День незалежності Молдови: 35 фактів про країну-сусідку, які варто знати

Рівно 35 років тому, 27 серпня 1991 року, парламент Молдови ухвалив Декларацію про незалежність. За цей час одна з найближчих сусідок України пройшла складний шлях: від колишньої радянської республіки до країни-кандидатки на вступ до Євросоюзу, яка водночас досі не контролює частину власної території та має російські війська у Придністров'ї.

До річниці «Главком» зібрав 35 фактів про Молдову – країну, з якою Україну пов'язують не лише понад тисяча кілометрів спільного кордону. Розповідаємо, якою мовою насправді говорять молдовани, чому прапор країни легко сплутати з румунським, що особливого у Гагаузії та Придністров'ї, як Хотинська фортеця пов'язана з історією Молдавського князівства та які ще несподівані факти приховує ця невелика держава.

1. Молдова проголосила незалежність 27 серпня 1991 року

27 серпня 1991 року парламент Молдови, сформований за результатами перших демократичних виборів, ухвалив Декларацію про незалежність Республіки Молдова. Цим документом країна проголосила себе суверенною, незалежною та демократичною державою.

Цьому рішенню передувало проголошення державного суверенітету 23 червня 1990 року. Відповідна декларація закріпила верховенство законів Молдавської РСР та її право самостійно встановлювати дипломатичні відносини з іншими державами.

2. Оригінал Декларації незалежності Молдови вважали знищеним, але згодом його нібито знайшли

Після масових заворушень у Кишиневі 7 квітня 2009 року, під час яких були розгромлені та підпалені будівлі парламенту й адміністрації президента, влада заявила про втрату оригіналу Декларації незалежності Молдови. Тодішній президент Володимир Воронін повідомляв, що документ згорів разом зі значною частиною парламентського архіву.

Однак у січні 2010 року колишній депутат парламенту та один із підписантів Декларації Іон Мереуце продемонстрував документ, який назвав її оригіналом. За його словами, невідомі молоді люди знайшли його серед сміття, що залишилося біля будівлі парламенту після заворушень, та передали йому.

Попри це, того ж року парламент вирішив офіційно відновити Декларацію. 26 квітня депутати першого парламенту, які були живі, повторно підписали її текст, а підписи померлих парламентарів відтворили з копій. Відновлений документ згодом передали на зберігання.

3. Назва «Молдова» походить від річки

Назва сучасної Молдови має значно давнішу історію, ніж сама незалежна держава. Вона походить від назви річки Молдова, яка нині протікає територією Румунії. Саме в її долині у XIV столітті формувалося середньовічне Молдавське князівство, від якого назва згодом поширилася на значно більшу територію.

А от звідки взялася назва самої річки Молдова, достеменно невідомо. Існує кілька версій її походження, а найвідоміша пов'язана з легендою про засновника Молдавського князівства Драгоша. За легендою, під час полювання на тура Драгоша супроводжувала собака на ім'я Молда. Переслідуючи тварину, вона потонула у річці, після чого господар нібито назвав водойму на її честь – Молдова. Згодом ця назва перейшла й до князівства.

Втім, історики розглядають цю історію саме як легенду, а не встановлений факт. Походження назви річки пояснюють також давнішими слов'янськими або германськими коренями, однак єдиної загальновизнаної версії немає.

4. Молдова має лише двох сухопутних сусідів

Молдова межує лише з двома державами – Україною та Румунією. Українсько-молдовський кордон простягається приблизно на 1,2 тис. км, а кордон із Румунією – майже на 700 км. Значна частина західного кордону країни проходить уздовж річки Прут. 

5. Країна не має виходу до Чорного моря

Через своє розташування Молдова фактично затиснута між Україною та Румунією. При цьому вона не має виходу до моря, хоча на крайньому півдні територія країни підходить дуже близько до Чорного моря.

Саме там розташоване село Джурджулешти – найпівденніший населений пункт Молдови. Поблизу нього країна має невелику ділянку берега Дунаю, завдяки якій отримала доступ до міжнародних водних шляхів. 

6. Найвища точка Молдови нижча за 500 метрів

Молдова не має високих гір. Найвищою точкою країни є пагорб Беленешть у Ніспоренському районі. Його висота становить приблизно 429 м над рівнем моря. Для порівняння, найвища вершина України (Говерла) сягає 2061 м.

Значну частину молдовського ландшафту становлять рівнини та невисокі пагорби. Особливо вирізняються Кодри – горбиста й лісиста місцевість у центральній частині країни.

