обставин вони залишатимуться контрольованими. Тому навіть наближення долара до верхньої межі прогнозного коридору не варто автоматично сприймати як ознаку валютної кризи", - зазначив банкір.

Ціни на продукти - як зміняться у вересні

У вересні в Україні частина продуктів харчування може подешевшати через надлишок продукції на внутрішньому ринку та проблеми з її експортом. Водночас нинішнє зниження цін може обернутися серйозними проблемами для аграрного сектору вже наступного року.

Як розповів у коментарі Главреду розповів економіст, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, ключовою проблемою для українських аграріїв зараз є складнощі з експортом сільськогосподарської продукції. Через обмежені можливості морської логістики та транзиту через сусідні країни внаслідок російської агресії частина продукції залишається всередині країни, що створює надлишок пропозиції та тисне на ціни.

"У нас не вивезено 10 млн тонн врожаю 2025 року. У нас сьогодні у фермера ціна на тонну збіжжя 2025 року - 7,5 тис. грн за тонну. При тому, що фактична собівартість зараз вища", - зазначив експерт.

За словами Пендзина, Україна фактично опинилася на етапі суттєвого зниження цін на окремі продукти через внутрішнє перевиробництво. Особливо помітною ця тенденція вже стала на ринку яєць.

"Ціни на яйця пішли вниз, бо немає де дівати яйця. Ми зараз стоїмо на етапі суттєвого зниження продуктів харчування у зв’язку із внутрішнім перевиробництвом, яке шалено б’є зараз по аграрію", - пояснив Пендзин.

За його оцінкою, яйця вже подешевшали приблизно на 20%. На відміну від зерна, таку продукцію неможливо довго зберігати, тому виробникам доводиться або швидко її реалізовувати, або списувати.

Також восени може знизитися вартість м’яса.

"М’ясо цілком ймовірно буде дешевшим, тому що різко подешевшала кормова база", - прогнозує експерт. Пендзин наголошує, що нинішнє падіння цін вигідне споживачам лише в короткостроковій перспективі. Однак для аграріїв ситуація значно складніша: через низькі закупівельні ціни вони ризикують не лише залишитися без прибутку, а й не повернути кошти, вже вкладені у виробництво.

Це може позначитися на посівній кампанії під урожай 2027 року.

"Аграрії можуть не посіяти озимі на наступний, 2027 рік, і може бути велика біда по виробництву озимих", - попередив Пендзин.

Ситуацію ускладнює і те, що витрати аграріїв не зменшуються. Паливо, добрива, засоби захисту рослин та інші необхідні ресурси залишаються дорогими, а частина з них може продовжити дорожчати.

Таким чином, собівартість нового врожаю зростатиме одночасно зі скороченням доходів від продажу нинішньої продукції.

За словами експерта, уряд намагається підтримати виробників, зокрема за допомогою доступного кредитування. Однак кредити аграріям у майбутньому все одно доведеться повертати.

Пендзин зазначив, якщо проблеми з експортом не вдасться вирішити, найближчим часом ціни на частину продуктів в Україні можуть залишатися стабільними або навіть продовжити знижуватися. Проте тривале збереження такої ситуації створює ризики для виробництва у 2027 році.