7. Молдова не має областей 

На відміну від України, у Молдові немає областей. Основними адміністративно-територіальними одиницями країни є райони, міста та села.  Країна поділена на 32 райони. Окремий статус мають муніципії – великі міста та населені пункти, яким надано особливе адміністративне значення. Серед них, зокрема, столиця Кишинів, а також Бєльці, Бендери, Комрат та інші.

Особливе місце в адміністративному устрої займає автономне територіальне утворення Гагаузія. Окремо у законодавстві визначені адміністративно-територіальні одиниці лівобережжя Дністра – територія Придністров'я, яку центральна влада Молдови фактично не контролює.

Цікаво, що області в Молдові все-таки існували: такий адміністративний поділ використовувався за радянських часів у 1950-х роках, однак згодом від нього відмовилися.

8. Населення Молдови – менше 2,4 млн людей

Молдова належить до невеликих за населенням європейських держав. За попередніми даними Національного бюро статистики, на початок 2025 року чисельність населення зі звичайним місцем проживання становила близько 2,38 млн людей.

При цьому дуже велика частка населення зосереджена у столиці. У муніципії Кишинів проживало близько 662 тис. людей – тобто понад чверть населення країни. Для порівняння, у всьому південному регіоні Молдови мешкало близько 316 тис. людей.

9. У Молдові жінок більше, ніж чоловіків

За результатами перепису населення 2024 року, жінки становлять більшість населення Молдови. На 100 жінок у країні припадає приблизно 85 чоловіків.

Дисбаланс особливо помітний у старших вікових групах, що пов'язано, зокрема, з вищою тривалістю життя жінок. Водночас демографічна структура країни змінюється через старіння населення, низьку народжуваність та багаторічну міграцію значної частини працездатних громадян.

10. Молдова має один із найнижчих рівнів урбанізації в Європі

На відміну від більшості європейських держав, більшість населення Молдови тривалий час проживала у сільській місцевості. Країна має густу мережу невеликих сіл, а значна частина її території використовується для сільського господарства.

Водночас населення дедалі сильніше концентрується навколо Кишинева. Столична агломерація суттєво випереджає інші міста країни за чисельністю населення та економічним значенням.

11. Державна мова Молдови – румунська

Питання назви державної мови протягом багатьох років було предметом політичних суперечок у Молдові. У Декларації про незалежність 1991 року йдеться про румунську мову, тоді як у Конституції, ухваленій 1994 року, тривалий час використовувалася назва «молдовська мова».

У березні 2023 року парламент Молдови ухвалив закон, відповідно до якого у законодавстві словосполучення «молдовська мова» замінили на «румунська мова». Однак суперечки на цьому не завершилися. Троє депутатів звернулися до Конституційного суду, стверджуючи, що відповідні законодавчі зміни не відповідають Конституції.

У березні 2024 року суд підтвердив їхню конституційність і постановив: «Державною мовою Республіки Молдова є румунська мова, що діє на основі латинського алфавіту». 

12. Державний гімн Молдови присвячений мові

Державний гімн Молдови має назву Limba noastră («Наша мова»). Його текстом став однойменний вірш молдовського поета Алексея Матеєвича, написаний у 1917 році. Музику створив композитор Александру Крістя. Цікаво, що в тексті гімну не згадуються ані Молдова, ані молдовани – він присвячений мові, її цінності та значенню для народу.

Офіційним державним гімном Limba noastră став у 1995 році. До цього Молдова кілька років мала той самий державний гімн, що й Румунія. Після здобуття незалежності країна використовувала Deșteaptă-te, române! («Прокинься, румуне!»), який є державним гімном Румунії. У 1994 році Молдова відмовилася від нього, а наступного року затвердила Limba noastră.

13. Прапор Молдови легко сплутати з румунським

Державний прапор Молдови складається з трьох вертикальних смуг – синьої, жовтої та червоної. Такі самі кольори й у такому самому порядку використовує сусідня Румунія. Головна відмінність – державний герб Молдови в центрі жовтої смуги.

Триколор затвердили 27 квітня 1990 року, ще до проголошення незалежності Молдови. Синій, жовтий і червоний кольори підкреслюють історичні та культурні зв'язки країни з Румунією.

Цікаво, що тривалий час у законодавстві не було чітко визначено, як має виглядати зворотний бік прапора. У 2010 році це питання врегулювали: герб має бути зображений з обох боків, причому на звороті він відтворюється дзеркально.

14. Герб Молдови прикрашає голова тура

У центрі державного герба Молдови зображена голова тура – великої дикої тварини, яка колись мешкала в Європі, але вимерла у XVII столітті. Між рогами розташована восьмипроменева зірка, а обабіч голови – троянда та півмісяць.

Цей символ має значно довшу історію, ніж сучасна молдовська держава. Голова тура з'являлася на гербах і печатках середньовічного Молдавського князівства щонайменше з XIV століття та згодом стала одним із головних символів молдовської державності.

На сучасному гербі щит із головою тура розміщений на грудях орла, який тримає у дзьобі хрест, а в кігтях – оливкову гілку та скіпетр. Цей самий герб можна побачити в центрі державного прапора Молдови.

15. Молдовський лей з'явився лише через два роки після незалежності

Власну національну валюту Молдова отримала не одразу після проголошення незалежності. Молдовський лей запровадили 29 листопада 1993 року. Один лей складається зі 100 банів. До цього після розпаду Радянського Союзу в країні продовжували використовувати рублі, а у 1992 році з'явився тимчасовий платіжний засіб – молдовський купон.

Під час грошової реформи 1993 року його обмінювали на леї за курсом 1000 купонів за один лей. Назва валюти така сама, як у сусідній Румунії: слово leu перекладається як «лев». Однак молдовський і румунський леї є різними валютами.

На всіх банкнотах молдовського лея зображений Штефан чел Маре (Стефан Великий) – господар Молдавського князівства, який правив у XV–XVI століттях.

16. Молдова – парламентська республіка

Президент очолює державу, однак уряд здійснює виконавчу владу та відповідає перед парламентом. Законодавчий орган країни – однопалатний парламент, до якого входить 101 депутат. Водночас президента Молдови обирають громадяни на прямих виборах.

Так було не завжди: у 2000 році Конституцію змінили й право обирати главу держави передали парламенту. У 2016 році Конституційний суд відновив прямі президентські вибори, визнавши відповідні зміни 2000 року неконституційними. Президент обирається на чотири роки і може перебувати на посаді не більше двох термінів поспіль.

17. Мая Санду стала першою жінкою-президентом Молдови

У 2020 році Мая Санду стала першою жінкою, обраною президентом Молдови. У другому турі вона перемогла тодішнього президента Ігоря Додона. У 2024 році Санду переобрали на другий термін. У другому турі вона отримала понад 55% голосів, перемігши Александра Стояногло.

Санду послідовно виступає за європейську інтеграцію Молдови. Саме за час її президентства країна отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу та розпочала переговори про членство.

18. Молдова першою серед пострадянських країн повернула комуністів до влади через вибори

На парламентських виборах 2001 року Партія комуністів Республіки Молдова здобула 71 зі 101 депутатського мандата та отримала конституційну більшість. Її лідер Володимир Воронін невдовзі став президентом країни.

Молдова стала першою з колишніх радянських республік, де комуністична партія повернулася до влади внаслідок конкурентних багатопартійних виборів після розпаду СРСР. Комуністи залишалися головною владною силою країни до політичної кризи 2009 року.

19. Нейтралітет Молдови закріплений у Конституції

Статус постійного нейтралітету Молдови закріплений у статті 11 Конституції. Він передбачає невступ країни до військово-політичних блоків та забороняє розміщення на її території збройних сил інших держав.

У самій Молдові точаться дискусії щодо того, наскільки такий статус здатен гарантувати безпеку країни. У 2024 році міністр закордонних справ Міхай Попшой заявив, що Молдова залишатиметься нейтральною доти, доки це відповідає волі більшості громадян. За його словами, значна частина населення сприймає нейтралітет як гарантію безпеки, хоча історія, на думку дипломата, демонструє, що це не завжди так.

При цьому нейтральний статус не заважає Молдові співпрацювати з НАТО для зміцнення власної безпеки. Водночас на території невизнаного Придністров'я досі перебувають російські військові, виведення яких вимагає Кишинів.

20. Молдова має одну з найменших армій у Європі

Національна армія Молдови є порівняно невеликою. Станом на початок 2026 року вона налічувала 6500 військовослужбовців та близько 2000 цивільних працівників. Водночас влада планує поступово збільшити чисельність військових до 8500. 

Через закріплений у Конституції нейтралітет Молдова не є членом НАТО, однак співпрацює з Альянсом.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну країна почала приділяти більше уваги посиленню власних оборонних можливостей. При цьому на міжнародно визнаній території Молдови – у невизнаному Придністров'ї – досі перебувають російські військові. Кишинів вимагає їхнього виведення.

21. У Молдові є автономія зі своїми особливими правами

На півдні країни розташована Гагаузія – автономне територіальне утворення з особливим правовим статусом. Автономію створили для збереження національної ідентичності, мови та культури гагаузів – тюркомовного народу, більшість представників якого традиційно сповідують православ'я.

Особливий статус Гагаузії Молдова законодавчо закріпила у 1994 році. Автономія є складовою частиною країни, але в межах своїх повноважень самостійно розв'язує низку питань політичного, економічного та культурного розвитку.

22. Частину території Молдови Кишинів не контролює понад 30 років

На лівому березі Дністра розташоване Придністров'я – міжнародно визнана частина Молдови, яку центральна влада країни фактично не контролює з початку 1990-х років. У 1990 році там проголосили так звану «Придністровську Молдавську Республіку», незалежність якої не визнала жодна держава – член ООН.

У 1992 році протистояння переросло у збройний конфлікт. У бойових діях брала участь російська 14-та армія, яка підтримала придністровські сили. Після укладення угоди про припинення вогню конфлікт фактично заморозили.

Російська військова присутність у регіоні зберігається й досі. Молдова вимагає виведення російських військових зі своєї території, а Генеральна асамблея ООН ще у 2018 році ухвалила резолюцію із закликом до Росії безумовно вивести свої війська з Придністров'я.

23. Молдова стала кандидатом у ЄС одночасно з Україною

Європейський шлях Молдови в останні роки тісно пов'язаний з українським. 23 червня 2022 року Європейська рада надала статус кандидата на вступ до ЄС одночасно Україні та Молдові.

Наступний важливий крок обидві країни також зробили разом: у грудні 2023 року лідери ЄС погодили відкриття переговорів про вступ, а 25 червня 2024 року офіційно стартували переговори про членство.

24. Молдова закріпила курс на вступ до ЄС у Конституції

У жовтні 2024 року одночасно з президентськими виборами в Молдові відбувся конституційний референдум щодо європейської інтеграції. Результат виявився надзвичайно близьким: 50,35% учасників підтримали зміни, 49,65% проголосували проти.

Після підтвердження результатів Конституційним судом до Конституції внесли положення, яке визначає європейську інтеграцію стратегічною метою країни, а вступ до Європейського Союзу – незворотним курсом.

Референдум відбувався на тлі заяв молдовської влади про масштабне втручання Росії. Президентка Мая Санду заявляла про спробу підкупу сотень тисяч виборців та назвала це безпрецедентним нападом на демократію.

25. Молдова майже повністю залежить від імпорту енергоресурсів

Молдова не має значних власних запасів нафти, природного газу чи вугілля, тому історично була дуже залежною від імпортних енергоресурсів. Упродовж десятиліть особливо сильною була залежність від російського газу.

Після початку повномасштабної війни Росії проти України країна почала прискорено змінювати систему енергопостачання та інтегруватися з європейським енергетичним ринком. У березні 2022 року електромережі України та Молдови синхронізували з континентальною європейською мережею ENTSO-E.

26. Українці – одна з найбільших національних меншин

Україна та Молдова пов'язані не лише спільним кордоном. На території Молдови протягом століть проживає значна українська громада. За остаточними результатами перепису населення 2024 року, українцями себе назвали 123,5 тис. жителів Молдови, або 5,1% населення. Це робить українців однією з найбільших національних меншин країни.

Особливо помітна частка українського населення на півночі та сході Молдови. Після початку повномасштабного російського вторгнення зв'язок між двома країнами став ще відчутнішим. Молдова, населення якої становить лише кілька мільйонів людей, прийняла велику кількість українців, які рятувалися від війни. Частина з них залишилася жити в країні.

27. Молдова й Україна мають спільну трипільську спадщину

Територія сучасної Молдови входила до ареалу Кукутень-Трипільської культури, яка існувала приблизно у V–III тисячоліттях до нашої ери на землях сучасних України, Молдови та Румунії.

В Україні ця археологічна культура відома передусім як трипільська, тоді як у Румунії та Молдові поширена назва Кукутень-Трипілля. Її представники займалися землеробством і скотарством, будували великі поселення та залишили після себе характерну кераміку зі складними орнаментами. 

28. Частина історичної Бессарабії сьогодні розташована в Україні

Територія сучасної Молдови не збігається з історичною Бессарабією. Після того як у 1940 році СРСР окупував Бессарабію, її землі були адміністративно перерозподілені. Основна частина стала складовою новоствореної Молдавської РСР.

Водночас північ Бессарабії та значна частина її південних земель увійшли до Української РСР. Тому сьогодні частини історичної Бессарабії розташовані на території України – передусім у сучасних Чернівецькій та Одеській областях.

29. Хотинська фортеця була однією з ключових твердинь Молдавського князівства

Хотинська фортеця, розташована у Чернівецькій області України, протягом кількох століть була тісно пов'язана з історією Молдавського князівства. У другій половині XIV століття Хотин увійшов до його складу та став важливим військово-політичним, торговельним і митним пунктом на північному кордоні князівства.

Особливого значення фортеця набула за правління молдавського господаря Штефана чел Маре (Стефана Великого) у XV столітті. За нього Хотинську фортецю капітально перебудували та більш ніж удвічі розширили. Її включили до системи з дев'яти фортець, які мали захищати Молдавське князівство.

Стіни укріплення сягали до 5 м завтовшки та до 40 м заввишки. У 1476 році фортеця витримала облогу османського війська султана Мехмеда II. У наступні століття Хотин неодноразово переходив під контроль різних держав та ставав місцем великих воєн.

30. Одна з головних фортець Молдови стоїть просто навпроти України

На березі Дністра у місті Сороки розташована Сорокська фортеця – одна з найвідоміших середньовічних пам'яток Молдови. На іншому березі річки вже починається територія України.

Першу дерев'яну фортецю тут спорудили за правління молдовського господаря Штефана чел Маре (Стефана Великого) у XV столітті. У XVI столітті за правління Петра Рареша її перебудували з каменю.

Фортеця має майже ідеальну круглу форму та п'ять оборонних веж. Її стіни сягають понад 3 м завтовшки та 21 м заввишки. Розташування теж було невипадковим: укріплення контролювало важливу переправу через Дністер.

31. У Молдові розташована частина однієї з найдовших гіпсових печер світу

На північному заході Молдови, неподалік від села Крива та кордону з Україною, розташована печера «Еміл Раковіце». Вона є частиною величезної підземної системи, що утворилася в гіпсових породах.

Досліджена довжина її галерей перевищує 90 км, завдяки чому печеру називають однією з найдовших гіпсових печер світу. Під землею розташовані численні зали, тунелі та десятки озер.

Підземна система фактично є транскордонною: більша її частина розташована на території України, де вона відома як печера «Попелюшка», а один із входів розташований у Молдові.

32. У Молдові зберігається найбільша колекція вина у світі

Молдова – одна з країн світу, де виноробство стало не просто галуззю економіки, а частиною національної культури. Виноградники займають понад 128 тис. га, а традиція вирощування винограду та виробництва вина на цих землях налічує тисячі років.

Одна з головних винних пам'яток країни розташована у селі Мілештій-Міч, приблизно за 20 км від Кишинева. Саме тут міститься винна колекція, яка потрапила до Книги рекордів Гіннеса як найбільша у світі за кількістю пляшок. У підземних галереях зберігається понад 1,5 млн пляшок вина.

33. Молдова має лише один об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО

Попри багату історію країни, Молдова має лише один об'єкт, внесений до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Причому це не окрема будівля чи стародавнє місто, а частина масштабного міжнародного об'єкта – Геодезичної дуги Струве.

Дуга Струве – це мережа геодезичних пунктів, створена у XIX столітті для точного вимірювання форми та розмірів Землі. Вона простягається територією десяти сучасних держав – від Норвегії до узбережжя Чорного моря. 

34. Кишинів – найбільше місто Молдови з величезним відривом

Кишинів є не лише столицею, а й безумовно найбільшим економічним, політичним та культурним центром країни. У муніципії Кишинів проживає близько 662 тис. людей – понад чверть усього населення Молдови.

При цьому інші великі міста країни значно менші. Така концентрація населення, бізнесу, університетів і державних установ робить Молдову однією з найбільш централізованих навколо столиці держав регіону.

35. Кишинів пережив один із найсильніших землетрусів XX століття в регіоні

Молдова не лежить у центрі потужної сейсмічної зони, однак відчуває землетруси, осередки яких розташовані у румунській зоні Вранча. Особливо руйнівним для Кишинева став землетрус 10 листопада 1940 року магнітудою близько 7,7.

У місті були пошкоджені сотні будівель, частина споруд зазнала серйозних руйнувань. За кілька років Кишинів зазнав нових масштабних руйнувань уже під час Другої світової війни. Тому значна частина сучасного вигляду центральних районів столиці сформувалася внаслідок післявоєнної відбудови.